ВЕЛИКІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

роби́ти / зроби́ти вели́кі о́чі.

Виявляти подив, здивування. Приклади

Оце так таємниці мадридського двору! Чи таємниці? А можливо, та реальність, якої ми… намагалися не помічати. І не треба зараз робити великі очі (З газети). — А ти б не розкидала свої куделі по всіх кутках… Сусана зробила великі очі (М. Коцюбинський)

о́чі вели́кі в кого.

Хтось занадто цікавий ( перев. до чужих справ); безцеремонний. Приклади

У кожного очі великі: всякому до мене діло, всяк хоче покопирсатися у чужому серці (М. Старицький)

вели́кою (значно́ю і т.ін.) мі́рою.

Переважно, здебільшого тощо. Приклади

Фундаментальним [дослідженням] найбільшою мірою притаманна наукова невизначенність, тобто відсутність однозначного зв'язку між затратами і результатами (Вісник НАНУ)
Ефективність розвитку народногосподарського комплексу.. значною мірою зумовлюється раціональною системою розселення трудящих (Вісник АН)
О. В. Капніст з дитинства перебував в оточенні, яке великою мірою сприяло формуванню волелюбних поглядів (З журналу)

вели́ке цабе́, перев. ірон.

Поважна особа, яка займає високу посаду або має великий вплив у суспільстві, в колективі. Приклади

— Справді, Маєр якось незвично поводився,— озвалася Галина Іванівна,— мабуть, отой висушений — дуже велике цабе (В. Лисенко)
А то, раз, кажуть батько, перестрів їх, чумаків наших, панок якийсь та: Давайте, — каже, cякі-такі чумаки-мужики, мито! Та й канчуком заміряється. Через його землі, бач, їхали — велике цабе! (Народні оповідання)
— Що мені благочинний! Куди ж пак: велике цабе! (І. Нечуй-Левицький)

в чому. Відома, знаюча в певній галузі особа. Приклади

Він, кажуть, якесь велике цабе в геології. Землю наскрізь бачить (М. Рудь)

важли́вий (ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця.

Людина, яка займає високе становище в суспільстві і має владу, вагу, великий вплив. Приклади

Йонька зрозумів, що бородань не проста птиця і що від нього тепер залежить, відпустять Йоньку чи ні (Григорій Тютюнник)
Язик [полонений], що привів він разом з товаришами, виявився важливою птицею (Н. Рибак)
Люди знають, який то важний птах був землемір (С. Чорнобривець)
Колись він [голова] був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш)
— Де ж, ми великий пан — кадильницю за попом треба нести, а ми — не робітниця, не наймичка, ми — важна птиця — паламарка! (Панас Мирний)
Якщо і вам трапляється десь на шосе хорх, знищуйте його, не цікавлячись тим, хто в ньому їде. В ста випадках зі ста ви знищите якого-небудь надзвичайно важливого фашистського птаха (П. Загребельний)

у вели́кій (значні́й і т.ін.) мі́рі.

Переважно, здебільшого тощо. Приклади

Тут [у гірських умовах] загальний успіх у великій мірі залежав від ініціативи, винахідливості, бойового настрою кожного окремого бійця (О. Гончар)
Заробляючи, аби тільки не вмерти з голоду, Франко за цей період в значній мірі одірваний був од української літератури (М. Коцюбинський)
Не вийде з неї [людини] генія — це вже в більшій мірі її власна справа… (Є. Гуцало)

обво́дити / обвести́ очи́ма (по́глядом, зо́ром і т.ін.) кого, що, де.

Оглядати кого-, що-небудь; дивитися на когось--щось, обдивлятися, роздивлятися. Приклади

