ВИКИДАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

викида́ти / ви́кинути на ві́тер що.

Легковажно, марно витрачати гроші, майно і т.ін. Приклади
  • Як розпорядитися грошима? Легко їх розтринькати, викинути на вітер (З газети)

викида́ти / ви́кинути колі́нця (колі́нце, колі́но, колі́на).

Робити вигадливі рухи, фігури в танці; витіювато танцювати. Приклади
  • викида́ти кре́нделі. — Балакали, говорили й мою душеньку звеселили: Збацали танго. От кренделі викидали! (О. Ковінька)
  • Антон вийшов на коло, вдарив каблуками нових чобіт… і пройшовся перед Катериною, викидаючи такі коліна, що не можна було уявити (С. Чорнобривець)
  • Танцювали до одуру. Потім Славко почав викидати такі колінця, що всі падали з реготу (П. Колесник)
рідше. Співати, роблячі несподівані переходи в тональності, силі і висоті звуків. Приклади
  • І раптом заллється [соловейко] піснею. Які трелі, які колінця викидає! (З газети)
Дивувати, вражати кого-небудь чимсь особливим, незвичайним. Приклади
  • — Той Василь тихий-тихий, а завжди викине таке колінце, що не всякий і з метким розумом докумекає, — усміхався сам до себе Анатолій (З газети)
Здійснювати, робити якийсь несподіваний, нерозумний або легковажний вчинок. Приклади
  • — Вона [дружина] може таке колінце викинути, що хоч стій, хоч падай (В. Боль шак)
  • [Зборовський:] Чи згоджуєтесь, панове, на їх шлюб?.. [Микита (набік):] І не собака ж наш кошовий, яке коліно викинув (М. Кропивницький)
  • Ті дурні дівчиська здатні викидати які завгодно колінця від ревнощів (В. Козаченко)
  • Брати викидали завжди колінця: то уїдливо здоровкались з ним, то тиркали у слід йому, то навздогінці вигукували не дуже щирі привіти (Панас Мирний)

викида́ти / ви́кинути за борт кого, що.

Відмовлятися від кого-, чого-небудь як від непотрібного, непридатного і т.ін. Приклади
  • Він заздрить? Йому соромно? Це почуття професор Самонін давно викинув за борт (Л. Дмитерко)
  • за борт. — Ач, яка тепер молодь! — напідпитку не вгамовувався Страшко.. Ще вчора на вулиці носиками чмихали, а сьогодні вже всі — начальство! Нас, стариків,— за пояс! За борт! (Я. Баш)
  • Та людську мисль і почуття орлине Ніхто й ніщо не викинув за борт (М. Рильський)
  • Не варто викидати за борт і один з найстарших різновидів фантастики з його роллю популяризатора наукових знань. Шкільна молодь охоче читає і ще довго читатиме і Жюля Верна, і Обручева (З газети)

викида́ти / ви́кинути шту́ку (фо́ртелі, фо́ртель, фо́куси і т.ін.).

Робити що-небудь нерозумне, безглузде або діяти підступно. Приклади
  • Тупий, брутальний, малоосвічений, він і на цей раз викинув фортель, за якого йому треба було, як мінімум, вліпити сувору догану (І. Муратов)
  • — Де ти взяв цю дерев'яну ковбасу? Це ж звичайнісінька гілка берези, тільки закручена і часником натерта!.. — Володя так і покотився зо сміху. Це він таку штуку викинув (Є. Кравченко)
  • Яку штуку викинув Мандичевський, Ви самі знаєте. Я вже не кажу про те, як себе держали старші народовці (М. Драгоманов)
  • — Сагайдак знову фокуси викидає… І що він собі думає, не знаю (С. Добровольський)
  • — Замість того, щоб попросити пробачення, вона почала фортелі викидати (Ю. Збанацький)

викида́ти / ви́кинути ко́зиря.

Показувати кому-небудь свої переваги, достоїнства. Приклади
  • А якщо ви… скажете, що Одеса так собі,— то він [одесит] огляне вас презирливо й викине свого останнього козиря: — Так собі? А море?! (Ю. Яновський)

викида́ти / ви́кинути ко́ника (ко́ники).

