БРАТИСЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

бра́тися / взя́тися за ба́рки (за чуби́ і т.ін.)

Сперечатися. Приклади

Іван Антонович готовий взятися з комбатом за барки, доводячи, що мінометники дефіцитні і місце Шовкуна — біля самовара (О. Гончар)

Битися з кимсь чи починати бійку. Приклади

— Хіба він мені брат? — каже було Василь.. Онисько собі не дякує Василеві. Не раз і за чуби бралися (Панас Мирний)
Кличуть до нього раз наймитів — З кожним боротися пан захотів. Он жартівливі панські припарки — Довбуш береться з паном за барки (Д. Павличко)

бра́тися (хапа́тися) за го́лову.

Бути у відчаї, розпачі; дуже переживати. Приклади

Коли він [Горький] прочитав у Раді листа [Винниченка].. то все хапався за голову, хвилювався й повторював: Так мені й треба (М. Коцюбинський)
— Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови (Ю. Збанацький)

Дивуватися. Приклади

З якими гордощами мазюкав я на взір цьоциних такі ружі, що аж сама цьоця бралася за голову (І. Франко)

бра́тися / взя́тися по́пелом.

Зникати, пропадати. Приклади

Не одну я нічку не спала, не один день гірко працювала, здоров'я накладала, а тепер — де воно [добро]? Попелом узялося… (М. Коцюбинський)

бра́тися / взя́тися за перо́.

Починати писати; займатися літературною діяльністю. Приклади

Опівночі прокинувся [Коркошко] від поганого сну і взявся за перо (В. Логвиненко)
Учора хто його знає що й робив, що й за перо не брався (Панас Мирний)

бра́тися в но́ги.

Швидко тікати, бігти, йти геть. Приклади

[Чирва:] Улучив!.. Тепер тікати! (Озирається й береться в ноги) (І. Микитенко)

не бра́тися / не взя́тися [і (ні, ані́)] за холо́дну во́ду.

Нічого не робити; нічим не займатися. Приклади

і за холо́дну во́ду бра́тись. Її Катруся зросла білоручкою, мати не дозволяла їй і за холодну воду братись (Ю. Збанацький)
Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься, думали, — навіки зледащіє людина (М. Коцюбинський);— Ну та нічого! — мріяла Стася,— ось тільки забагатіємо в Америці, я сама трьох наймичок матиму, за холодну воду не візьмусь (І. Муратов)

бра́тися / взя́тися за ро́зум.

Починати серйозно займатися якоюсь корисною справою. Приклади

Він заявив, що він починає вчитись.— Годі байдики бити, треба за розум братись (Г. Коцюба)
Посадські люди за розум взялися. Крам іноземний з'явився на ярмарках (Н. Рибак)

Ставати розсудливішим, розумнішим; поводити себе розумно, діяти розсудливо. Приклади

— Наша порада тобі, товаришу Нерчин, не гаючи часу, взятися за розум. Захищай диплом і не комизся (Н. Рибак)
[Виборний:] Час би, Наталко, взятись за розум: ти уже дівка, не дитя.— Кого ж ти дожидаєшся? (І. Котляревський)
Пора б уже Андрієві й за розум братися (Д. Бедзик)
Я ніколи не розумію як слід психології ваших людей, чому вони тоді тільки беруться за розум, як їх вилаяти по-батьківському, того може, що ще молоді? (Леся Українка)

бра́тися / взя́тися зуба́ми за що.

Рішуче, настійно робити що-небудь, домагатися чого-небудь. Приклади

— Зубами взявся я за це діло. Пішов по установах, в усіх кабінетах побував, всі дозволи одержав (О. Гончар)

бра́тися / взя́тися за кни́жку (за книжки́).

Читати, вчитися. Приклади

Їздив [Дмитро] у хурманку на цукровню по жом а чи маляс, столярував, у вільну ж годину за книжку брався (М. Стельмах)

Готувати уроки; готуватися до занять і т.ін. Приклади

Цілий день школяр прогуляв, ще й за книжки не брався.

[аж] вхопи́тися / братися за живі́т (за бо́ки, в бо́ки).

Дуже сміятися, реготати. Приклади

Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на… вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети)
— Гукнув я конторських, а вони вже… аж заливаються [біля стінгазети] капосні та в боки беруться (В. Кучер)
— А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш)
— Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко)
— Ой, не можу! — вхопився за боки шофер (Ю. Смолич)

бра́тися / взя́тися кри́гою, перев. зі сл. о́чі, по́гляд.

Ставати холодним, байдужим. Приклади

— Мамо…— з серцем повертається до невеличкої постаті, а невеселі очі беруться кригою: ну, чого їй додивлятись за ним, наче за немовлям (М. Стельмах)

бра́тися / взя́тися фе́ртом в (по́під) бо́ки.

Приймати позу самовдоволеного, виявляючи пиху, зазнайство і т.ін. Приклади

Став я, хвертом [фертом] в боки взявся І до неї обізвався (Л. Глібов)

бра́тися / взя́тися за своє́.

Продовжувати робити щось, наполягати на чомусь. Приклади

Вони знов узялися за своє? Гадають, що й цього разу їм минеться? (Ю. Шовкопляс)

[і] не бере́ться [до] голови́ в кого, кому і без додатка, безос.

Хто-небудь не може усвідомити, зрозуміти, збагнути щось. Приклади

Як різниться знахідка з розписами Київської Софії та Кирилівської церкви, теж датованими XII століттям!.. Просто не береться голови, що пам'ятки належать до однієї епохи (З журналу)
Не помічав [Тищенко], що вп'явся очима в Ірину.. Змарніла? Постаріла? Таке не бралося до голови (Ю. Мушкетик)
Сторонський нарікав, що з Михасем зле — не вчиться; зате Андрусь пильний хлопець. А в Савки те й голови не бралося (О. Маковей)

[аж] дур голови́ бере́ться кому і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані розгубленості, розпачу, приголомшення через важкі клопоти, турботи і т.ін. Приклади

— Треба бакшиш [хабар] готувати та визволяти Остапа, а де грошей взяти? де? кажіть! Аж дур голови береться… (М. Коцюбинський)

сон не бере́ / не взяв кого і без додатка.

Кому-небудь не спиться. Приклади

не бере́ться сон. І не береться сон — ходжу, картаю себе думками, розважаю згадками (С. Васильченко)
І спати хочеться, а і чогось мене сон не бере,— подумав Ломицький (І. Нечуй-Левицький)

благословля́тися / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день), безос.

Світати, розвиднюватися. Приклади

Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах)
бере́ться на світ. [Макар:] На світ береться. [Вишневий (подивився на схід):] Так. Світає (П. Куліш). *Образно. Ну далебі ж, немає чим життя згадати! Як ніч темна. Уже оце з весни стало на світ благословлятися (А. Головко)
благословля́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його, односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк)
благословля́тися на світа́нок. Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський)
Куди не йду — вночі, уранці чи удень, Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах)
Благословляється на світ і пахнуть лугові покоси. А на калині білий цвіт Ранкові оббивають роси (С. Воскрекасенко)
Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (І. Самчук)
На дворі благословилося на світ (І. Багряний)
Схопився я, озираюсь по хаті. А на дворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький)

душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т.ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т.ін.) у кого, чия і без додатка.

Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу; комусь дуже сумно, тужливо. Приклади

душа́ бере́ться бо́лем. — Може, Степане Васильовичу, зумієте чимось пособити..— Треба подумати, хлопче,— болем береться душа вчителя (М. Стельмах)
Полилась по срібній ночі Срібна пісня солов'я.. Защеміла, заболіла вся душа моя (Олесь)
[Джавоїра:] Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада)
Треба, щоб у людей боліла душа, коли вони бачать, як простоюють дорогі агрегати (З газети)
А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість. Єдине слово виникло: невже?! Душа болить і тіло як чуже.. Все так як є. Приречена. Одна. Стіна. І ґрати (Л. Костенко)