огорта́ти зо́ром. Андрій підходить. Він хвилину Стоїть, всіх зором огортає (М. Ю. Тарновський)
обво́дити вели́кими сі́рими очи́ма. Великими сірими очима Рубанюк обводить усіх, ніби запрошуючи тісніше збитись до гурту (І. Цюпа)
— Алі… Алі… тут десь…— він обвів зором порожні лавки (М. Коцюбинський)
Рустем.. обвів слухачів оком (М. Коцюбинський)
Сльоза, лишившись внизу, ще раз обвів оком навколо (П. Панч)
Данило обвів поглядом навколо (А. Хижняк)
Стулила [Тоня] злісно губи, обвела навкруги тоскним поглядом (С. Васильченко)
Збігла по східцях униз, обвела поглядом зал і завмерла (Л. Дмитерко)
Привітавшись з матір'ю, він обвів очима рідну хату (А. Шиян)
— Скажіть мені, що це? Правда? Правда, — сказав Щорс і повільно обвів очима всіх. — Раз у тисячу років куля не повинна брати людину. Це безсмертя (О. Довженко)
Вона обводить поглядом усіх присутніх (Д. Ткач)
Інколи він відривається від книжки, обводить поглядом величезну кімнату (І. Багмут)
— Чи не завадив я вам? Так неждано і негадано потрапив,— обводить очима і людей, і стіни кімнатки (М. Стельмах)
Настя обводить очима шкільні стінки. В очах — сльози. Прощається (С. Васильченко)

вели́ка ця́ця, перев. ірон.

Дуже важливий, потрібний предмет. Приклади

Мати знову мені тиче кислиці: — Навіщо ти, Васильку, замазав білу сорочку ожиною? Велика пак цяця — біла сорочка. Спробували б мама, як гарно лазить в лозах та ожину рвати (І. Нечуй-Левицький )

Особа, що займає високу посаду або має великий вплив; впливова поважна особа. Приклади

Ану, коли ти вчений, скажи мені, де тут на цьому кутку закопані гроші? А ба! От і не скажеш, бо не знаєш. А я так знаю, хоч я й неписьменний. Велика пак цяця — письменний чоловік! Куди ж пак! (І. Нечуй-Левицький )
— Він дума, як голова, то й велика цяця?! (Панас Мирний)

ма́ти зуб (зу́ба) на кого.

Сердитися, гніватися на кого-небудь. Приклади

ма́ти зу́би. Та-ак… Хм… От тобі й Маринка… І вона зуби має… (В. Винниченко)
ма́ти вели́кий зуб. Особливо великий зуб на нього [Ярошенка] має Пилип Варивода (В. Речмедін)
[Андрій:] Бєлін мав на неї зуба: він женихався, і — не вийшло (Я. Галан)
Пан Андрій мав зуба на Кшивольського за його завжди зухвалі і ґвалтовні виступи (Г. Хоткевич)
Гнат і, мабуть, деякі з присутніх, може, отой композитор або отой поет.. — всі вони мали на мене зуб за Вероніку (П. Загребельний)

проти кого. Бути незадоволеним, затаїти злість проти когось. Приклади

— Здрастуйте, — Данило й Харитон відповіли стримано, як і належить делегатам, та й мали вони проти цієї дівчини.. зуб (Ю. Смолич)
Тільки проти Назарька зуб мав… А вийшло… (П. Загребельний)
[Смола:] Брехня. Ти просто маєш проти мене зуб (І. Микитенко)
Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей)

з вели́кої лі́тери.

Щось, усіма шановане, дороге кожному. Приклади

Український степ є Степом з великої літери з погляду неповторності його витворення… Згадаймо тут, з яким захватом описував Степ у повісті Тарас Бульба Микола Гоголь. Нічого в природі не могло бути кращого, зауважує письменник (З журналу)

Такий, що прославився хорошими справами і гідний високої поваги (про людину). Приклади

Учитель з великої літери;
Є речі, яких не забудеш. Наприклад, почуття гордощів за наших… людей. За Людей з великої літери (Л. Дмитерко)

ма́ти си́лу.

над ким--чим. Впливати на кого-, що-небудь, керувати чиїмись діями. Приклади

Слава й ганьба не повинні Над Гафізом мати силу (А. Кримський). Не мати сили над колективом. ма́ти насті́льки си́ли. Що з того, що батько і мати хоч і відпустили дочку.., але дорого дали б, щоби не відпускати, щоби мати настільки сили над нею? (Г. Хоткевич)

перев. де. Бути відомим, впливовим і т.ін. (про людину). Приклади

ма́ти вели́ку си́лу. [Хуса:] Публій сам не так мені потрібен, як горда Марція, його жона,— вона з родини цезаря і має велику силу там, у Палатині (Леся Українка)

