БЛАЖЕННОМУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
Блажен муж, що не йде на раду нечестивих.
Вислів походить з біблійної Книги Псалмів, де сказано: «Блаженний муж, що не ходить на раду нечестивих, і не ступає слідом за грішниками, і в зібранні злоріків не сидить» (1, 1).
У літературній мові вживається як у прямому, так і в переносному, іронічному, значенні. Своєрідність використання вислову знаходимо в поезії Т. Шевченка і І. Франка. Приклади
У літературній мові вживається як у прямому, так і в переносному, іронічному, значенні. Своєрідність використання вислову знаходимо в поезії Т. Шевченка і І. Франка. Приклади
-
Блаженний муж, що йде на суд неправих
І там за правду голос свій підносить,
Що безтурботно в сонмищах лукавих
Заціплії сумління їх термосить.
(І. Франко, На старі теми) -
Блаженний муж на лукаву
Не вступає раду,
І не стане на путь злого,
І з лютим не сяде.
(Т. Шевченко, Давидові псалми)
Блаженні вбогі духом.
За Євангелієм, слова з Нагірної проповіді Ісуса Христа: «Блаженні вбогі духом, бо їм належить царство небесне» (Матв., 5, 3). Тут ідеться про людей, які вірують щиро й міцно, «не мудруючи лукаво». Вислів уживається здебільшого в переосмисленому значенні для протиставлення сліпої віри знанню, щирої віри — страхові.
Приклади
-
— Обранець Божий той, хто вбогий духом, а вірою багатий, хто найбільше боїться Господа.
— Ні, власне, той, хто не боїться! (Леся Українка, Якби я знав, що їм нема рятунку…)
Блажен, хто вірить.
Цитата з комедії О. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Чацького «Блажен, хто вірує, йому на світі тепло» (дія І, ява І).
Приклади
-
Згодом під час заворушень на Волині 1789 року та на Уманщині 1826 року в народі поширювалася поголоска, що очолювати повстання мав син Ґонти, який для цього прибуде з Волощини.
Блаженні віруючі! (С. Зінчук, Доля Івана Ґонти) -
— Не комедія, а застереження від отрути, дорога пані. Профілактика.
— Блаженні, хто вірить. (П. Панч, Голубі ешелони)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання