ВИЛА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ви́ти во́вком (зві́ром).

Бути у стані великого розпачу. Приклади
  • Звіром вити, горілку пити — і не чаркою, поставцем… (В. Стус)
  • Відомо, що чиновники-бюрократи часто вовком виють через те, що їм, нехай і формально, треба відповідати на листи трудящих (З журналу)

ви́лами по воді́ пи́сано.

Сумнівний щодо здійснення. Приклади
  • ви́лами пи́саний. А щоб я пішла за тебе, то навряд… наше сватання ще вилами писане (Г. Квітка-Основ'яненко)
Невідомо, як буде. Приклади
  • ви́лами по воді́. — Слухайте, діти, що я вам раджу,— встряла в розмову Бондариха,— те все, що ви кажете, може воно удасться вам, а може й ні, а більше того, що вилами по воді (С. Васильченко)
  • ви́лами пи́сано. Чи не приїдемо до вас ось такими силами: я, Садовський, Левицький.. Але це ще вилами писано (Збірник про М. Кропивницького)
  • — Квартиру вас однаково дали б, — завважив Байдачний… — Е, це ще вилами по воді писано (О. Лук'яненко)
  • І цей про Олексу… Ніби йому самому не видно, на кого зазіхає зазнайкуватий бригадир. Але це ще вилами по воді писано… У Тетяни вередлива вдача (С. Добровольський)

хоч во́вком вий.

Уживається для вираження безвихідного, скрутного становища, великого відчаю, досади і т.ін. через неможливість що-небудь змінити. Приклади
  • — На узбіччі дороги, спиною обпершись об стовбур, роззиравсь я на осінню Яблунівку, вродливу, мов молодиця уповні літа, і така мене брала досада, хоч вовком вий, хоч скачи гопки, хоч на небо дерися! (Є. Гуцало)
  • — Хоч би, думаю, яка-небудь грішна душа на дорозі трапилась. Хоч вовком вий — нікого (В. Логвиненко)
  • Нам, неписьменним, хоч вовком вий. Попросиш котрогось, а він тобі як гаркне — хіба ж людині до того, щоб у такому пеклі ще для когось і листи писати (Ю. Збанацький)
  • хоч во́вком труби́. — Як ми поживаємо… Коли є люди, то добре, а коли нема — хоч вовком труби: так прямо і чахнеш на цьому відлюдді (М. Стельмах)

ви́ти ли́нви (вірьо́вки) з кого.

Повністю підпорядкувати кого-небудь собі, своїй волі, змушувати когось поводити себе відповідно до своїх бажань, намірів і т.ін. Приклади
  • — З кого можна було б і вірьовки вити, а на Хомі Хомовичу не поїздиш, як і на їжаку (Є. Гуцало)
  • — Бач, скажуть, як заначальникував, так уже і взявся з нас линви вити… Взявся, скажуть, Хома собакою на земляків… (О. Гончар)

зви́ти / звива́ти (ви́ти) гніздо́ (кубло́).

зневажл. Організуватися в групу, що займається антигромадською злочинною діяльністю; укорінитися де-небудь. Приклади
  • Ставили цей мур графи Браніцькі, щоб звити торговельне кубло для своїх улюблених крамарів та ходячих банкірів (І. Нечуй-Левицький)
  • — Справа, брат, серйозна. Вони ж там таке гніздо в Тракторзбуті були звили… Думав — серйозні люди, чисті і на совість, і на руки, а вони — пройди (Ю. Збанацький)
тільки гніздо́. Влаштувати особисте життя, створити сім'ю. Приклади
  • У хлопця… турбот вистачає: незабаром весілля, своє кубельце звивати (І. Муратов)
  • Їй [Марусі], як і кожній молоденькій жіночці, хотілося звити власне кубельце. Щоб і хата своя була, і двір, і город (А. Дімаров)
  • зви́ти / звива́ти кубе́льце. Звила [Катря] собі затишне домашнє кубельце, народила дитину, та, проте, не могла всидіти дома (Л. Дмитерко)
  • зви́ти гнізде́чко. [Кембль:] Річард молодий… Одружиться колись, зів'є гніздечко, то й іграшки забуде (Леся Українка)
  • Не знати тобі, Свириде, того щастя, не мати тобі ніколи свого добра, не вити свого гнізда тобі (Панас Мирний)
  • Думав я — зійдемось із Орисею, зів'єм своє гніздо, а виходить як у тій пісні: Ой ти, дівчино, моє ти зерня, дорога наша — колюче терня… (Григорій Тютюнник)
Зосередитися, утвердитися (про щось негативне). Приклади
  • В людських душах — звивали кубла темного царства сили: лиха заздрість, глуха віра та безнадійність довічна (Панас Мирний)
  • Прощання перейде колись у картини мої, розлука зівє собі гніздо в моєму серці (О. Довженко)
  • — Од пана до пана… з гуральні в сахарню… з кубла в кубло [йшли палити селяни]. Скрізь, де людська кривда гніздо собі звила (М. Коцюбинський)

соба́ки ви́ють від чого.

Що-небудь дуже неприємно діє, викликає у когось відразу, огиду. Приклади
  • [Романюк:] Письменник приїхав сюди працювати, йому тиша потрібна,.. а від твоїх пісень собаки виють (О. Корнійчук)

на мі́сяць ви́ти, зневажл.

Нудьгувати, тужити. Приклади
  • — А те, що Орися на вулиці була, то хоч і хлопців поспитай. Цілий день на місяць вила з нудьги. Тебе там шукала (Григорій Тютюнник)