ВЛІЗТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
в одне́ (одно́) ву́хо влі́зти, а в дру́ге ви́лізти.
Уміти викрутитися з будь-якої складної ситуації, знайти спосіб уникнути небезпеки; бути спритним, винахідливим, хитрим.
Приклади
- — З ходу ловить чужі думки й підіймає їх на всю губернію або приноровляється до них, як вигідніше йому. І він [Кульницький] такий, що в одно вухо влізе, а в друге вилізе (М. Стельмах)
- [Мокрина:] Та ти [Денис] на словах, як на цимбалах, і помовка про тебе склалася, що у одне вухо влізеш, а в друге вилізеш (М. Кропивницький)
- — Та він тобі в одне вухо влізе, а в друге вилізе — й сама незчуєшся, як нащебече вище носа (С. Васильченко)
влі́зти в го́лову чию, кому і без додатка.
Виникнути, з'явитися в свідомості, в думці.
Приклади
- — Дозвольте, я гляну в його кімнаті на столі. Я йому давав один документ, проект розширення цеху,— випалив Масло першу фразу, яка влізла в голову (А. Хижняк)
- — А ти чого стоїш, руки звісив, — звернувся Бульба до Андрія. — Чого ж ти, собачий сину, не відлупцюєш батька? — От іще вигадав, — сказала мати, — обіймаючи Андрія. — І влізе ж таке в голову, що рідне дитятко та батька било (О. Довженко)
вла́зити (вкрада́тися) / влі́зти (вкра́стися) в ду́шу чию, кому і без додатка.
Будь-якими засобами домагатися чиєїсь прихильності, любові і т.ін.
Приклади
- Він умів підступити до кожного ректора, вмів улізти в його душу, прислужиться, притакуючи кожному його слову (О. Левада)
- [Ярошенко:] Сьогодні я зрозумів усе! Як ти примчав до неї із звісткою про мою вигадану загибель. Як під машкарою мого друга місяць за місяцем вкрадався в її душу (О. Левада)
Глибоко зачіпати, хвилювати кого-небудь.
Приклади
- Його слова, підсолоджені горілкою та приправлені оселедцями, так і влазили в їх [селян] душі (І. Нечуй-Левицький)
Викликати почуття любові, прихильності і т.ін.
Приклади
- Мав хорошу він жінку Танюшу. (Прожили — як не є — двадцять літ!) Раптом — на тобі — влізла в душу Та, що навіть не глянула вслід (С. Олійник)
- [Немилов:] Коли б ти знав, Семене, як вона мені дорога… [Сусляєв (зітхнув):] Знаю, друже, знаю. Такі вже ці жінки. І не помітиш, як в душу влізе… (І. Кочерга)
Дізнаватися про щось особисте, інтимне, про внутрішній світ, почуття, думки, наміри іншої людини або втручатися в них.
Приклади
- — У душу кожному не влізеш,— сказав після довгого роздуму Мстислав (А. Хижняк)
- Раніше до чужого смутку, як до чужої роботи, і діла ніякого. Чи ж, може, нетактовним вважалося в душу влазити? (З газети)
- Хай судять люди, хай говорять! — що ж робити? У серце моє, у душу ніхто не влізе, не загляне, що там твориться, які прокльони зриваються з язика на свій дурний розум (Панас Мирний)
- Батуллі не Саїд. Цей турок в душу влазить, намагається її зогріти (Іван Ле)
сіда́ти / сі́сти (влі́зти) не в (на) свої́ (чужі́) са́ни.
Братися не за свою справу; займати невідповідне місце на роботі, в суспільстві тощо.
Приклади
- Не в свої сани вліз (Укр. присл.)
- [Василь (сумно):] Ех! сіла ти, Марусе, на чужі сани, ускочила, рибонько, в ятерину, б'ється, тріпаєшся там — немає тобі виходу! (Панас Мирний)
вла́зити (вліза́ти) / влі́зти в шку́ру чию, кого.
Ставати ким-небудь, виконувати чиїсь обов'язки, функції.
Приклади
- Портрет сучасного героя треба писати, не влізаючи в його шкуру і не говорячи його часом косноязичною мовою (О. Довженко)
- Мені випадало бути шпигуном. Правду кажучи,— малоприємна річ. Але діло — є діло. Треба було влазити і в таку шкуру (Ю. Яновський)
вте́ртися (влі́зти, вкра́стися) / втира́тися (вла́зити) в дові́р'я (в дові́ру) до кого, рідше кого, зневажл.
Домогтися чиєїсь прихильності, любові і т.ін. будь-якими засобами.
Приклади
- Агент примовочками, смішком, багатозначними натяками то сяк, то так підкочується до дядьків, втирається в довір'я (М. Стельмах)
- Вже більше року услуговував він ворогові, чинячи диверсії в партизанському загоні Сокіл. Йому вдалося вкрастися в довір'я командування (Д. Бедзик)
- — Ще з-під Києва почав я стежити за гетьманом Лободою, пане Северине. Для цього в довіру до нього втерся (Іван Ле)
- Ось зараз справді щиро дивувався [Артем], як могла ота зміюка втертися в довір'я до такого розсудливого й обачного чоловіка (І. Головченко і О. Мусієнко)
ду́мка (га́дка) запада́є (лі́зе, прихо́дить і т.ін.) / запа́ла (влі́зла, прийшла́ і т.ін.) [в го́лову (до голови́)] кому, чию (чиєї) і без додатка.
Хто-небудь починає думати над чимсь.
Приклади
- в го́лову сту́кала ду́мка. Віталій.., припавши до ілюмінатора, напружено дослухався до неба, а в голову стукала… думка: Ми — ціль!.. Нас летять бомбити! (О. Гончар)
- Одного дня попові прийшла гадка: полетіти з воронами аж під саме небо і подивитися, яке воно є (Казки Буковини..)
- Очі Марусяка наливалися кров'ю. В перший раз прийшла йому до голови гадка, що дійсно: захотіла — пішла [Маруся].., захотіла — назад вернула си [вернулася] (Г. Хоткевич)
- — Отже, що я тобі, Федоре, скажу,— почав Олексій Іванович,— щоб ти не думав про мене такого, щоб часом і гадка ніколи не западала про те в твою голову, то я тебе навіки від панщини увільняю (Панас Мирний)
- Мимоволі приходила у голову думка: Ну, як устане, та розвернеться..! (Г. Хоткевич)
- Не раз йому [Федорові] западала думка: втекти куди-небудь… світ за очі (Панас Мирний)
скі́льки влі́зе.
Уволю, вдосталь, без будь-яких обмежень.
Приклади
- — Хай, кажуть, хоч раз поспить для експерименту скільки влізе. Казали, що ви три дні можете спати без просипу (О. Гончар)
- [Одарка (підвела очі):] І ти… думаєш уразити мене такими речами? Та хоч ти собі що хочеш вигадуй, мели собі язиком, скільки влізе, а мені аж нічогісінько!.. (М. Кропивницький)
Дивіться також