ВАЛЯТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

вали́ти (зва́лювати, валя́ти) / звали́ти з ніг кого і без додатка.

Призводити до великого виснаження, хвороби; змучувати кого-небудь. Приклади

Добрі діти на ноги поставлять, а кепські з ніг звалять (Укр. присл.);Чи то праця задавила Молодую силу, Чи то нудьга невсипуща Його з ніг звалила (Т. Шевченко)
З ніг валить бабу горе! (С. Олійник)
Дедалі туга за рідним краєм все дужче валила Павла з ніг, наче отой страшний голод у морі (В. Кучер)

Змушувати кого-небудь лягти, впасти (від хвороби, втоми і т.ін.); позбавляти кого-небудь можливості триматися на ногах. Приклади

Страшенний гуркіт звалює мене з ніг. Я втрачаю свідомість… (П. Колесник)
— Мій старий — то козарлюга: хоч кухлем [буде пити] — ніщо його з ніг не звалить… (О. Гончар)
— О, що ви, отче, ми дуже, дуже раді вам, — поспішив запевнити Варава, не забуваючи якнайприродніше вдати, що горілка вже валить його з ніг (М. Стельмах)
Але й тут чигають на тебе всякі хвороби та валять з ніг (навіть цей лист пишу у ліжку хорий [хворий]) (М. Коцюбинський)

Нічого не робити, байдикувати. Приклади

ганя́ти ду́рня. — Та вже ж краще ось так у вільний час. . ганяти дурня по шкільних коридорах (Ю. Збанацький)
— В Голодний Степ везе, каже, працювати будеш, нема чого дурня валяти (Іван Ле). — Іди до печей [на завод]. Там дурня не будеш клеїти… (М. Рудь)

Прикидатися таким, що нічого не розуміє, не знає. Приклади

— А ти,— звернувся він [пристав] до Шевченка,— зарубай собі на носі: зашмагаю, коли будеш клеїти дурня (З. Тулуб)
— Скажи мені, Давид, от у вас, у Грузії, що роблять такій людині, яка в бою дурня клеїть. Га? (Ю. Яновський)

Робити дурниці, безглузді вчинки; поводитися не так, як слід. Приклади

стро́їти ду́рня. — Тільки от що, Маріє, — затримав її Давид, — Хай Тихін дурня не строїть, нехай лікується (А. Головко)
валя́ти дурака́. [Вареник:] Демку, побратиме, перестань смішить людей, не соромся. Ну що ти дурака валяєш? (М. Кропивницький)
Петрусь сів. Просто на вогкий, холодний гравій.— Хлопчики, викидайте мене разом з добром, більше я ні на що не здатен.— Кинь дурня клеїти! — розсердився, аж викрикнув Валет (П. Дорошко)

Дивіться також