ВИТЯГ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ви́тягти (ви́тягнути) / витяга́ти (витя́гувати) з боло́та (з багна́, з калю́жі, з грязю́ки і т.ін.) кого.

Допомогти кому-небудь позбутися непристойного товариства, середовища, вийти з-під його впливу. Приклади
  • Щаслива і я. І горда. Адже це я тебе відвоювала в тієї нечисті, адже це я витягла тебе з того бруду, в якому ти погрузав (В. Речмедін)
Допомогти кому-небудь вийти з принизливого становища чи позбутися злиднів. Приклади
  • Так ось знайте, що. . я отим самим лібералізмом витягнув Горецького з болота (М. Ю. Тарновський)
  • — Я, дурна, жалувала, що нею всі нехтували,— так їй і треба було, пройдисвітці! Я ж її за вуха з грязі витягла, в люди вивела! (Леся Українка)
  • Не заприміть її Олександра, може б, вона і досі у своїх дрантях завита ходила. Він витяг її з калюжі! (Панас Мирний)

витя́гувати (тягти́, тягну́ти) / ви́тягти за ву́ха кого.

Всіляко допомагати кому-небудь, сприяти в чомусь. Приклади
  • А що він не росте.., то що ж, накажете кожне дерево за вуха тягти, щоб воно росло! (Остап Вишня)
  • Не раз витягував [Віталик] Тоню за вуха по фізиці та математиці. Навдивовижу тямковитий хлопець (О. Гончар)

вимо́тувати (мота́ти, тягти́, тягну́ти) / ви́мотати (ви́тягти) [всі] кишки́ з кого і без додатка.

Мучити, знесилювати кого-небудь чимсь. Приклади
  • — Ну й мороки було з вами, бісові татарюги! Всі кишки мені повимотували (З. Тулуб)
  • повимо́тувати кишки́ (про багатьох або тривалий час). Фінк обіцяв повимотувати кишки, повідбивати печінки й селезінки, якщо пропаде хоч сантиметр турецької ганчірки (П. Загребельний)
  • Христя слухала матір, а сама думала: от і піймайся такому в невістки,— усі з тебе кишки вимотає.. буде гризти, поки загризе (Панас Мирний)
  • Після Хоми почали й інші майстри ставити йому запитання, але цехмістер зупинив їх.— Та чого ви, панове, з нього кишки тягнете? Німець не витримає: це не наш брат, жилуватий козак (З. Тулуб)
  • — Не полюбляю я вашого брата, святенників, бо вони або милостиню канючать, або кишки з людей мотають казаннями (З. Тулуб)

тягти́ (тягну́ти, витяга́ти, витя́гувати) / ви́тягти (ви́тягнути) [оста́нні (усі́)] жи́ли.

з кого-чого. Забирати у когось усі кошти. Приклади
  • Гульбища потребували грошей, дозорці тягли жили з посполитих, а вони щодень більше повставали проти своїх душманів і тікали світ за очі (П. Панч)
  • Останні жили тягне вже з хати ця школа. Але, може, скоро закінчить [дочка] цю семінарію та й піде на свій хліб, учительський (П. Козланюк)
Вимотувати, вимучувати когось важкою, обтяжливою роботою. Приклади
  • — Так що ти, чоловіче,.. жил не витягуй! — глянув у далечінь, мовби там, за вікном, стояв пан (М. Стельмах)
  • Проклятий рудий пес Никифор, тіун боярський, висмоктує кров, жили витягає (А. Хижняк)
з кого. Тяжко експлуатувати кого-небудь. Приклади
  • Ми в сонячній журбі віки на вас робили, з крові й кісток своїх складали вам двірці, з глузливим реготом тягли з нас.. жили ви, паралітики, життя мерці! (В. Сосюра)
  • Зарилися [живоглоти] в добрі, як свиня в багні, та й тягнуть з людей жили! (О. Ковінька)

вимо́тувати (витяга́ти, мота́ти) / ви́мотати (ви́тягти) [всю] ду́шу з кого і без додатка.

Завдавати клопотів, мук, страждань кому-небудь, набридаючи чимсь неприємним. Приклади
  • Отак мені з півроку мотали душу — дай і дай (О. Ковінька)
  • Я знаю, що то єсть попасти в Петербург на 10 днів — самі конки душу витягнуть!.. (Леся Українка)
  • Все пережите знову і знову оживало, перед нею проходили тривожні дні, ятрили ще не загоєні рани, вимотували душу (М. Томчаній)
  • Малий Захарко не сьогодні-завтра теж умре, а поки що вимотує всю душу отак-о своїм вищанням! (Грицько Григоренко)
  • Чи знав же він, що хлопець стане йому карою, невблаганним слідчим, який нічому не вірить, про все допитується, кожну дрібницю хоче з'ясувати і вимотує душу щоденно, щохвилинно? (І. Микитенко)
тільки ви́тягти / витяга́ти ду́шу. Згубити, умертвити. Приклади
  • — То ж коли він [Морозенко] вас в селі недалеко від домівки застукає, а як — не доведи боже! — де в голому полі або в лісі заскоче, то там й душу витягне (Панас Мирний)

ви́везти (ви́тягти) на свої́х пле́ча́х.

Виконати, здійснити що-небудь самостійно, без сторонньої допомоги. Приклади
  • [Дремлюга:] Не такого я гарту! Ми на своїх плечах усе витягли і будемо далі тягти за всіх аж до могили (О. Корнійчук)
  • І всю роботу — перенесення апаратури в сопках, розчистка тайги — вивезли [актори] на своїх плечах (О. Довженко)

витяга́ти / ви́тягти з архі́вів що.

Повернутися до чогось забутого, старого, почати використовувати його. Приклади
  • Андрій Хвиля особливо емоційно заперечує думку Дмитрія Карамазова. . про потребу починати з революційної абетки, витягти з архівів старі гасла і чесно їх реалізовувати (М. Хвильовий)

вида́влювати (вижима́ти, витяга́ти і т.ін.) / ви́давити (ви́жати, ви́тягнути і т.ін.) [усі́] со́ки з кого.

Нещадно експлуатувати, визискувати кого-небудь. Приклади
  • Вижмуть підприємці з таких, як він, соки,.. награбують доларів, заюшених кров'ю, а їх, трудівників, згодом виженуть на вулицю (І. Цюпа)
  • Витягав соки пан Кшивокольський і з своїх хлопів. Він хотів би, аби вони й не спали, і не їли, а все би робили, робили (Г. Хоткевич)
  • Пришельці-колонізатори гидкі, а хіба менш гидкі вислужники їхні, холуї? Запроданці, що сіли на тих уранах і вичавлюють соки з своїх одноплемінців (О. Гончар)
  • [Шкереберть:] Я пускав з торбою вдів і сиріт, я видавлював усі соки з робітників, робив їх рабами своїми (М. Кропивницький)
Дуже знесилювати, виснажувати кого-небудь важкою роботою. Приклади
  • виїда́ти усі со́ки. Старий Щербат із жури скоро зійшов у могилу, зосталася удова з дочкою. Ще погіршало! Василь переривався на роботі, але куракінська панщина виїдала усі соки (Г. Хоткевич)
  • Колись за Франца-Йосифа та польського панства бідак все життя пнувся на свою хатину, витягав з себе соки й з нової хати поганяв до ями (С. Чорнобривець)

не ви́тягнеш ([обце́ньками] не ви́рвеш) сло́ва з кого і без додатка.

Хто-небудь не хоче або не любить говорити. Приклади
  • І, вона знає, вже більше нічого питати Андрія: обценьками не вирвеш зайвого слова (М. Стельмах)
  • Така вже вдача в чоловіка, і зайвого слова з нього не витягнеш (Л. Гроха)
  • [Ганна:] Спочатку все про війну розказував [Степан], про інші краї, а тепер зовсім замовк, слова не витягнеш (О. Корнійчук)

не ви́тягнеш і копі́йки з кого.

Хто-небудь надзвичайно скупий. Приклади
  • Кажуть, майновита людина скупа, з неї й копійки не витягнеш (З газети)

ви́тягти (ви́тягнути, простягти́, простягну́ти, протягну́ти) / витяга́ти (витя́гувати, простяга́ти) но́ги, фам.

Померти (про людину). Приклади
  • Подекуди вже й ноги витягують з голоду (Ю. Збанацький)
  • — Ген скільки дурних, що тягнуться, тягнуться, піт їм очі заливає, вони його злизують, а потім — бац — простягнув ноги, нічого вже йому не треба, все зосталось (Є. Гуцало)
  • Он у людей комори тріщать, стільки того добра понабирали, а ти, старий дурню, до жнив ноги витягнеш (А. Іщук)
  • Занедужала небога та й вмерла. За нею вслід і батько наш ноги простяг (М. Старицький)
  • Всі пішли, а його [Зарубу] покинули. Ще, чого доброго, колись отак і ноги витягне. Усі розійдуться, серце здушить спазма, почнеться знову приступ, і край (В. Кучер)
Здохнути (про тварину). Приклади
  • — От що, небоже, їдь ти, мабуть, у Новосельці.. Візьмеш моїх пару коней, бо і їм тут не солодко. Того й дивись, що ноги протягнуть (С. Добровольський)
  • ви́простати ні́жки. До вечора й ніжки випростав [півень] (Словник Б. Грінченка)
  • Аж тут свині Скрутилось і змололось, Змололось так, що скоро край дороги Свиня-агресор протягнула ноги (В. Іванович)
  • Ґазда так узлостився, що вона покрутилася, повертілася та витягла ноги (Г. Хоткевич)
  • Так в один з днів стало відомо, що кінь Якова Степановича до того зледащів, що витягнув біля озера ноги (Ю. Збанацький)

витяга́ти / ви́тягти (ви́тягнути) на світ Бо́жий кого, що.

Робити кого-, що-небудь відомим для багатьох. Приклади
  • Володька, запалюючись, став розповідати про тих, що Титана заводського під час окупації врятували. Виявлено ж їх, нарешті! І в числі рятівників.. Катратий. Отакий! По суті ж герой, а мовчав, як риба. А інші теж..— Ну, тепер ми… витягнемо цих скромняг на світ Божий, вони ще в нас у президіях сидітимуть! (О. Гончар)