ВАЖКИЙ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

важки́й на підйо́м.

до чого. Який неохоче береться за що-небудь. Приклади

Архип Логвинович хоч був важкий на підйом до роботи, але поговорити любив (Ю. Збанацький)

Який не любить виходити, виїздити куди-небудь. Приклади

Співробітники наперед говорили між собою: — Ну, Дмитро Сергійович, мабуть, не поїде, надто він важкий на підйом (Л. Серпілін)

важки́й (нелегки́й) на ру́ку.

Який без особливих зусиль може дуже боляче вдарити; дуже сильний. Приклади

— Ти гляди мені! Бо я теж гарячий. Дарма що з півночі, з Петрограда. Та й на руку, бач, нелегкий. Така професія — молотобоєць! (А. Головко)
Але Прокоша був не лише майстер на промови. Й на руку теж важкий був (Ю. Збанацький)
Важкий був на руку Потапович та дужий! (Панас Мирний)
— Ви, пане Гульський, пам'ятайте, що Нечипір та Богданін — люди важкі на руку (Іван Ле)

[важки́й] ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) кому.

Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т.ін.; кому-небудь дуже важко. Приклади

Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш)
ка́мінь на се́рце да́вить. Камінь на серце давить, в ночі тривожні сни (І. Гончаренко)

здійма́ти / здійня́ти (зня́ти) [важки́й] ка́мінь (тяга́р) з се́рця (з душі́).

Позбавляти того, що гнітить, мучить кого-небудь. Приклади

Христі наче хто камінь зняв з душі: зразу стало і вільно і легко (Панас Мирний)
Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (М. Коцюбинський)

ляга́ти / лягти́ [важки́м (усі́м і т.ін.)] тягаре́м на пле́чі чиї, кому.

Ставати предметом чиїх-небудь великих турбот, переживань і т.ін.; постійно непокоїти когось. Приклади

І велика, досі незнана відповідальність — чує — лягає йому на плечі нещадним тягарем (О. Гончар)
Гіркота втрати важким тягарем лягла на плечі молодого командира (З газети)
Панщина ж, своє господарство і діти усім тягарем лягли на одні материні плечі (М. Стельмах)

важки́м (недо́брим) ду́хом ди́хати на кого і без додатка.

Дуже сердитися, гніватися, злитися на когось. Приклади

— Ну, а Васюта ж? І той поклонивсь Іванцеві? — Ні, мабуть,. . бо… запорожці і на Васюту похвалялись, да й на всю городову старшину недобрим духом дишуть (П. Куліш)
[Нечипоренко:] Я багато не прошу, нам би тільки хати освітити. А то колгоспники вже й так дишуть на мене важким духом; що ж ми, кажуть, гірші за інших (О. Левада)
Пан бачить, що вже жінка важким духом дише, а все не важиться він бабусю налаяти (Марко Вовчок)

з важки́м (неле́гки́м) се́рцем.

У гнітючому стані, в тривозі, у передчутті чогось неприємного. Приклади

З нелегким, стривоженим серцем попрямував [Роман] до села (М. Стельмах)
З важким серцем ішов Максим Беркут посеред невеличкої ватаги (І. Франко)
Так і не діждавшись Стахи, Бронко з важким серцем повернувся додому (І. Вільде)

[чо́рні] хма́ри збира́ються (нависа́ють і т.ін.) / зібра́лися (нави́сли і т.ін.) над ким —чим, навколо кого —чого.

Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т.ін. Приклади

нависа́ють грозові́ хма́ри. Батько прикипів поглядом до телеекрана. Над улюбленою командою нависли грозові хмари (З газети)
Над Федьковою ясною голівонькою збиралися хмари (А. Дімаров)
над голово́ю (голі́вонькою) чиєю, кого збира́ються [чо́рні] хма́ри. Над головою Василини збиралися чорні хмари (І. Нечуй-Левицький)
згу́щуються важкі́ хма́ри. Василеві було дуже важко. Йому здавалось, що навколо нього згущувались важкі хмари (П. Панч)
Чорні хмари другої світової війни скупчувалися над земною кулею (З журналу)
— Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (М. Зарудний)
Вони [внуки Мономаха] данину злій орді Платили й гризлись між собою, А чорні хмари над тобою [Львовом] уже збиралися тоді (Д. Павличко)

потягну́ти но́ги (чо́боти і т.ін.) куди.

Повільно, ледве ступаючи, піти. Приклади

потягну́ти свої́ важкі́ чо́боти. Андрій Перекат мить постояв, потім повільно, вже відчуваючи втому, потягнув додому свої важкі чоботи (В. Собко)
Хто таки й потягне ноги до хати чи в клуню на ночівлю, а хто… тут на землю біля призьби повалиться у втомі (А. Головко)

важка́ рука́ чия, у кого.

Хто-небудь може дуже боляче вдарити. Приклади

— Забудь сюди дорогу. Я тебе не знаю — ти не знаєш мене. Бо рука в мене важка (Є. Гуцало)
Так глипнула [молодиця] ..на чоловіка, що він аж зіщулився, бо — всі знали — рука в Корніїхи важка (О. Гончар)

лиха́ (важка́, гірка́ і т.ін.) годи́на.

Уживається як вигук при вираженні горя, нещастя і т.ін. або у складі лайливого виразу. Приклади

— А щоб випускала лиха година та нещаслива і вашого справника (Г. Квітка-Основ'яненко)
— А щоб випускала лихая година та нещаслива і вашого справника (Г. Квітка-Основ'яненко)
Нещаслива годинонько, Що ж я наробила? Ой нащо ж я свою долю Та й занапастила (Леся Українка)

Певний період з тяжкими, несприятливими обставинами; горе, нещастя. Приклади

— Лиха година вигнала мене з батькового двору й пустила по світу бурлачкою (І. Нечуй-Левицький)
В грудях билось єдине бажання: Щоб тебе не спіткало страждання, Щоб минула година лиха (П. Грабовський)

лежа́ти на душі́ (на се́рці).

у кого і без додатка. Бути предметом постійних роздумів, переживань, страждань і т.ін.; турбувати, гнітити когось. Приклади

Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що важким тягарем лежало на серці (З. Тулуб)
важки́м ка́менем (тягаре́м) лежа́ти на се́рці. Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського. Важким, фізично відчутним каменем вона тепер лежала на серці… (О. Гончар)
Я знаю, що в сього [цього] Кирила Тура щось на душі важке лежить (П. Куліш)
На серці ж у Надії лежала печаль.. .Юрій від одинокого пострілу недобитого фашиста назавжди залишився у чужій землі (С. Чорнобривець)

кому. Викликати чиюсь прихильність, подобатися комусь і т.ін.; схвалювати щось. Приклади

Грабунок, як такий, ніколи не лежав йому [Довбушу] на серці, і тепер та обставина, що він виступав лише яко месник,.. се [це] окрилювало (Г. Хоткевич)