Бути дійсним, чинним. Приклади

В керівництві університету появилась нова особа… без санкції якого накази ректора не мали сили (Ф. Бурлака)
— Завітрюжить, видно, завтра,— каже Корній.— А ось для нас ці прикмети вже не дійсні,— зауважує льотчик трохи сумовито.—..Лише до цього обрію, доки око вхопить, ці прикмети мають силу (О. Гончар)

з інфін. Могти, бути спроможним зробити щось. Приклади

— Почула, що автомобіль поїхав, і я довго не мала сили подзвонити біля дверей (Ю. Яновський)
— Коли Ви маєте силу до осені підождати, то зашліть — у жовтні або в листопаді (Панас Мирний)

перев. де. Бути вагомим, значним, авторитетним (про слово, виступ, статтю і т.ін.). Приклади

— А там, у районі, голос його [сількора] силу має (О. Гончар)

не ма́ти хи́сту до чого.

Не вміти доладно, вправно, гарно зробити що-небудь. Приклади

ма́ти вели́кий хист. І здатна вона була до всякого діла, до всякої роботи, мала великий хист до всього (Панас Мирний)
[Настя:] На кого не гляну, то всі дурні, хисту не мають ні до чого. [Хома:] Еге… Поки, знаєш, розчовпають, що воно і як… (І. Карпенко-Карий)

вели́кий пан; вели́ка па́ні, заст., перев. ірон.

Поважна особа, яка має великий вплив і з якою треба рахуватися. Приклади

— Не мети до порога, бо мені треба через поріг ходити! — ляснула Мотря. — Авжеж, велика пані. Покаляєш, княгине, золоті підківки, — сказала Мелашка (І. Нечуй-Левицький)
Дума [Василева мати], як з ратієвської дворні, так і велика пані (Панас Мирний)
[Микита (дає їй лушпиння):] На, викинь! [Маруся:] І сам викинеш, не великий пан (М. Кропивницький)

вели́ке ді́ло.

ірон. Уживається для вираження чого-небудь не вартого уваги. Приклади

А Щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Л. Глібов)

Уживається для вираження важливості, значимості чого-небудь. Приклади

Прикинув [Варчук], що мати в губернії таку руку — велике діло й, мало не зітхаючи, промовив: Прямо і не знаю, чим, Яремо Івановичу, вам віддячити (М. Стельмах)

вели́ка ри́ба.

Впливова людина, поважна особа. Приклади

Отець її — дуже велика риба, один з перших багачів в Бориславі і Дрогобичі (І. Франко)

у мо́ді.

Цінується щось. Приклади

— Це колись, коли людям робити не було часу, кохання в моді було… Лицарі там одне одного списами за дам штрикали, а тепер якби хто за дівчину побився — сама дурнем назвала б! Не та доба (В. Підмогильний)

Має загальне визнання хто-, що-небудь; популярний, поширений і т.ін. Приклади

Видно, справді, у вас в Галичині жіноче питання дуже в моді тепер (Леся Українка)
У нас тепер в моді Пісня капітанів (Ю. Яновський)
у вели́кій мо́ді. Гончарівка через своїх дівчат у великій моді (Г. Квітка-Основ'яненко)

мі́ряти вели́кою мі́рою що.

Дуже відповідально ставитися до чогось. Приклади

— Перед ними [солдатами] Київ. Скажіть їм, що сьогодні в усьому світі нема людей ні прекрасніших, ні чистіших, ніж вони. Міряйте життя й смерть великою мірою (О. Довженко)

ста́ти (бу́ти) у [вели́кій і т.ін.] приго́ді кому.

Прислужитися кому-небудь. Приклади

Дощик-дощику, іди На левади, на сади,.. Ще пройдися й по городі, Стань нам, любий, у пригоді (М. Познанська)
[Риндичка (до старшини):] Ой, розсудіть же мене; а я батечку, вам завжди у пригоді стану (М. Кропивницький)

Виявлятися потрібним, необхідним. Приклади

[Олексій:] А зайвий розум не завжди бува в пригоді людині (М. Кропивницький)
Коли розлучалися, дівчина дала Миркові пляшечку із живлющою водою: — Бережи сю пляшечку. Вона буде тобі у пригоді (Три золоті сл.)
— Поживеш, — побачиш, як стануть у пригоді гроші (І. Нечуй-Левицький)

Допомагати кому-небудь, виручаючи когось. Приклади

— Слухай, Кириле, — каже чорт, знявши шапку і вклонившись, — поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (О. Стороженко)
— Рости, моя дитино, — було їй каже вона, — рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені біля печі хоч (А. Тесленко)
Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник — страх (О. Довженко)

вели́ким (ди́вним) ди́вом зі сл. дивува́тися.

Дуже, надто. Приклади

Бенедьо сидів в куті на своїм петеку і дивувався дивним дивом, що се [це] мало значитися (І. Франко)
Ускочивши в хату, він [Попенко] мав щось сказати Жукові — і великим дивом дивувався, як почув, що Жука вже немає і не буде (Панас Мирний)

не ма́ти [своє́ї] во́лі (си́ли во́лі).

Легко піддаватися різним впливам; бути нестійким, нерішучим, безвольним і т.ін. Приклади

ма́ти вели́ку си́лу ду́ха. [Матушка гуменя:] Треба, кажу, дуже берегтися, велику силу духа мати, щоб від його [лукавого] захиститися (П. Мирний)
Отже-таки вкінці послухав [Славко] просьби. Не мав своєї волі. Перед котрим чоловіком почував пошану, то не міг опертись його намові (Л. Мартович)

вели́ка різни́ця.

Зовсім інша справа. Приклади

— Яка тобі, Іване, різниця: сьогодні чи завтра [їхати]? Тепер день дорожчий року. — Велика різниця. Завтра я їду в тюрму. Ніяка тінь не впаде на мене (М. Стельмах)

вели́ке се́рце у кого.

Хто-небудь дуже добрий, чуйний, здатний пройматися чиїмись переживаннями, горем. Приклади

вели́кого се́рця. Йому можуть зустрітись люди великого серця, твердого сумління (О. Гончар)
Спитала [Тамара] несміливо.— Зара?! — очі Божени засиніли теплими вогниками. Вона довго підбирала слова. — У неї велике серце… (А. Хижняк)

у лі́сі щось [вели́ке] здо́хло.

Сталося щось незвичайне. Приклади

Мабуть, у лісі щось велике здохло, що ви до нас прийшли! (Укр. присл.)
Треба, щоб у лісі щось дуже велике здохло, щоб ми помирились! (І. Нечуй-Левицький)
— Знаєш, у мене ідея, Павло… Павло? Я вирячився на нього. Ніколи він не називає мене Павлом. Щось у лісі здохло,— дуже, вже, мабуть, серйозна ідея, раз він так офіційно мене називає (В. Нестайко)

висо́кого (вели́кого) льо́ту (ле́ту), зі сл. люди́на, дія́ч і т.ін.

Який займає значне становище в суспільстві; визначний, відомий і т.ін. Приклади

В. І. Вернадський — учений великого лету (З журналу)

з вели́кого ро́зуму, ірон.

Необдумано, легковажно; здуру. Приклади

Всілякі чутки і всякі люди баламутять теперечки громаду… Один баламутить по дурості своїй, а другий з великого розуму (М. Стельмах)

ви́пала [висо́ка (вели́ка) честь] кому, чему, перев. з інфін.

Хто-небудь був обраний для виконання, здійснення і т.ін. чогось відповідального, почесного, дуже важливого. Приклади

ви́пала висо́ка честь на до́лю кого. Висока честь зробити записи пісні про Кармалюка випала на долю М. Костомарова. Здійснення цього запису всього через дев'ять років після вбивства панами та їх посібниками народного месника є дуже знаменним фактом (З журналу)
Шеф викликав нас [футболістів] до контори й… товкмачив, яка нам, мовляв, випала честь і як ми повинні пишатися (Ю. Яновський)

вели́кого (висо́кого) колі́на.

Знатного роду. Приклади

У жіночій громаді не йшла в лад ота княгиня, жона Гвинтовчина,.. пані великого коліна (П. Куліш)

[і] мале́ й вели́ке (старе́).

Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. Приклади

Під високим тином коло сільради ніде яблуку впасти. Збіглися старі й малі з усього кутка (В. Кучер)
[і] старі́ й малі́. — А в селі, як побачили наше авто, так і старі й малі, й гусята й поросята.. — все геть-чисто повискакувало на вулицю (Остап Вишня)
— Хазяїн там є, — і старе й мале так говорить про Степана Петровича довкола (В. Большак)
Усі, старе й мале, виходили зустрічати князя (Г. Хоткевич)
[і] старе́ й мале́. Оповістив батюшка… щоб і старе і мале, щоб усі зібралися до церкви (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Його мале й велике знає.. По всіх усюдах він буває (Л. Глібов)

Велика хартія вольностей.

Грамота «Magna charta libertatum», якою англійський король Іоанн Безземельний у 1215 р. був змушений визнати обмеження королівської влади на користь феодалів.
Уживається як урочистий синонім до слова «конституція», а іноді — як іронічна назва великого за обсягом документа. Приклади

І навіть досліджуючи грецьку чи римську історіографію, старі хартії вольності — конституційні свободи Англії чи Швейцарії, історичні пісні, вчений прагнув використати політичний, морально-етичний досвід попередніх епох та інших народів для просвіти українців. (Р. Міщук, Сторінки великого життя)
Що з того, до я розвалю листа, наче Велику хартію, однаково ні до чого толком не допитаюсь, бракує «епістолярного таланту». Однак якщо Вам мої хартії справляють яку приємність, то писатиму частіше. (Леся Українка, Лист до М. Драгоманова, 27.ХП.1891 р.)

Великий інквізитор.

«Легенда про великого інквізитора» — один із розділів останнього роману Ф. Достоєвського «Брати Карамазови» (1879—1880). У цьому філософському творі гостро поставлено проблему дотримання християнських заповідей у світі, де панує насильство. Центральна постать твору — неоднозначний образ великого інквізитора, який досі викликає бурхливі дискусії. Приклади

Потоп, і трус, і невгамовний вітер —
Всю вичерпано хресну кров Христа —
І ген гряде Великий Інквізитор,
І на чолі його палає мста.
(Є. Маланюк, Прозріння)

Великий Льох.

Назва містерії Т. Шевченка, написаної у 1645 р. Цей твір — гіркі роздумі поета над сучасним становищем поневоленої України і її майбутнім. Образ Великого Льоху стає у містерії багатозначним символом, що припускає різні тлумачення. Приклади

Виверта коріння, трупи, мох
варварства цинічного лопата.
Що вони тут хочуть розкопати?
Чи не той Великий Льох?
Та уже ж копали. Не дістали.
(І. Жиленко, Тополя)
Невже тобі байдужі наші троси
І наших ворогів переполох?
Невже не бачиш, як Великий Льох
Нам оддає свої скарби-приноси?
(М. Зеров, Голос)

Великий Пан помер!

У грецькій міфології Пан — бог лісів, покровитель пастухів, мисливців, рибалок. Історик Плутарх розповідає, що за римського імператора Тіберія (І ст. н. е.) керманич корабля, який плив з Греції в Італію, нібито почув вигук, що лунав з берега: «Помер великий Пан!». За наказом Тіберія ця новина була обнародувана і дала привід до численних тлумачень. Християнські богослови вбачали у вигуку визнання перемоги християнства й занепаду язичництва. Таке тлумачення трапляється й у художній літературі (Ф. Рабле, «Гаргантюа і Пантагрюель»; І. Тургенєв, «Німфи»).
У переносному вживанні вислів означає смерть видатної людини, кінець епохи. Приклади

Оцей самий голос донісся й до нас із малесенької Аркади Вільпре коло Парижа: «Перекажіть там на Україні, що вмер її великий Яан!» Невже ж аж тепер? (І. Франко, Йосиф-Богдан Залеський)

Великих слов велика сила.

Вислів з поеми Т. Шевченка «І мертвим, і живим…»(1845):
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слів велику силу,
Та й більш нічого.
Вживається для характеристики бездіяльних людей, пустопорожніх балакунів. Приклади

Взагалі, на нашу думку, в статті д. Стешенка є «великих слів велика сила та Й більш нічого». (С. Петлюра, Записки українського наукового товариства в Києві)
Ніколи ті, що б'ються з-за якогось шматка, не скажуть, що вони б'ються саме з-за шматка, а наговорять «великих слів велику силу» — така думка, що нерозумне потомство так зразу Й повірить їм, се звичайний хід історії. (П. Грабовський, Лист до Б. Грінченка, 14.ХП.1901 р.)