БОГ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

цар і Бог перев. для кого.

Той, хто має необмежені права, все вирішує, за все відповідає, всім управляє. Приклади
  • Володар тієї місцевості — самець, котрий виборов свої права у боях з конкурентами. Він — цар і Бог для трьох, чотирьох, а часом і шести самок, що проживають у його володіннях, а також для 20-30 малюків повзункового віку (З журналу)

уби́й (поби́й) мене́ Бог.

Уживається для вираження запевнення, заприсягання у правдивості висловленого. Приклади
  • — Ти хоч би нашого не крав, а то щоб він ягід приніс.— Чого ти? Їй-богу, принесу! Бог мене вбий, коли не принесу! (Панас Мирний)

бог (Госпо́дь) ми́лував / поми́лував кого і без додатка.

Кому-небудь пощастило уникнути чогось неприємного, небажаного; все обійшлося. Приклади
  • І досі страшно, як згадаю, Хотів палати запалить Або себе занапастить, Та Бог помилував (Шевченко)
  • — Чи на батька теж розбійники нападали, мамо? — спитав менший брат. — Ні, моя дитино, ні, Господь милував (Марко Вовчок)
  • — А ви вже були поранені? — спитала Варвара. — Ні, Бог милував (Л. Первомайський)
  • — Ти оглух?.. Та поки Бог милував (М. Стельмах)

бог (Госпо́дь) зна що таке́.

Невідомо що; щось неймовірне. Приклади
  • — Маша! Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти!.. Се бог зна що таке… се ні на що не схоже… (М. Коцюбинський)

дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги [а чорт коле́са].

Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідки-небудь. Приклади
  • — Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім давай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик)
  • Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний)
  • Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в'язнів на подвір'я, відчинити двері з тюрми і… дай Бог ноги (Ю. Збанацький)

скляни́й бог, ірон.

Спиртні напої. Приклади
  • Ми з ним добре пообідали, не забувши за чарку, кооператив був близько, а скляного бога там стояло повно на полицях (Ю. Яновський)
  • Щоб хоч трохи розважитись, щоб погасити прометеїв огонь в мученій душі, прихилився [Лушня] до скляного бога: привчився горілочку вживати… (Панас Мирний)

не доведи́ (не приведи́) Го́споди (Бо́же, Бог, Госпо́дь).

Уживається для вираження небажання чогось, застереження від чогось або жалю з приводу чого-небудь. Приклади
  • Не доведи Боже, коли б усі були такі, як отой Грицько: поїли б, здається, одне одного (Панас Мирний)
  • — Як оце вип'є [чоловік], то й не приведи Господи… Хоч тікай на крайсвіта (М. Коцюбинський)
  • Що за історія? — думаю.— Невже вбив? Та стріляв же, здається, по дровах.. А як, не доведи Господи, вбив? — аж у серці похолонуло (Г. Хоткевич)

дай Бо́же (Бог, Го́споди), вставн. словосп.

що. Уживається для вираження побажання кому-небудь чогось перев. доброго. Приклади
  • Дай Боже щастя вашим діточкам! — хрипить старик (Ю. Смолич)
  • — Прощай, друже! Дай Господи, щоб мали силу чесно й сміливо сповнити свій довг [обов'язок].. — Дай Боже! (М. Коцюбинський)
  • В тому гаю два Голуби були І як брати милесенько жили — Дай Боже так і людям жити (Л. Глібов)
Уживається для вираження схвальної оцінки кого-, чого-небудь щодо розміру, кількості, якості, міри вияву і т.ін. Приклади
  • пода́й Бо́же (Го́споди). — Що ж? Ви жених такий, що подай Господи! (О. Маковей)
  • — Те, що Оксана Кульбачка посадила,— росте, дай Бог! Ось у кого нам треба вчитись… (О. Гончар)
  • У старого Лук'яна Хомутенка сімеєчка дай Боже: він з жінкою та восьмеро дітей (Григорій Тютюнник)

дай Бо́же (Бог) па́м'ять.

Уживається для вираження бажання, зусилля пригадати що-небудь. Приклади
  • — Вона [Наташка] нагадує щось мені знайоме,— знову почав Проценко.— Я десь на неї схожу бачив.— О-о, дай Боже пам'ять (Панас Мирний)

не дай Бо́же (Бог, Го́споди, Ма́ти Бо́жа) чого і без додатка, вставн. словосп.

Уживається для вираження бажання уникнути чого-небудь небажаного, застерегтися від чогось. Приклади
  • Взяв він та й женився вдруге.. Випало йому на долю таке щастя, що й не дай Мати Божа хрещеному чоловікові (Г. Хоткевич)
  • — Тихше,— просить співрозмовників господарка,— він [фашистський офіцер] по-нашому насобачився, не дай Бог, підслухає (Ю. Яновський)
  • Треба людей попитати, чи не лиха, чи робоча Соломія. Не дай Господи, як ще буде сердита, лінива та лиха (І. Нечуй-Левицький)
  • Не дай Боже вмирати під тином (Укр. присл.)

Бог з машини.

Старогрецький філософ Платон (427—347 до н. е.) приписав цей вислів у діалозі «Кратіл» своєму вчителеві Сократу. Пов'язано вислів із тим, що в грецькому театрі актори, які виконували ролі богів, з'являлися на сцені несподівано, за допомогою спеціальних машин.
У переносному значенні — стороння сила, яка своїм непередбаченим втручанням розв'язує складну справу. Вислів набув поширення в латинському перекладі: «Deus ex machina».
Приклади
  • Кожне поважніше історичне явище не можна розглядати як Deus ex machina. Кожне має за собою генетичну нитку. (Є. Маланюк, До проблеми большевизму)
  • Розгорнута в декількох планах дія раптом на ходу згортається: друкований текст переривається крапками, щасливий кінець приходить завжди як Deus ex machina. (О. Білецький, Художня проза І. Франка)

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́).

Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т.ін. Приклади
  • не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський)
  • Бога в животі не мають, серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний)
  • Тато його [діда] дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров)
  • Такі ж, як і він, злодії:. ..весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко)
  • — Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах)

ходи́ти під Бо́гом, заст.

Не знати, що трапиться у житті, що є неминучим у майбутньому. Приклади
  • Надто прикро не мати довго звісток від рідних та дорогих людей з того краю, де всі.. під Богом ходять (Леся Українка)
  • Кобза… з матір'ю увійшов у хату і, помолившись перед іконами, стиха промовив: — Не журіться, матінко, ми всі ходимо під Богом (О. Стороженко)

поздоро́в Бо́же, заст.

з кого. Уживається як відповідь на вітання. Приклади
  • [Зарудний:] Здрастуйте, діду. [Ярослав:] Поздоров вас Боже… (Ю. Мокрієв)
кого. Уживається для вираження побажання здоров'я, добра, благополуччя. Приклади
  • — Та як ваша рука, поздоров Боже, Олексію Івановичу, то й з тисячами вправиться! — казали панки (Панас Мирний)
кого, кому. Уживається для вираження подяки з побажанням всього доброго. Приклади
  • — Це поздоров Боже Насті,— сказав старий, коли що хвалила Параска..— Це все вона у нас мастикує (Панас Мирний)
  • Я тепер (поздоров Боже вас) хоч і багатий на папір, а все-таки на клаптику пишу, бо сказано пустиня, де я візьму, як потрачу (Т. Шевченко)

не боя́тися / не побоя́тися гріха́ (Бо́га).

Діяти безсовісно, безсоромно або жорстоко, не дотримуючись моральних приписів, норм. Приклади
  • [Маруся:] Що се ви кажете таке? Як ви гріха не боїтеся? (І. Нечуй-Левицький)
  • — А Бога ти не боїшся, чоловіче? — тихо… промовив передній.— Чи ми тебе возом переїхали.., що свистиш ото по жандарів [жандармів]? (В. Винниченко)
  • Хотіла було й сина привчити [Горпина], та як побачила, що він, Бога не боячися, проїжджих обміряє,.. так… схаменулась, перестала йому волю давати (Г. Квітка-Основ'яненко)

хвали́ти Бо́га.

у знач. вставн. словосп. Уживається для вираження задоволення, заспокоєння, морального полегшення у зв'язку з чим-небудь. Приклади
  • — Ну, хвалить Бога, що Настя знайшла собі роботу! — думала баба Зінька, поглядаючи на дочку,— а то ходе [ходить], як нежива (І. Нечуй-Левицький)
  • Він поволі обводив поглядом і говорив їй тільки одно: — Хвалити Бога, перезимуємо. Держіться, діти, плуга! (М. Стельмах)
Добре, гаразд. Приклади
  • — А-а-а, чумаченько..,— мертво проскрипів Гарматій. — Як ся маєш? — Хвалити Бога (М. Стельмах)
  • хвали́ти до́лю. — Живенькі-здоровенькі? — Та нічого,— кажу,— хвалити долю! Все гаразд! (Остап Вишня)
  • хвала́ Бо́гу (Бога́м). — А не приходить, ні… Та й хвала Богу, бо засмутилась би небіжка (М. Коцюбинський)

вхопи́ти (впійма́ти, взя́ти і т.ін.) Бо́га за бо́роду.

Досягти чогось особливого, незвичайного, вимріяного. Приклади
  • вхопи́ти ща́стя за бо́роду. Як же ж це так? Виходить, що Казик вхопить колись щастя за бороду тому, що в нього будуть гроші? А що мають робити такі, як я? (Ірина Вільде)
  • — Ще й радіє, наче Бога за бороду піймав,— докірливо похитала головою (М. Стельмах)
  • — Кузьма тепер дотягне з хлібом до молоденької картоплі, нарешті, теж, здається, спіймає Бога за бороду: матиме певний заробіток (М. Стельмах)
  • І вирішив я, необачний, тоді, Що Бога за бороду взяв (Б. Олійник)
  • Що він [Румянцев], Бога за бороду впіймав, що всі на будові говорять, що треба працювати по-румянцевському? (Остап Вишня)
  • — Виліпила з пластиліну дві якихось фігурки і думає, ніби вже Бога за бороду вхопила (В. Нестайко)

бо́гу у ву́ха.

Щоб здійснилося що-небудь. Приклади
  • — Якби то наші слова та Богу у вуха,— вголос подумав Мар'ян Поляруш (М. Стельмах)

лизну́ти скляно́го бо́га, ірон. , заст.

Випити спиртного, напитися, бути п'яним. Приклади
  • — А що, лизнула скляного бога? — питався він, нахиляючись над її лице, заглядаючи у закриті очі.— Дурочка! (Панас Мирний)

ма́ти Бо́га в се́рці (в животі́ і т.ін.).

Бути милосердним, добрим, совісним, справедливим і т.ін. Приклади
  • мати Бога. — Понімаєш: не худоби [ми], а люди. О!.. А чого? Бо ти ще Бога маєш (В. Винниченко)
  • — Людина ти чи не людина? Бога за пазухою маєш?! (В. Дрозд)
  • Майте Бога в животі: поможіть рибу виловити (М. Стельмах)
  • — Але ж, пане.., майте Бога в серці! Що я вам винен? (І. Франко)
  • — Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці (І. Нечуй-Левицький)

бра́ти / взя́ти на Бо́га кого і без додатка.

