ВО — ФРАЗЕОЛОГІЯ

при́тча во язи́цех чия, кого і без додатка, перев. зі сл. ста́ти, бу́ти, книжн.

Те (рідше той), про що (про кого) всі говорять; предмет розмов. Приклади
  • Притчею во язицех стала нестача різноманітних непродовольчих товарів (З газети)
  • Його соромливість стала вже притчею во язицех рідних, друзів, сусідів (З газети)
  • Зростає кількість протиправних дій.. Ну, а рекет став мало не притчею во язицех (З журналу)
  • У розпал веселощів дістає томик Гегеля, який уже став притчею во язицех терехівчан, примощується в кутку, читає (В. Дрозд)
  • Притчею во язицех був свого часу фразеологічний словник Дубровського (М. Рильський)
  • Довелось самому розкидати [добро].. І притчею во язицех стати Добрим людям (Т. Шевченко)

во дні о́ни, заст., ірон.

Колись, дуже давно. Приклади
  • [Ярослав:] Вже знялася бранная тривога, І мушу знов трудити хвору ногу І брати меч, як в они бурнії дні (І. Кочерга)
  • Старенька сестро Аполлона, Якби ви часом хоч на час Придибали — таки до нас Та, як бувало во дні они, возвисили б свій Божий глас (Т. Шевченко)

не во гнів будь ска́зано.

Уживається для вираження застереження від образи або як вибачення, коли співрозмовникові говорять щось неприємне. Приклади
  • не во гнів сеє сло́во кому. — Тут і спереду брехня, і ззаду брехня, та ще брехня брехнею й покрита. Ось що! Не во гнів сеє слово вам, панове (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Панько:] Тепер яку попав, та й жінка. Правду кажу? [Копистка:] Ні, братику, це не так. Це ти, не во гнів будь сказано, трошки брешеш… (М. Куліш)

Во главу угла.

У євангельській притчі розповідається, що камінь, який будівники спочатку відкинули, зрештою був покладений «во главу угла», тобто став наріжним каменем, однією з основ будови (Матв., 21, 42).
Вислів є синонімом до понять «основа», «ґрунт».
Приклади
  • То правда, що «во главу угла» своєї діяльності ставив Грінченко національний, а не соціальний момент. (М. Рильський, Українська поезія дожовтневої доби)

Во дні фельдфебеля-царя.

Вислів з поеми Т. Шевченка «Юродивий» (1857) вжитий автором для характеристики часів Миколи І, Царя-солдафона. Приклади
  • Наступник «фельдфебеля-царя» змушений був зняти деякі обмеження і з українського слова. (П. Голубенко, Україна і Росія)
  • А наче ще недавно, во дні фельдфебеля-царя ти в мертвій пустині в засланні мучився. (П. Тичина, Ожили степи, озера)

Притча во язицех.

Цитата з Біблії: «Зробив (Бог) нас притчею во язицех, предметом покивання головою для чужоземців» (Псалом 44,14). Вислів трапляється також у Второзаконні (28,37).
Значення вислову: предмет загального осуду й глузування; те, про що всі говорять.
Приклади
  • Він стояв на дверях першого поверху, напнутий своєю вічною плащ-палаткою, якої ніколи не скидав відтоді, як одержав її зі складу. На КП серед офіцерів ця палатка давно вже стала притчею во язицех. Говорили, що Іван Антонович присягнув скинути її тільки після повної капітуляції ворога. (О. Гончар, Прапороносці)
  • Стане притчею в язиціх
    Слово те: дурний, як Цап!
    (І. Франко, Лис Микита)
  • Перше були ми те, що тепер московці: влада, першенство і сама назва Руси від нас до них перейшли. Але ми тепер у них яко притча во язиціх… (Історія Русів)

Темна вода во облаціх.

Вислів походить з біблійної Книги Псалмів: «Поклав темряву Він, як заслону Свою, а довкілля Його — то темрява вод, а житло Його — густі хмари» (17,12).
У сучасному слововжитку — щось незрозуміле.
Приклади
  • Ну, а тепер про справу з дальшим виданням журналу. Поки що про неї сказати можна: «темна вода во облацех». (С. Петлюра, Лист до Д. Донцова, 12.ІХ.1912 р.)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання