БОЖА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

ка́ра Бо́жа (Госпо́дня і т.ін.).

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь або здивування. Приклади
  • чи́ста ка́ра Бо́жа. — Бачу, що справді ліпше вже тобі все розказати, а то ж се чиста кара Божа! (Леся Українка)
  • — А от і не покину [співати],— розсердився Терентій. Що за кара Господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, не випивай! (О. Довженко)
  • Кара Божа з тими листами та й годі! (Леся Українка)

хай (неха́й) ма́ти бо́жа ми́лує (проща́є, боро́нить, поми́лує і т.ін.) кого, заст.

Уживається для вираження побажання кому-небудь добра, безпеки, благополуччя і т.ін.; щоб було все добре. Приклади
  • Старий схопив її за голову: — Катре, дочко моя нещаслива! Нехай тебе Мати Божа помилує! (Марко Вовчок)
  • Мати обняла дітей, надівши їм невеличкі образки на шию. — Хай боронить вас… Мати Божа… Не забувайте, синки (О. Довженко)
  • — Ну, хай тебе боронить і хова од лиха мати божа… Прощавай! (М. Коцюбинський)
  • Може, справді се йому мої сльози одливаються. Нехай же Мати Божа прощає мене, грішну, що я… рідному братику лихо наплакала (Марко Вовчок)

ма́ти бо́жа.

Уживається для вираження позитивних або негативних емоцій: радості, здивування, захоплення, переляку і т.ін. Приклади
  • Ма́ти Бо́жа ми́лостива. Братова на мене й накинулась. Як почала, як почала докоряти… Мати Божа милостива! Я тільки слізьми вмиваюсь.. (Марко Вовчок)
  • Рано, на сході сонця вийдуть хазяйки з сіней умиватись, глянуть на розквітлі соняшники й маки, яких не торкнула ще перша бджола, і вигукнуть протяжно в зачудованні: — Мати Божа, що сталося в городі за ніч! (О. Довженко)
  • — Ой, Мати Божа! І розказувати боязно! (Марко Вовчок)
  • Вона була здалека взята, і така-то вже хороша, чорноброва, а горда та пишна — Мати Божа! (Марко Вовчок)

бо́жа люди́на.

Угодний Богу; співець, кобзар і т.ін. Приклади
  • Біля воріт спинився старий кобзар… Ні, лірник… Та все ж людина божа, бродячий бард! (В. Шевчук)
  • У народі кобзарів називали божими людьми, вони були у великій пошані (Наука і культура..)

бо́жа пта́шка.

Той, хто звільнений від труднощів життя; безтурботна людина. Приклади
  • Такою зросла ця, так би мовити, божа пташка під… батьківськими крилами (Іван Ле)

як [Бо́жа] бджола́ зі сл. труди́тись і под.

Дуже напружено, посилено. Приклади
  • — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся він пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, як Божа бджола, потрудились (М. Лазорський)

і́скра Бо́жа.

Почуття благородного поривання; високі прагнення. Приклади
  • Чого їй бракувало — це іскри Божої, що запалює людину на великі діла (С. Добровольський)
  • Який би я був щасливий, якби міг віддати тобі свій вогонь, свою іскру Божу (Леся Українка)
Талант, видатні здібності, природне обдарування. Приклади
  • Бувало коло заповітного каменю й Меланочка.., з душею, що горіла гаряче від тієї Божої іскри, яку тільки й зоставила їй у спадщину нещасна мати (Ю. Яновський)
  • Панночка була (і єсть) гарна.., має душу живу, і навіть іскру Божу (Леся Українка)

крий Бо́же (Го́споди, Ма́тір Бо́жа, Ма́ти Бо́жа і т.ін.).

Уживається для вираження застереження від чого-небудь лихого, поганого, небажаного. Приклади
  • У Петра Степановича — сини, у Василя Семеновича — дочки… Та ба! Така ворожнеча піднялася… крий Господи! (Панас Мирний)
  • Мати бачила, що з сином щось коїться незвичайне, і допитувалася, чи не вкрав він чого, крий Боже (Григорій Тютюнник)
  • Замфір сидів і думав… про жінку слабу, про діток дрібних, що, крий Боже, посиротіють ще… (М. Коцюбинський)

не дай Бо́же (Бог, Го́споди, Ма́ти Бо́жа) чого і без додатка, вставн. словосп.