Залякувати когось, загрожувати кому-небудь. Приклади
  • — Зрозуміло… Зараз я заїду до Рудого і візьму його трохи на Бога. Єсть підстава? Єсть… Народне добро… Злочинне недбальство… (С. Добровольський)
Кепкувати, глузувати, насміхатися з кого-небудь. Приклади
  • Христя ніяк не могла второпати — жартують із нею, беруть на Бога чи правду кажуть? (Є. Гуцало)
Обманюючи, хитруючи, діючи нечесно, домагатися чого-небудь. Приклади
  • — Ти мене одурити хочеш, на Бога взяти (В. Собко)

хоч живи́м (живце́м і т.ін.) у зе́млю (у моги́лу і т.ін.) лізь.

Уживається для вираження відчаю, зовсім безвихідне становище; безвихідь. Приклади
  • — А тут, Омеляне, така біда, що хоч живим у землю лізь (М. Стельмах)
  • — Тут живому хоч у могилу лізь (П. Колесник)
  • хоч бери́ та лізь живце́м у зе́млю. — Так мені остогидла хата-пустка,.. що хоч бери, старий діду, та лізь живцем у землю (М. Коцюбинський)
  • хоч живи́м до Бо́га лізь. Що було грошенят з дому, з'їли, а тепер хоч живим до Бога лізь (В. Винниченко)

ца́рство небе́сне (ві́чне, Бо́же), рел.

Рай. Приклади
  • — Не журися, Насте, об худобі.. Стережись, щоб вона тобі не перепинила дорогу до царства небесного (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Вона замолоду, бувши замужем за дияконом і натерпівшись і холоду й голоду, як овдовіла й перейшла до брата жити, то мов у царство Боже попала (Панас Мирний)
кому.Уживається при згадці небіжчика для вираження побажання йому загробного життя в раю. Приклади
  • Три дні помучився… та й віддав Богу душа, царство йому небесне (Г. Хоткевич)
  • — А-а! Пригадую, пригадую. Був колись такий тип у Сміянах. Помер, царство йому небесне (О. Бердник)
  • Хоть од Дидони плив [Еней] поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклася, Сказав: — Нехай їм вічне царство (І. Котляревський)
ірон. Страта, смерть. Приклади
  • Він допоміг нам хутенько знайти в Корчуватому справжню гідру фашизму із списками наших людей, складених для царства небесного (Ю. Яновський)

на ми́лість (ми́лость) [Бо́жу (Госпо́дню, Бо́га і т.ін.)], перев. у сполученні із скажи [мені], скажі́ть [мені].

Уживається при шанобливому запитуванні; прошу, будь ласка. Приклади
  • [Олімпіада Іванівна:] Що се тут таке? (Побачивши дітей.) Ну, скажіть на милість Бога! Ви сюди як влізли? (Леся Українка)
  • — Як вона, скажіть мені на милость Господню, придбала його [дитя]? — допитується дядина (Панас Мирний)
  • — Люди добрі! Скажіть на милость, чого він [Олекса] від мене хоче? (С. Васильченко)
  • — І скажи ти, на милость божу! І нащо ти граєш в карти..— спитала вона (І. Нечуй-Левицький)
  • — Скажи мені на милость, Ригорович,— питав Микита Уласович,— хто се нам таку пакость укрутив? (Г. Квітка-Основ'яненко)

живи́м до бо́га (на не́бо) лі́зти / полі́зти.

Часто згадувати Бога (і навіть прикриваючи так свої недобрі наміри або вчинки). Приклади
  • Агресор, їй-бо,— чистої води християнська душа. Живим до Бога лізе та все клятви дає (О. Ковінька)
Дуже погано себе почувати, страждаючи від болю; ледве витримувати, ледь не вмирати. Приклади
  • — Ніколи в мене не боліли зуби, а тут на тобі.. Зробіть щось,— прошу [лікаря], — а то живим на небо полізу (Ф. Маківчук)

за мали́м Бо́гом.

Ледь, трохи. Приклади
  • Побачивши його, вона, за малим богом не померла з радощів (З газети)

дя́кувати Бо́гові (Богу, Го́сподові, Го́сподеві).

