ВИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

іти́ на ви, заст.

Виступати війною проти кого-небудь. Приклади
  • Тисячі років тому, коли воїни на своїх бенкетах черпали вино черепами своїх противників, навіть тоді перед нападом попереджували ворога чесно й відкрито: іду на ви! (О. Гончар)
  • Благородний і простосердий слов'янин, він [князь Святослав] завжди попереджав про свій похід: хочу йти на ви (О. Довженко)

пропади́ / рідше пропада́й ти (ви, він, вона́ і т.ін.) про́падом (рідше пра́хом).

Уживається для вираження крайнього незадоволення, великого обурення ким-, чим-небудь; згинь, хай згине. Приклади
  • — Х-хох! — зітхнув диякон і погасив недогарок. — А пропади ти пропадом! Отак і вдома, хоч цілий вечір рота не роззявляй… Наказаніє суще! Ох-хо-хох… (В. Шевчук)
  • — Іди он до свого верстата й працюй.— А пропади ти пропадом! — махнув рукою Максим (Д. Ткач)
  • ..Кому черево наросте аж вище носа, а тобі жили тягтиме, пропади воно прахом (М. Коцюбинський)

Іду на ви!

Словами «хочю на ви іти», за оповіддю «Повісті минулих літ», київський князь Святослав оголошував війну своїм ворогам, не принижуючись до несподіваного нападу і не бажаючи користуватися його перевагами. Приклади
  • Регоче Куря:
    — Справа це рахубна —
    Щоб руський князь позбувся голови.
    Убила Святослава примха згубна —
    Попереджати, що «іду на ви».
    (М. Руденко, Череп Святослава)
  • Тисячі років тому, коли воїни на своїх бенкетах черпали вино черепами своїх противників, навіть тоді перед нападом попереджували ворога чесно й відкрито: іду на ви! А тепер, в XX сторіччі, вчиняють напад вночі, по-розбійницькому, бомбами з неба засипають ще сонних дітей, матерів. (О. Гончар, Людина і зброя)

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т.ін.), лайл.

Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т.ін. з якогось приводу. Приклади
  • — Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Вдарили червоні полки, вигнали гайдамацьку нечисть, щоб їм трясця в бік (Д. Прилюк)
  • — Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті,— мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як Буряк, Колісник (Панас Мирний)
  • Першою почула [Дорошенчиха] і про ці океанські [атомні] випроби.. .— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар)
  • тря́сця тобі́!Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний)

хоч би [тобі́ (собі́, вам)] ву́сом (у́сом, ву́хом, брово́ю і т.ін.) повести́.

Не зважати, не реагувати на кого-, що-небудь, ні на що. Приклади
  • — Та я ж,— каже [Омелько], — скілько [скільки] разів і сам довідувався, і Параску засилав. Разом гукали на вас: Пане! пора вставати! А ви хоч би собі усом повели (Панас Мирний)

хай [би] йому (їй, тобі, їм, вам) трясця, лайл.

Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т.ін. з якогось приводу. Приклади
  • Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч)
  • Хай йому трясця, цьому улемові! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб)
  • — Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі словом сказала вона, ніби Арсен тут к чомусь завинив (Є. Гуцало)
  • — А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш)

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т.ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл.

Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось--чогось або недоброго побажання комусь. Приклади
  • взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година!. .І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький)
  • — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький)

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, вам і т.ін.).

Уживається для вираження осуду чиїх-небудь дій, вчинків; незадоволення кимось, чимось. Приклади
  • Хай вам, як ви мене залякали: я думав, що це ваша, Настуню, мати (С. Васильченко)
  • Жінка тягне з переділки нитку тонку й безкраю, самотня в непередумних удовиних думах. Хіба що тінь на стіні. Та яка з тіні радниця: сидить за спиною, хитається тихо, а спитати поради, тільки журу розведе. Хай їй! Уже краще самій (А. Головко)
  • У Карпа заболіли руки від щирого вибивання [в двері]. А кругом тихо, як у могилі. — Хай йому! Тільки руки поб'єш — сказав він і сів коло порога (Панас Мирний)

чо́лом тобі́ (вам), заст.

Форма шанобливого вітання при зустрічі. Приклади
  • Чолом вам, панове громадо! Чолом і тобі, пане полковнику! Ну… як же ти вернувсь до табору, не маючи коня? (П. Куліш)

зна́ю (зна́ємо) [я (ми)] вас (його́, тебе́, їх і т.ін.), ірон.

Уживається для вираження недовір'я, сумніву у правдивості слів чи вчинків співрозмовника. Приклади
  • — Куди розігналась? — До сестри! — Ха-ха! До сестри! Знаєм вас! Від Шляхового, мабуть, підіслана? На розвідини прийшла? (О. Гончар)
  • — Ти тільки не лови ґав. А то я тебе знаю. Перед німцями орлом був, а перед дівчиною ягням зробишся (Григорій Тютюнник)

чорт (біс) [його́ (вас і т.ін.)] бери (забирай) / візьми́ (побери́, забери́ і т.ін.).

Уживається для вираження задоволення, захоплення ким-, чим-небудь. Приклади
  • — Сев, а хороше море, чорт його забери? — Коли б тільки його не змальовували синьою фарбою і красивими епітетами (Ю. Яновський)
  • [Бугров:] Я живий! Чорт забирай, як я здорово біг! (І. Микитенко)
  • Виходячи з-під акацій, Данько на ходу розмашісто тернувся обличчям по обважнілій білим калиттям гілці: — Чорт візьми, здорово пахне, еге ж? — і засміявсь (О. Гончар)
лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади с приводу чогось. Приклади
  • Берд (кидається до Мічуріна і, вириваючи в нього один чемодан, перекладачеві┌87352) — Чорт вас забери! Беріть чемодани! Я вас прожену нарешті! Дайте чемодани! (О. Довженко)
  • Кудись раптом поділася властива Харкевичу ввічливість, і він крикнув: — Чорт забери, що ж я тут маю ночувати? (І. Головченко)
  • Цей безпритульний Томмі — дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, Чорт його побери! (М. Бажан)
  • — Я ще… не вмер. Коліть, чорт вас забирай! (Ю. Мушкетик)
  • — Дванадцать років відбатрачив. Дванадцять з дванадцати! І круглий рік? Чорт візьми, це ж каторга! (О. Гончар)
  • [Красовська:] Ти ж як просиділа ввесь вечір маною, що й словом до його не озвалась, то, звісно, він вже годі кватирі наймать! [Саша:] Ну й чорт його бери! (О. Пчілка)

цур тобі́ (йому́, їй, їм, вам) [[та (і)] пек тобі́ (йому́, їм, їй, вам)].

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Приклади
  • Цур тобі, пек тобі, як запишався, що в новую свитку прибрався! (Укр. присл.)
  • — Недостойні мужики, щоб над ними голови стільки ламали. Не розуміє свого інтересу — цур йому пек (М. Хвильовий)
  • Та цур їм [панам]! Шкода на них часу й паперу (М. Коцюбинський)
  • Цур вам! — підхопився Петру.— Що це ви таке верзете, чоловіче? Отямтеся! (М. Чабанівський)
  • цур та (і) пек. Коли ж побачила завтра Хведька, та ще з чужого села, то вже Стецькові цур і пек (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Денис? Щось у старого звихнулося ще тоді… цур та пек згадувати (П. Козланюк)