Уживається для вираження бажання уникнути чого-небудь небажаного, застерегтися від чогось. Приклади
  • Взяв він та й женився вдруге.. Випало йому на долю таке щастя, що й не дай Мати Божа хрещеному чоловікові (Г. Хоткевич)
  • — Тихше,— просить співрозмовників господарка,— він [фашистський офіцер] по-нашому насобачився, не дай Бог, підслухає (Ю. Яновський)
  • Треба людей попитати, чи не лиха, чи робоча Соломія. Не дай Господи, як ще буде сердита, лінива та лиха (І. Нечуй-Левицький)
  • Не дай Боже вмирати під тином (Укр. присл.)

поздоро́в Бо́же, заст.

з кого. Уживається як відповідь на вітання. Приклади
  • [Зарудний:] Здрастуйте, діду. [Ярослав:] Поздоров вас Боже… (Ю. Мокрієв)
кого. Уживається для вираження побажання здоров'я, добра, благополуччя. Приклади
  • — Та як ваша рука, поздоров Боже, Олексію Івановичу, то й з тисячами вправиться! — казали панки (Панас Мирний)
кого, кому. Уживається для вираження подяки з побажанням всього доброго. Приклади
  • — Це поздоров Боже Насті,— сказав старий, коли що хвалила Параска..— Це все вона у нас мастикує (Панас Мирний)
  • Я тепер (поздоров Боже вас) хоч і багатий на папір, а все-таки на клаптику пишу, бо сказано пустиня, де я візьму, як потрачу (Т. Шевченко)

на світ [бі́лий (Бо́жий)] не диви́вся б.

Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т.ін. Приклади
  • на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене… недугує жінка на нерви, то таке горе та клопіт, що іноді і на світ білий не хочеться дивитись! (Панас Мирний)
  • Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський)

сві́ту (сві́та) [бі́лого (Бо́жого)] не ви́дно.

за ким--чим. Кого-, чого-небудь дуже багато. Приклади
  • У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок)
Стає або стало темно (від сильної зливи, хуртовини, туману, пилу і т.ін.). Приклади
  • — Снігів тих понамітає, що тільки комини з-під них стирчать, морози такі лютують, що птиця на льоту замерзає, хуртовини бували — світу не видно (М. Олійник)
  • сві́та не ви́дко. Хуга замітає снігом дорогу, Мов пекло у полі — світа не видко! (М. Коцюбинський)
  • Як от інколи схопиться заверюха [завірюха] — громом гримить, вітром бурхає, світу божого не видно (П. Куліш)
  • Якось він недобре прикрив лантух, кури повилазили і давай літати по хаті, битись у вікна, кудкудакати. Збили таку пилюку, що світа не видно (Григорій Тютюнник)
  • Хурделиця — світу не видно. Порожньо на пероні (А. Головко)

приво́дити / привести́ на світ [Бо́жий] кого.

Давати життя комусь, народжувати дитину. Приклади
  • Іванова мати привела на світ дванадцятеро дітей (М. Томчаній)
  • А дівчина гине… Якби сама, ще й нічого, А то й стара мати, Що привела на світ Божий, Мусить погибати (Т. Шевченко)
  • Пані… віддалася вчасно і від того часу жила буквально на те, щоб приводити дітей на світ і плекати їх (О. Кобилянська)
що. Бути причиною появи чого-небудь; породжувати. Приклади
  • Земля, натомившись до краю, Тільки дрібноту приводить на світ, земля, що раніше Творам своїм надавати могла велетенського зросту (М. Зеров)

про́мисел (про́мисл) бо́жий.

Заступництво, дії Бога. Приклади
  • — Хоч ми і щиро віруючі, та в цих ділах керуємося не божим промислом, а тільки власним розумом та волею государя,— прорік Попов сердито (В. Шевчук)
  • Стріляв у царя якийсь Соловйов. — Кажуть, п'ять куль випустив,— говорив Арсен Федорович.— І воістину лише промисел божий врятував государя (В. Канівець)

бо́жий чолові́к, заст.