Робити що-небудь незвичайне, несподіване або легковажне. Приклади
  • Одного разу намалював [Кузьмін] портрет Павки Бекшанського та ще й коника викинув: нишком приніс його у повітком та й почепив на стіну серед інших портретів (Ю. Збанацький)
  • В школі Марина часто викидала коники, за що подруги називали її навіженою (З. Мороз)
  • Адже поки не був радистом в радгоспі, то радіохуліганив, міг через ефір розшукати її в степу, покликати, а тепер, коли йому доручили весь радіовузол, тепер він сам не дозволяв собі такі коники викидати (О. Гончар)
Дивувати, вражати кого-небудь чимсь особливим, несподіваним. Приклади
  • ви́кинути ко́ник. Ця Настя у правлінні — тільки вона може такий коник викинути,— подумала Явдоха (В. Поліщук)
  • Я вже й тоді пробував викидати різні коники з природою, пробував дещо схрещувати (О. Гончар)
  • [Буйко:] Давай, Васю, давай. [Чубатий (показує гранату):] Я їм скоро такого коника викину, що — ух! Земля трісне! (Я. Баш)
Робити що-небудь безглузде, нерозумне або діяти підступно. Приклади
  • — А ваша Надя таки міцненький горішок! — покрутив головою. — Доведеться за нею якийсь час постежити. Щоб не викинула якогось коника. Це вам ой як непотрібно! У вас же захист дисертації на носі (А. Дімаров)
  • — Подумаєш! Пішла потанцювати з молодим чоловіком, то він і коника викинув! Я й не знала, що ти такий ревнивий (Я. Гримайло)
  • — А якого коника викинув усім нам брат Петрусь, так просто диво! Був розуму незвичайного й духу запопадливого, надумав так усіх нас образити, що нікому б таке й на думку не спало (Г. Квітка-Основ'яненко)

викида́ти / ви́кинути на ву́лицю кого і без додатка.

Звільняти з роботи, позбавляти заробітку. Приклади
  • А молодий [пан] — навпаки: і не кричить, і не лає: все тихо та мирно, а дивись — уже й викинув на вулицю (Панас Мирний)
Позбавляти житла. Приклади
  • Суд відсудив на користь Генріха стару Глущукову хату і шматок поля.. Старого й немічного Северина Глущука Генріх викинув на вулицю (С. Чорнобривець)

ви́кинути / викида́ти з голови́ (з па́м'яті, з ду́мки і т.ін.) кого, що.

Відмовитися від кого-, чого-небудь. Приклади
  • ви́кинути з ума́. Плакав нишком, жив одною. Не міг викинути з ума (П. Грабовський)
  • [Степанида:] Іван вже більш тижня, як пішов по монастирях на прощу. [Химка:] Ага, так, так, я чула та й з памороків витрусила ту чутку (М. Кропивницький)
  • ви́трусити з голови́ (з па́мороків). Я піймав себе на ганебнім чутті й гадці. Намагався їх витрусити з голови, думати про щось інше (Олесь Досвітній)
  • Ні, козаче, викинь із голови, щоб відсіля втекти. Мовчи та диш; а то щоб й тебе на локшину не покришили (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Всі порожні обіцянки, яких надавав сьогодні Ганні, він і з голови викинув (В. Козаченко)
Перестати думати про кого-, що-небудь, забути когось, шось. Приклади
  • Кілька хвилин П'єнтак щось сердито бурмотить собі під ніс, потім викидає геть з голови бундючного кооператора. До біса!.. (С. Журахович)
  • Та чи б я за таким плакала та побивалася? Я б його й з думки викинула (Панас Мирний)
  • О. Василь знов став милим і веселим, а Раїса почувала себе добре, немов викинула з пам'яті все неприємне (М. Коцюбинський)
  • І як хворий не намагався забутись, викинути з голови спогади, вони просочували мозок, як нудний чад (С. Добровольський)
  • — Раджу, Степо, викину з голови кавалерів, візьмися ліпше за книжки (П. Гуріненко)
  • — Старий, сину, будеш, як усе знатимеш. Не думай про се: то погане слово! Викинь його з голови… То тільки злі діти так кажуть… (Панас Мирний)

викида́ти / ви́кинути на смі́тни́к кого, що.

Визнавати, вважати кого-, що-небудь непотрібним, не вартим уваги або непридатним; відмовлятися від когось, чогось. Приклади
  • Мене ти зрадиш, викинеш на смітник, Як знуду за тобою навісну (М. Вінграновський)
  • повикида́ти на смі́тни́к (про багатьох). Є така частина критиків, яка з охотою повикидала б мої твори на смітник (С. Васильченко)
  • — Вона зрозуміє, нарешті, підлість свого недавнього божка і викине його на смітник (В. Гжицький)