Уживається для вираження заспокоєння, морального полегшення у зв'язку з чим-небудь. Приклади
  • — Годі побиватись, дочко, — каже старий свекор, — дякувати Господові, втихла [дитина] (Марко Вовчок)
  • [Груїчева:] А що, хіба вона [Любочка] слаба? [Олімпіада Іванівна:] Та ні, Богу дякувати (Леся Українка)
  • [Пріська:] Ось годі, дочко, себе неволити, та давай трохи спочиньмо. Що це ми — найнялися..? У нас, дякувати Богові, пригінчих немає (С. Васильченко)

гніви́ти Бо́га (Го́спода).

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади
  • Не гніви, Григорію, Господа,— почувся знову батюшчин голос.— Молися краще й уповай на милість його (В. Шевчук)
  • — Не добрий він тобі судився, тебе їм [ним] Бог скарав.— Мамо, не гнівіть Бога, се все вже Бога гнівите! — мене дорікає дочка моя (Марко Вовчок)

бо́же поможи́ (помага́й) кому і без додатка.

Уживається як побажання успіхів у роботі або в якійсь справі. Приклади
  • Антон стояв біля будинку… і гукав: — Помагай Біг, куме! (С. Чорнобривець)
  • — Коли чую: — Боже помагай, і день вам добрий! — Дивлюсь — се наша сусіда (Марко Вовчок)
  • помага́й біг.Помагай Біг! — гукнув вищий [чоловік] з пронизливими очима. — А може б самі помогли! — відказав Саливон (П. Панч)
  • Паничам низенько поклонилась [Ївга] і сказала: — Боже вам помагай (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Жінки… здалеку гукають Яреськам: — Боже поможи! (О. Гончар)
  • — Я, мамо, — каже Чіпка, — піду… на ярмарок: — чи не куплю коняки. — Боже тобі поможи, сину! (Панас Мирний)

як бо́ги, зі словосп.

почува́ти себе і под. Упевнено, добре. Приклади
  • На війні льотчикові доведеться пересідати з однієї машини на іншу. Ось тоді такі, як ти, колишні авіатехніки, почуватимуть себе як боги! (А. Хорунжий)

іди́ [собі́] з бо́гом.

Форма прощання з побажанням благополуччя, успіху, щастя і т.ін. Приклади
  • — Ну, то йдіть собі з Богом… — Ходім,— торкнув Соцький Семена, відчиняючи двері (М. Коцюбинський)
Уживається для вираження побажання позбавитися чиєїсь присутності. Приклади
  • Як тільки він [Михей] переступав поріг чиєїсь хати, чоловік або жінка зразу: — О, добре, що зайшли, Михею, може, чарочку? — хай, мовляв, краще вип'є та йде з Богом, ніж на язика колись візьме… (М. Зарудний)
  • [Храпко (до молодиці):] Ну, ото розшукуй його [чоловіка] та й прав з його [нього]. А до мене чого ти прийшла? Що я тобі допоможу? У мене свої діти… Йди собі з Богом! (Панас Мирний)

піти́ в моги́лу (з життя́, від нас, до Бо́га і т.ін.).

тільки піти́ в моги́лу. Залишитися невідомим, таємним. Приклади
  • — Ніхто й слова не почує про тебе. Що було між нами — в могилу піде! (М. Стельмах)
Загинути, вмерти. Приклади
  • Де вони поділи побратима? Чи живий він, чи пішов до Бога? (Леся Українка)
  • При мені вже тоді з діток Марушка четверта в могилу пішла (А.Тесленко)
  • Молодий і запальний поет Ярослав Шпорта… був поранений і молодим пішов із життя (Т. Масенко)

спочива́ти / спочи́ти в Бо́зі, книжн.

Бути похованим, лежати у могилі. Приклади
  • Ось каплиця на дорозі. Давно тут спочивав в Бозі якийсь-то князь, тепер святий, що месник вбив його лихий (М. Драй-Хмара)

у Бо́га теля́ з'ї́сти, жарт.

Провинитися у чомусь; бути гіршим за інших. Приклади
  • Позвали [покликали] лисицю, ведмідь і каже: — Лисичко, треба тобі йти до Лева побалакати з ним.. — А що ж, я хіба у Бога теля з'їла, чи що? Хай хто-небудь інший піде (Укр. дит. фолькл.)
  • [Абакат:] Що ж то я у Бога теля з'їв, чи як, що мені гріх за труди взять? (І. Карпенко-Карий)
  • В один із своїх виходів Спартак, загледівши.. Духновича, був щиро цим здивований: — І ти тут? — А що ж, як я: в Бога теля з'їв? (О. Гончар)
  • — Дай,— думаю,— і я поїду на стадіон. Що я гірший за інших чи в Бога теля з'їв? (І. Сочивець)

почува́ти себе́ бо́гом.

Бути впевненим у своїх діях, маючи добру підготовку, міцні знання тощо. Приклади
  • — Хоч ти, Єгипто, й механізатор широкого профілю, на всіх машинах богом почуваєш себе, але шануйся: ще один лівак — і вилетиш аж за космос! (О. Гончар)

не ма́ти царя́ в голові́, жарт. , зневажл.

Допускати невиправдані вчинки; діяти нерозумно, несерйозно і т.ін. Приклади
  • не ма́ти Бо́га в животі́, а царя́ в голові́. — Хай тільки [пан] одбере… Я йому такого пущу півня!..— грізно каже Чіпка. Дід аж не стямився.— Що це ти кажеш, сину? Чи ти не маєш Бога в животі, а царя в голові? (Панас Мирний)

моли́тися скляно́му бо́гові (бо́гу), жарт.

Випивати, пиячити. Приклади
  • Підріс [бурсак] — давай молитися скляному богові (Панас Мирний)

трима́ти [Го́спода] Бо́га за бо́роду.

Використовувати слушну нагоду; не втратити якоїсь можливості. Приклади
  • — А вас викликає ректор. — Ректор? Не знаєте чого? — розгубився Богдан. — Або в найгіршу діру почнуть агітувати, або високо підскочиш, — пояснив Іван. — Коли високо, то тримай Бога за бороду (М. Стельмах)
Досягти чогось особливого, надзвичайного, вимріяного. Приклади
  • — Друга операція — також апендицит. Коли я приступив до неї, настрій у мене був, немовби я самого Господа Бога за бороду тримаю: усе мені дурниця (Ю. Шовкопляс)

відда́ти / віддава́ти Бо́гу (Бо́гові) ду́шу.

Померти. Приклади
  • відда́ти ду́шу Бога́м. Була без тебе зла година, Трохи-трохи твоя дитина Не оддала душі Богам (І. Котляревський)
  • Дивись в обід розгорілося [дитя], розпалилося, на горлянку жаліється, а на другий день і Богові душу віддає (Панас Мирний)
  • — Ти б делікатніше, а то… — посутулився Насташевський, напевно, злякавшись, що в його кімнаті Батюта може віддати Богові душу (Є. Куртяк)
  • А він [Пе́тру] не лише викрив негідника, а й труснув його так, що той мало не віддав Богові душу! (М. Чабанівський)
  • Одпочивала [княжна], Та й Богу душу оддала (Т. Шевченко)

гріх (нема́ чого́ і т.ін.) [і] Бо́га гніви́ти.

Нема підстав, не варто марно нарікати на щось, бути незадоволеним чимсь. Приклади
  • — Тобі нема чого гнівити Бога (М. Стельмах)
  • [Матушка-гуменя:] У тебе чоловік недобрий? [Кнуриха:] Гріх Бога гнівити (Панас Мирний)
  • — Тобі, Мар'яно, гріх і бога гнівити. Хіба ти нещаслива? (С. Васильченко)

з Бо́гом, Пара́сю.

Уживається як побажання: можеш іти. Приклади
  • — Не хочеш — я тебе не тримаю, з богом, Парасю. І сама потім прийдеш з плачем (П. Козланюк)

бо́же теля́.

Дуже спокійна, лагідна, але безвольна, інертна людина. Приклади
  • — Куди ж ти тікаєш? Ну? Постривай. Ех, ти, Боже теля! Павко, скажи, і чого ти таке Боже теля? (Л. Письменна)
  • — Але актив у нас який? Жменя. А решта — Божі телята (І. Микитенко)

не ма́ти [і] за Бо́же пошиття́ кого, зневажл.

Вважати когось ні на що не здатним; зневажати. Приклади
  • Його ображає згадка про те, що молодший брат, которого [якого] він не мав і за Боже пошиття, знищив усі його заміри (М. Коцюбинський)

скажи́ (скажі́ть) на ми́лість [Бо́жу (Бо́га)].

Уживається для вираження подиву, незадоволення, розгубленості, сумніву і т.ін. Приклади
  • Ну, чого мені, скажіть на милість, понесло знов на київський пляж? (Остап Вишня)
  • — Ну, що тут довго: він тайний агент.— Ото! Скажіть на милість! Як же він робить свою роботу? (М. Коцюбинський)
  • — Слухай, Деміде, ти знаєш, що я думаю? — Знаю.— Як Знаєш? — здивувався Бульба?.— Ти хочеш погуляти з запорожцами.— Ну, скажи на милість. Як це ти дізнався? (О. Довженко)

святи́й та бо́жий, ірон.

Удавано тихий та добрий; нещирий, лукавий. Приклади
  • святе́ та бо́же. Дарма, що темпераменту їй [Тетяні Ничипорівні] бракувало, замах на родинне — родинне! — життя її оскаженив. — Ах, подлянка! — скрикнула вона. — А перед людьми яке святе та боже! (І. Підмогильний)
  • Він переморгується із братом: морг — і знову хреститься… Ах ти ж, — думаю,— гад, он який ти святий та божий!.. (Григорій Тютюнник)
  • — Залічивши себе до бабів, Явдоха в свято або в неділю і за холодну воду не візьметься: така б то вона свята та божа (О. Кониський)

одному́ Бо́гу (Алла́ху) відо́мо що, жарт.

Ніхто не знає про щось. Приклади
  • Як вивчав він і по чому Ту красуню птаху — Не скажу, бо то відомо Одному Аллаху (С. Олійник)

ні бо́гу (Бо́гові) сві́чка, ні чо́рту (чо́ртові) кочерга́ ́(коцюба́, ла́дан, на́довбень, уга́рка, рогачи́лно і т.ін.).

Нема ніякої користі, толку. Приклади
  • Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує,.. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні Богу свічки, ні чорту кочерги (А. Малишко)
Нічим не примітна, посередня людина. Приклади
  • З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка (Укр. присл.)
  • І що з його [дитини] буде? Ні Богові свічка, ні чортові куришка, ні заміж, ні так, нікуди (Панас Мирний)
  • [Олеся:] Я білоручка; ні панянка, ні мужичка, ні Богові свічка, ні чортові кочерга (М. Кропивницький)

заклина́ти Бо́гом (усі́м святи́м на сві́ті).

Уклінно просити, благати. Приклади
  • — Отаке моє щастя, Христе! Заклинаю усім святим на світі: будеш іти заміж — не йди за крамаря, не йди за городянина (Панас Мирний)

як Бо́гу (Бо́гові) моли́тися / помоли́тися.

Приємно, радісно, легко і т.ін. (щось робити). Приклади
  • Та це їй як Богові молитися (З журналу)

крий Бо́же (Го́споди, Ма́тір Бо́жа, Ма́ти Бо́жа і т.ін.).