Паломник, прочанин; юродивий. Приклади
  • — Данила Бульбаша не знали? У божого чоловіка прикинувся — почав ходити і влітку і взимку босий (П. Панч)
  • Божий чоловік положив Петрусеві на голову руку да й каже: — Добрий козак; по батькові пішов (П. Куліш)

ца́рство небе́сне (ві́чне, Бо́же), рел.

Рай. Приклади
  • — Не журися, Насте, об худобі.. Стережись, щоб вона тобі не перепинила дорогу до царства небесного (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Вона замолоду, бувши замужем за дияконом і натерпівшись і холоду й голоду, як овдовіла й перейшла до брата жити, то мов у царство Боже попала (Панас Мирний)
кому.Уживається при згадці небіжчика для вираження побажання йому загробного життя в раю. Приклади
  • Три дні помучився… та й віддав Богу душа, царство йому небесне (Г. Хоткевич)
  • — А-а! Пригадую, пригадую. Був колись такий тип у Сміянах. Помер, царство йому небесне (О. Бердник)
  • Хоть од Дидони плив [Еней] поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклася, Сказав: — Нехай їм вічне царство (І. Котляревський)
ірон. Страта, смерть. Приклади
  • Він допоміг нам хутенько знайти в Корчуватому справжню гідру фашизму із списками наших людей, складених для царства небесного (Ю. Яновський)

щоб сві́ту бо́жого (свої́х ді́точо́к і т.ін.) не поба́чити.

Уживається для вираження запевнення в правдивості чого-небудь. Приклади
  • — Добродію! — каже до його циган..— Щоб світу Божого не побачив, коли я знаю де я (П. Куліш)
  • — Душа ніжна, як вода в Дунаї, серце добре, хоч до рани прикладай: добро робить, образу забуває, правду кажу, щоб своїх діточок не побачила (Григорій Тютюнник)

опини́тися / опиня́тися на бо́жій посте́лі.

Померти. Приклади
  • Помічено, що, коли черговий віконт Горманстон опиняється на Божій постелі, довкруги замку з'являються лиси, аби вшанувати пам'ять того, хто був для них своїм поміж людей (З журналу)

на ми́лість (ми́лость) [Бо́жу (Госпо́дню, Бо́га і т.ін.)], перев. у сполученні із скажи [мені], скажі́ть [мені].

Уживається при шанобливому запитуванні; прошу, будь ласка. Приклади
  • [Олімпіада Іванівна:] Що се тут таке? (Побачивши дітей.) Ну, скажіть на милість Бога! Ви сюди як влізли? (Леся Українка)
  • — Як вона, скажіть мені на милость Господню, придбала його [дитя]? — допитується дядина (Панас Мирний)
  • — Люди добрі! Скажіть на милость, чого він [Олекса] від мене хоче? (С. Васильченко)
  • — І скажи ти, на милость божу! І нащо ти граєш в карти..— спитала вона (І. Нечуй-Левицький)
  • — Скажи мені на милость, Ригорович,— питав Микита Уласович,— хто се нам таку пакость укрутив? (Г. Квітка-Основ'яненко)

відрізни́ти бо́жий дар від яє́чні, перев. зі сл. могти і под., зневажл.

Розбиратися в чому-небудь. Приклади
  • Більше Паршецький не слухав високого гостя.. Надто вони розумні там зібралися, на тих горбах. Певно, вважають, що тут сидять одні остолопи, які не вміють відрізнити божого дару від яєчні (М. Ю. Тарновський)

бо́жий (госпо́дній, христо́вий) слуга́, рел.

Представник духовенства. Приклади
  • [Єпископ:] В такому стані взять його не можу [до диякона]. Беру тебе, слуго христовий (Леся Українка)
  • [Матушка гуменя:] Жду я від неї вірної господньої слуги, справної черниці (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) з Бо́жої руки́, зі сл. несподі́вано і под.

Уживається для вираження інтенсивності, повноти ознаки; абсолютно, великою мірою. Приклади
  • Зо триста років [в Україні] лилася кров, величезні жертви клали без успіху, і раптом, як з Божої руки, несподівно дано незалежність (В. Барка)

не ба́чити сві́ту (сві́та) [бі́лого (Бо́жого)].

за чим. Бути дуже заклопотаним, зайнятим чим-небудь; не мати часу відпочити, розслабитись. Приклади
  • — Він за рибою і ставами світу не бачить (М. Стельмах)
  • Ви сподівались зустріти за цим столом заскорузлого чинушу.., жовчного бюрократа, що відгородився від роботяг і за паперами світу Божого не бачить. А я ось який (О. Гончар)
  • За чужою роботою й світу не бачить (Укр. присл.)
  • За всякими ділами й світу Божого не бачу (М. Коцюбинський)
Тяжко страждати, мучитися, переживати і т.ін. Приклади
  • сві́тка не ба́чачи. Тече річка з-під Зарічка, я її загачу. Скажи, милий, чи мня [мене] любиш, бо світка не бачиш (Коломийки)
  • Мотря повернулася, вийшла. Ішла по вулиці — не бачила світа перед собою, прийшла додому, як п'яна (Панас Мирний)
  • Він її там так любить, що за кулаками вона й світу не бачить! (Є. Гуцало)
Бути ув'язненим, перебувати у неволі. Приклади
  • сві́та-со́нця не ба́чити. Сидить він во темниці.., світа-сонця не бачить (Григорій Тютюнник)
  • Не допусти [Спасе] впасти В турецькую землю, в тяжкую неволю. Там кайдани по три пуда, Отаманам по чотири. І світа Божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають (Т. Шевченко)

бі́лий (Бо́жий) світ, нар.-поет.

лише знах. відм. з прийм. на. Вулиця, повітря. Приклади
  • Він засів у своєму бліндажі і весь день не виходив на білий світ (О. Гончар)
  • Катря впала коло тії пам'яної постелі на коліна, розливається слізьми. Ледве я її вивела з тії печери на світ божий (Марко Вовчок)
Все навколишнє. Приклади
  • Зранку сніжок потроху почав падати.. І к обіду таке схопилось, що світу білого не видно (Панас Мирний)
Життя. Приклади
  • Защебече [соловейко] на калині — Ніхто не минає. Мов батько та мати, Розпитують, розмовляють,— Серце б'ється, любо… І світ Божий, як великдень (Т. Шевченко)
  • Уточнив батько. — Зараз тобі й під білим світом кращої немає. Але мине час і все зміниться (О. Сизоненко)
  • Як хороше, як весело На білім світі жить!.. (Л. Глібов)
  • Залишилась вона сама в старій глиняній хаті, сама на білому світі (Є. Гуцало)
  • Вася нетерпляче, з буйним азартом молодості, кинувся у білий світ. Вербувався, куди тільки його вербували (О. Гончар)
  • Товаришів моїх немає. Давно від голоду й біди у білий світ із гаю ми розійшлися, хто куди… (В. Сосюра)
Ранок, світанок. Приклади
  • Може, до хати зайдемо? — Е, ні, не буду колошкати твоїх — нехай сплять до світу Божого (М. Стельмах)
  • Чіпка знявся… проходив по надвір'ю мало не до світа білого (Панас Мирний)
  • Ой, десь би то, дівчинонько, Ти з паперу звита, Що ти мене додержала До білого світа (Укр. пісні)

бо́же поможи́ (помага́й) кому і без додатка.

Уживається як побажання успіхів у роботі або в якійсь справі. Приклади
  • Антон стояв біля будинку… і гукав: — Помагай Біг, куме! (С. Чорнобривець)
  • — Коли чую: — Боже помагай, і день вам добрий! — Дивлюсь — се наша сусіда (Марко Вовчок)
  • помага́й біг.Помагай Біг! — гукнув вищий [чоловік] з пронизливими очима. — А може б самі помогли! — відказав Саливон (П. Панч)
  • Паничам низенько поклонилась [Ївга] і сказала: — Боже вам помагай (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Жінки… здалеку гукають Яреськам: — Боже поможи! (О. Гончар)
  • — Я, мамо, — каже Чіпка, — піду… на ярмарок: — чи не куплю коняки. — Боже тобі поможи, сину! (Панас Мирний)

дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги [а чорт коле́са].

Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідки-небудь. Приклади
  • — Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім давай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик)
  • Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний)
  • Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в'язнів на подвір'я, відчинити двері з тюрми і… дай Бог ноги (Ю. Збанацький)

пуска́ти / пусти́ти на во́лю бо́жу кого.

Не затримувати кого-небудь, відпускати. Приклади
  • Вася Багіров ніколи не вдавався до ганебної для гвардійця втечі, а бився хоч один проти десятьох, поки його не скидали з коня і пускали на волю божу (О. Гончар)

як [Бо́жий] день, зі сл. я́сно і под.

Цілком, абсолютно. Приклади
  • Що вдарити треба неодмінно першими — це Боженкові… було ясно як день (Ю. Смолич)

не доведи́ (не приведи́) Го́споди (Бо́же, Бог, Госпо́дь).

Уживається для вираження небажання чогось, застереження від чогось або жалю з приводу чого-небудь. Приклади
  • Не доведи Боже, коли б усі були такі, як отой Грицько: поїли б, здається, одне одного (Панас Мирний)
  • — Як оце вип'є [чоловік], то й не приведи Господи… Хоч тікай на крайсвіта (М. Коцюбинський)
  • Що за історія? — думаю.— Невже вбив? Та стріляв же, здається, по дровах.. А як, не доведи Господи, вбив? — аж у серці похолонуло (Г. Хоткевич)

дай Бо́же (Бог, Го́споди), вставн. словосп.

що. Уживається для вираження побажання кому-небудь чогось перев. доброго. Приклади
  • Дай Боже щастя вашим діточкам! — хрипить старик (Ю. Смолич)
  • — Прощай, друже! Дай Господи, щоб мали силу чесно й сміливо сповнити свій довг [обов'язок].. — Дай Боже! (М. Коцюбинський)
  • В тому гаю два Голуби були І як брати милесенько жили — Дай Боже так і людям жити (Л. Глібов)
Уживається для вираження схвальної оцінки кого-, чого-небудь щодо розміру, кількості, якості, міри вияву і т.ін. Приклади
  • пода́й Бо́же (Го́споди). — Що ж? Ви жених такий, що подай Господи! (О. Маковей)
  • — Те, що Оксана Кульбачка посадила,— росте, дай Бог! Ось у кого нам треба вчитись… (О. Гончар)
  • У старого Лук'яна Хомутенка сімеєчка дай Боже: він з жінкою та восьмеро дітей (Григорій Тютюнник)

бо́же теля́.

Дуже спокійна, лагідна, але безвольна, інертна людина. Приклади
  • — Куди ж ти тікаєш? Ну? Постривай. Ех, ти, Боже теля! Павко, скажи, і чого ти таке Боже теля? (Л. Письменна)
  • — Але актив у нас який? Жменя. А решта — Божі телята (І. Микитенко)

дай Бо́же (Бог) па́м'ять.

Уживається для вираження бажання, зусилля пригадати що-небудь. Приклади
  • — Вона [Наташка] нагадує щось мені знайоме,— знову почав Проценко.— Я десь на неї схожу бачив.— О-о, дай Боже пам'ять (Панас Мирний)

не ма́ти [і] за Бо́же пошиття́ кого, зневажл.

Вважати когось ні на що не здатним; зневажати. Приклади
  • Його ображає згадка про те, що молодший брат, которого [якого] він не мав і за Боже пошиття, знищив усі його заміри (М. Коцюбинський)

скажи́ (скажі́ть) на ми́лість [Бо́жу (Бо́га)].

Уживається для вираження подиву, незадоволення, розгубленості, сумніву і т.ін. Приклади
  • Ну, чого мені, скажіть на милість, понесло знов на київський пляж? (Остап Вишня)
  • — Ну, що тут довго: він тайний агент.— Ото! Скажіть на милість! Як же він робить свою роботу? (М. Коцюбинський)
  • — Слухай, Деміде, ти знаєш, що я думаю? — Знаю.— Як Знаєш? — здивувався Бульба?.— Ти хочеш погуляти з запорожцами.— Ну, скажи на милість. Як це ти дізнався? (О. Довженко)

святи́й та бо́жий, ірон.

Удавано тихий та добрий; нещирий, лукавий. Приклади
  • святе́ та бо́же. Дарма, що темпераменту їй [Тетяні Ничипорівні] бракувало, замах на родинне — родинне! — життя її оскаженив. — Ах, подлянка! — скрикнула вона. — А перед людьми яке святе та боже! (І. Підмогильний)
  • Він переморгується із братом: морг — і знову хреститься… Ах ти ж, — думаю,— гад, он який ти святий та божий!.. (Григорій Тютюнник)
  • — Залічивши себе до бабів, Явдоха в свято або в неділю і за холодну воду не візьметься: така б то вона свята та божа (О. Кониський)

що не день; що бо́жий день.

Постійно, весь час. Приклади
  • Що не день — нові Перекликаються з гостями гості (М. Рильський)
  • Що божий день, коханий друже, Мені спогадуєшся ти… (П. Грабовський)
  • що Бо́жого дня. Що Божого дня о. Мойсей зарікався пити й курити (І. Нечуй-Левицький)

на Бо́жій (оста́нній) доро́зі.

У передсмертному стані; помирати. Приклади
  • Робила й не спала [Катря], поки аж… сон її обняв коло колиски. Прокинеться,— до дитини, а дитинка вже на Божій дорозі (Марко Вовчок)
  • Аж здивувавсь [панотець], що така здорова дівка, у три дні, як занедужала, а вже й на Божій дорозі (Г. Квітка-Основ'яненко)

до [Бо́жого (страшно́го)] су́ду.

Протягом усього життя, завжди. Приклади
  • Так можна і до страшного суду чекати (М. Стельмах)
  • Хіба умру, то тоді той вечір забуду, а то до суду буду пам'ятати його (Панас Мирний)

стари́й як [бі́лий (Бо́жий)] світ.

Дуже давній, споконвічний. Приклади
  • — Я вношу [пропоную] тост, старий, як світ, а проте вічно свіжий… най [нехай] жиє красота (І. Франко)
  • [Хламушка:] На добраніч. Старе, як світ, побажання… Та не віриться мені чогось в добрість цієї ночі… (П. Кочура)
  • Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару, як світ,.. давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник)

витяга́ти / ви́тягти (ви́тягнути) на світ Бо́жий кого, що.

Робити кого-, що-небудь відомим для багатьох. Приклади
  • Володька, запалюючись, став розповідати про тих, що Титана заводського під час окупації врятували. Виявлено ж їх, нарешті! І в числі рятівників.. Катратий. Отакий! По суті ж герой, а мовчав, як риба. А інші теж..— Ну, тепер ми… витягнемо цих скромняг на світ Божий, вони ще в нас у президіях сидітимуть! (О. Гончар)

стоя́ти на бо́жій доро́зі.

Бути близьким до смерті. Приклади
  • Пане, пане! Стоїш ти саме на Божій дорозі, незабаром тебе чекає заступ та лопата (С. Васильченко)
  • — Хто тебе приневолює топити і своє господарство, і людей? Тільки правду кажи, не хитруй зі мною хоч тепер, коли вже стою на Божій дорозі (М. Стельмах)

Агнець Божий.

У біблійній книзі пророка Ісаї сказано про жертву Отрока Божого, що вважається пророцтвом про розп'яття Ісуса Христа: «Як ягня був проваджений Він на заклання, і як овечка мовчить перед стрижіями своїми, так і Він не відкривав Своїх уст» (53, 7)- Цей вислів ужив Іван Хреститель, уперше побачивши Ісуса: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере» (Іван, 1, 29). Цей вислів є початком католицької молитви «Agnus Dei».
У переносному значенні — безвинна жертва.
Приклади
  • Агнус Деї співає жінка у вересні над Оріллю,
    Про ягнятко Боже співає гарна жінка
    на чорній платівці…
    Білий баранчик серед хати стоїть,
    І останній лицар його охороняє.
    (Ю. Вівташ, Кастилія)
  • За одну мить обидва знову з байдужістю невинних агнців очима, повними щирого здивування й нерозуміння, дивилися на Павла, Сукача, Варвару й Обушного. (І. Кириленко, Аванпости)

Бич Божий.

Так було прозвано вождя племені гуннів Аттілу (помер 453 н.е.), походи якого спустошили багато європейських країн. Приклади
  • Вчини мене бичем
    Твоїм, Ударом, вистрілом, набоєм,
    Щоб залишивсь хоч чорний дим
    Над неповторною добою.
    (Є. Маланюк, Молитва)

Видибай, боже!

У найдавнішому київському літописі «Повість минулих літ» розповідається про те, як великий князь Володимир, запровадивши у своїй державі християнство, наказав кинути у Дніпро статуї поганських богів. Прихильники старої віри бігли за ними берегом і кричали Перунові: «Видибай, боже!».
У переносному значенні — заклик до повернення давніх звичаїв і порядків.
Приклади
  • Пливе по річці мертве слово,
    Кричить модерний вишибай: —
    О милий Боже, видибай!
    Ген сяє храм злотоголово…
    (М. Руденко, Слова, накидані докупи…)
  • від Золотих воріт
    кульбабами діти біжать на Дніпрові кручі,
    де срібною рибою в зеленому неводі
    б'ється луна: «видибай, видибай!..»
    (І. Римарук, Ворота)

Віддати кесареве кесарю, а Боже Богові.

За Євангелієм, посланці фарисеїв спитали Ісуса, чи дозволяється платити податки кесареві — римському імператору. Ісус, вказуючи на зображення кесаря на монеті — динари, сказав: «Віддайте ж кесареве — кесареві, а Богові — Боже» (Матв., 22,15-21).
Сучасне значення вислову: будьте безсторонні, віддайте кожному те, що йому належить.
Приклади
  • Заохочуючи, наприклад, платити податки прикладом Христа, що своє «кесареве кесареві» оддав грішми, з риби вийнятими, автор цілком забуває, до тепер таких чудодійних грошей не буває… (С. Єфремов, Історія українського письменства)
  • Генерал: Так, Христос проповідував мир. Але Христос сказав: «Кесареве кесареві». Отже, цим Христос насамперед визнав самого кесаря, себто державну владу. (В. Винниченко, Пророк)

Голос народу — голос Божий.

Вислів походить з поеми Гесіода (VIII—VII ст. до н. е.) «Труди і дні», вірші 763—764. Він був широко відомий уже в епоху античності, а також у Середні віки (наприклад, його цитує Алкуїн, вчений при дворі Карла Великого, VIII ст. н. е.). Латиною — «Vox populi — vox Dei».
У сучасній мові вживається як вияв демократичних переконань.
Приклади
  • Ох, яка ж вона (тенденція) спокуслива для поета, завжди в глибині душі самотнього (адже — першопрохідця!), та ще й підпоєного народницькими ідеями (народне «ми» конче «святе», і «vox populi» конче «vox Dei»)… (О. Забужко, Література і тоталітаризм)
  • Я хіба що, я навпаки. Я зроду. Я мислі зав'язав на три вузли. Я просто так, глас Божий — глас народу. (Л. Костенко, Сніг у Флоренції)

Для більшої слави Божої.

Девіз заснованого в 1540 p. ордену єзуїтів. Часто зустрічається також в ухвалах Трідентського собору (1545—1563), який проголосив Контрреформацію. Часом девіз скорочується до ініціалів — А. М. D. G. Вислів уживається також із деякими змінами. Приклади
  • В кінці скажу, що Гриневецький (він найбільший мій сперечник і він же пише музику на «Русалку»), він завзятий вагнерист, і позавчора приніс мені цілого «Лоенгріна» — се вже ad majorem Dei gloriam. (Леся Українка, Лист до М. Косача, березень 1891 р.)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання