ВИДКО — ФРАЗЕОЛОГІЯ

сві́ту (сві́та) [бі́лого (Бо́жого)] не ви́дно.

за ким--чим. Кого-, чого-небудь дуже багато. Приклади
  • У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок)
Стає або стало темно (від сильної зливи, хуртовини, туману, пилу і т.ін.). Приклади
  • — Снігів тих понамітає, що тільки комини з-під них стирчать, морози такі лютують, що птиця на льоту замерзає, хуртовини бували — світу не видно (М. Олійник)
  • сві́та не ви́дко. Хуга замітає снігом дорогу, Мов пекло у полі — світа не видко! (М. Коцюбинський)
  • Як от інколи схопиться заверюха [завірюха] — громом гримить, вітром бурхає, світу божого не видно (П. Куліш)
  • Якось він недобре прикрив лантух, кури повилазили і давай літати по хаті, битись у вікна, кудкудакати. Збили таку пилюку, що світа не видно (Григорій Тютюнник)
  • Хурделиця — світу не видно. Порожньо на пероні (А. Головко)