Уживається для вираження застереження від чого-небудь лихого, поганого, небажаного. Приклади
  • У Петра Степановича — сини, у Василя Семеновича — дочки… Та ба! Така ворожнеча піднялася… крий Господи! (Панас Мирний)
  • Мати бачила, що з сином щось коїться незвичайне, і допитувалася, чи не вкрав він чого, крий Боже (Григорій Тютюнник)
  • Замфір сидів і думав… про жінку слабу, про діток дрібних, що, крий Боже, посиротіють ще… (М. Коцюбинський)

Видибай, боже!

У найдавнішому київському літописі «Повість минулих літ» розповідається про те, як великий князь Володимир, запровадивши у своїй державі християнство, наказав кинути у Дніпро статуї поганських богів. Прихильники старої віри бігли за ними берегом і кричали Перунові: «Видибай, боже!».
У переносному значенні — заклик до повернення давніх звичаїв і порядків.
Приклади
  • Пливе по річці мертве слово,
    Кричить модерний вишибай: —
    О милий Боже, видибай!
    Ген сяє храм злотоголово…
    (М. Руденко, Слова, накидані докупи…)
  • від Золотих воріт
    кульбабами діти біжать на Дніпрові кручі,
    де срібною рибою в зеленому неводі
    б'ється луна: «видибай, видибай!..»
    (І. Римарук, Ворота)

Віддати кесареве кесарю, а Боже Богові.

За Євангелієм, посланці фарисеїв спитали Ісуса, чи дозволяється платити податки кесареві — римському імператору. Ісус, вказуючи на зображення кесаря на монеті — динари, сказав: «Віддайте ж кесареве — кесареві, а Богові — Боже» (Матв., 22,15-21).
Сучасне значення вислову: будьте безсторонні, віддайте кожному те, що йому належить.
Приклади
  • Заохочуючи, наприклад, платити податки прикладом Христа, що своє «кесареве кесареві» оддав грішми, з риби вийнятими, автор цілком забуває, до тепер таких чудодійних грошей не буває… (С. Єфремов, Історія українського письменства)
  • Генерал: Так, Христос проповідував мир. Але Христос сказав: «Кесареве кесареві». Отже, цим Христос насамперед визнав самого кесаря, себто державну владу. (В. Винниченко, Пророк)

Лежати в богів на колінах.

Усталений зворот, який часто вживається у творах Гомера — в «Іліаді» (1, 267; 1, 400) та «Одіссеї» (17, 514; 20,435)) означаючи, що вирішення якоїсь справи не залежить від волі людей. Приклади
  • Як бачиш, мій приїзд «лежить у богів на колінах». Властиве, тепер з мене чи тут, чи в Києві користь невелика…
    (Леся Українка, Лист до О. П. Косач, 12.ІХ.1896 р.)

Люди як боги.

Назва науково-фантастичного роману (1899) англійського письменника Г. Уеллса. Автор, у свою чергу, запозичив вислів з Біблії. Це слова змія-спокусника, який радив Єві скуштувати плід із дерева пізнання добра і зла: «Як тільки поїсте з нього, відкриються вам очі і станете як боги, які знають добро і зло» (Буття, 3, 4). Приклади
  • І буде так —
    Фальшиве небо сміхом хтось розколе,
    І стане світ новий і люди як боги.
    І скрізь, де буде поле, —
    Плуги, плуги…
    (П. Тичина, І буде так…)

Чужі боги. Поклонятися чужим богам.

У Біблії Бог часто застерігає проти поклоніння чужим богам: «Нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому» (Книга Псалмів, 80, 10).
У переносному значенні «поклонятися чужим богам» — зраджувати свій народ, ідею.
Приклади
  • Нетерпимість до чужих богів — лише відворотний бік непохитності віри в своїх. (Д. Донцов, Націоналізм)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання