БИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

би́ти карбо́ванцем по кому.

Завдавати матеріальних збитків кому-небудь. Приклади

Гарні речі почали породжувати затоварювання гірших і бити карбованцем по творцях гірших, несумлінно зроблених товарів (В. Козаченко)

би́ти [вдаря́ти (вда́рити)] в ніс.

Гостро відчуватися (про запах). Приклади

вда́рити до но́са. Пес… несе в зубах ковбасу.. Я ледво [ледве] всидів на липі, так мені запах до носа вдарив (І. Франко)
У ніс йому гостро вдарило духом засушених троянд (Г. Епік)
У ніс било живицею і ще чимось таким, до чого принюхуєшся і не можеш зрозуміти, чим воно пахне (Ю. Збанацький)
Солодкі пахощі лаванду вдарили в ніс (О. Ільченко)
безос., чим і без додатка. Батько взяв сина за руку, нахилився, понюхав [голову]. — Фу-у-у! аж у ніс б'є!.. (Панас Мирний)

би́ти по не́рвах кого, кому і без додатка.

Своїми діями, словами хвилювати, виводити з рівноваги, дратувати і т.ін. Приклади

Навіщо повторювати відоме? Навіщо ще раз бити людей по нервах? Адже вони все це знають! (Л. Дмитерко)
А хрипіння й стогін, від яких підскакувало все тіло, били по нервах (Г. Хоткевич)
Навіщо ото Маруся грає такі крикливі речі! Не люблю я такого бренькоту та гуркоту. Б'ють тобі по нервах, неначе колуном! (І. Нечуй-Левицький)

би́ти / вда́рити відбі́й.

Припиняти що-небудь. Приклади

Одначе вичувалося, що процес [заарештовування] десь таки дійшов свого діалектичного заперечення, й сам Сталін вже б'є відбій (І. Багряний)

би́ти бо́мки.

Уникати праці, ледарювати. Приклади

Погода добра, треба б поспішити зі жнивами, а ви б'єте бомки на полі, аби день до вечора (Ф. Малицький)

коло кого--чого. Перебувати біля кого-, чого-небудь з якимись намірами, набридати кому-небудь своєю присутністю. Приклади

Коли на дорозі поменшала постать Дмитра, Гнат недовірливо поглянув на Марту: — Чого це він коло нас у таку пору б'є бомки? (М. Стельмах)

би́ти себе́ [кулако́м] в гру́ди.

Твердити щось, запевняти, переконувати кого-небудь у чомусь. Приклади

Микита Чугай бив себе кулаком у груди, гув, як мідний дзвін: — Брехня! Трактори весняної оранки не затягували. Ви самі її затягли (Григорій Тютюнник)
— Хто вас сюди запрошував? Яка ваша професія? — Ділок бив себе в груди, доводячи, що йому тут належить керівна посада (М. Ю. Тарновський)
Давид… поволеньки пнувся в керівники, був добре письменний, частенько бив себе в груди й присягався (С. Добровольський)

би́ти [низькі́ (глибо́кі)] покло́ни.

перед ким, чим. Схилятися перед ким-, чим-небудь. Приклади

Між т. зв. в Галичині москвофілами і народовцями в принципах нема великої різниці: ті і другі б'ють поклони перед національними святощами, і для тих, і для других національність — альфа і омега всіх змагань (М. Драгоманов)

Молитися перед іконою, низько схиляючись, опускаючи голову і стаючи на коліна. Приклади

Найщиріше й найспокійніше молиться мати. Вона стоїть дещо сбоку,.. б'є глибокі, до самої землі, поклони (І. Самчук)
А я, брати запорожці, Возьму собі рясу Та піду поклони бити в Межигор до Спаса (Т. Шевченко)
То плакавши, то поклони бивши, розкраснілася [розчервонілася] Галочка (Г. Квітка-Основ'яненко)

як у забі́й би́ти.

Не припинятися, не переставати, виявлятися з великою силою. Приклади

Як у забій б'є мороз (М. Номис)

би́ти в са́му ду́шу.

Глибоко вражати, дошкуляти, досаджаючи словами, діями. Приклади

би́ти в са́му боля́чку. Про неї-бо кажуть, що вона ні одного дня не може пробути без лайки. І Василина розуміє, в чий це город камінчик,.. відповідає їдучо, влучно, б'є в саму болячку (Г. Хоткевич)
— Хто тобі так сорочку, як Уляна, випере? — б'є Давида в саму душу, бо він, придивляючись до своїх наймитів, раніше дівчини збагнув, куди має нахилитися парубоче серце (М. Стельмах)

би́ти ключем (джерело́м і т.ін.)

Здійснюватися, відбуватися і т.ін. дуже енергійно, інтенсивно. Приклади

Знову гора обізвалась, загула: з губернії приїхав будівничий, ціла артіль.., брязкіт сокир,— робота ключем б'є! (Панас Мирний)

Виявлятися на всю силу, великою мірою; здійснюватися у всіх проявах. Приклади

Кінотеатрів тут два, Поліклініка є… Магазинів усяких багато. Фонтаном життя у Мальованім б'є У будень і в свято (С. Воскрекасенко)
Скрізь на рідній землі б'є джерелом творча енергія народних мас (З газети)
Музична стихія… чаклунського слова Тичини била ключем з усього, до чого б не доторкалася його увага (Т. Масенко)
Дійсно був красень [опришок]. Сила тремтючим потоком переливалася в жилах, била ключем (Г. Хоткевич)

стріля́ти (би́ти) з гарма́т по горобця́х.

Затрачати непомірні, великі зусилля, волю там, де вони зайві, недоцільні. Приклади

Вам, може, чудно, що я взяла такий поверховий тон, але ж говорити ґрунтовно на такі теми, се значило б стріляти з гармат по горобцях (Леся Українка)

би́ти кли́нці куди.

Натякати на щось, спрямовувати розмову до певної теми. Приклади

Куди він клинці б'є?.. — подумав дід Пилип, потерпаючи, щоб Проць якоюсь штукою не покоробив релігійні почуття віруючих (В. Бабляк)

би́ти в лита́вр́и.

Торжествувати. Приклади

Ще недавно наша критика била в литаври, прогнозуючи широкий поступ малої прози. З'явилися навіть дисертації про шляхи її розвитку (З журналу)

би́ти по кише́ні кого.

Завдавати кому-небудь певних матеріальних збитків, шкоди. Приклади

Це вже било Тарловського по кишені, і він боявся редактора і не любив його (М. Коцюбинський)
Тоді писар почав бити о. Артемія по найчутливішому місці: по кишені (І. Нечуй-Левицький)

би́ти чо́лом кому, перед ким.

Просити кого-небудь про щось. Приклади

Шпигай, Катрусю, але дозволь бити чолом лікареві Семенові Яковичу, щоб увільнив мене від цієї іглотерапії (І. Цюпа)

би́ти / уда́рити на спо́лох.

Виявляти занепокоєння, тривожитися, переживати. Приклади

Розбухлих, багатословних романів, переобтяжених газетно-репортажними описами… з'являється не так і мало. А критика щось не дуже б'є на сполох (З журналу)
Зірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Я. Гримайло)
Там, де треба,— повчав він нас,— буде вжито відповідних заходів, а там, де спокійно, нема чого бити на сполох (І. Муратов)

Сповіщати про небезпеку, подавати сигнал тривоги. Приклади

— Ну, та й ми не дрімаємо,— зауважив Явтух Судар,— розіслали гінців по селах, б'ємо на сполох. Хотіли й до вас посилати… (О. Гончар)

уда́рити (ки́нути) / ударя́ти (ки́дати) ли́хом об зе́млю.

Забувати біду, горе; не журитися, не втрачати надії на краще. Приклади

би́ти ли́хом об зе́млю. — Не плач, Одарко, Бий лихом об землю (М. Стельмах)
—Удар лихом об землю, покажи їм, як матроси викидають яблучко… (В. Кучер)
Кинь лихом об землю! Якого ката слиниш! (П. Гулак-Артемовський)
[Виборний:] Викинь [Наталко] лиш дур з голови; удар лихом об землю,— мовчи та диш! (І. Котляревський)

як (мов, на́че і т.ін.) обу́хом би́ти / уда́рити по голові́ кого.

Вражати, приголомшувати чимсь неприємним, несподіваним. Приклади

Василя наче по голові хто обухом ударив від тих слів (Панас Мирний)
— Мені, Свириде Яковлевичу, вже можна йти? — як обухом б'є його вчитель по голові (М. Стельмах)

ба́йдики (ба́йди, діал. га́ндри) би́ти.

Не працювати; ледарювати. Приклади

Прийшов новий рік, штовхає ледаря в бік: ішов би, ледарю, робити, а не байди бити (Укр. присл.)
Глянеш, скільки тих старшокласників,— парубчаки ж, траси могли б будувати, а вони ціле літо байди б'ють… (О. Гончар)
Юруш вернувся до батьків, нічого не робив, все спав та байдики бив (І. Нечуй-Левицький)
Сам [батько] пильно стежив за Артемовою наукою.. Щоправда, влітку байдики бити синові не давав, і був Артем за підпасича у громадського чабана діда Мокія (А. Головко)

Марнувати час. Приклади

Рік за роком проминув час, хлопець байдиків не бив та й закінчив школу робітничої молоді, ставши вже кваліфікованим робітником (Ю. Збанацький)

влуча́ти (би́ти) / влучи́ти в [са́му] то́чку (в ціль, в [са́ме] о́ко).

Говорити, висловлювати те, що потрібне, доречне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. Приклади

попада́ти / попа́сти про́сто в о́ко. Сиплеться град гуцульських жартів, іноді неотесаних, вузлуватих, але завше влучних, що попадають просто в око (Г. Хоткевич)
— Підсусідки, замість бути нашими хлопами й орати нам землю,— працюють на своїх хлопських отаманів. — Правильно, — загули голоси. — Молодець, Кособудський. Влучив у саме око (З. Тулуб)
— Що ж, його [чай] з нарзану роблять, чи як? Бачура обернувся, наче його вкололи голкою.. Тепер Ковалів влучив у саму точку, вдарив дошкульно (М. Чабанівський)
Артилеристи бачили цю людину вперше. Спочатку висміювали її дикий вигляд.. Але промова припала їм до серця.— В саму точку б'є! (П. Панч)

би́тися (би́ти [се́бе]) об по́ли [рука́ми].

Дуже переживати, побиватися і т.ін. Приклади

Переляканий батько метушився, безтямно бив себе об поли й бурмотів: — Ой лихо, ой лихо! Хто тебе, голубонько, зобидив? Що трапилось? Заспокойся, зозуленько моя! (М. Лазорський)
[Христя (до Олени):] Батько об поли руками б'ються та бідкаються, мати плачуть (М. Кропивницький)
Міряє він хату — то вздовж, то впоперек, б'є об поли руками (Панас Мирний)
Як вони розгуляються,.. ми тут панночку хап, та до брички, та навтікача до шлюбу… Нехай собі, будучи, об поли руками б'ються, а завтра нічого робити, самі зап'ють весілля (Г. Квітка-Основ'яненко)

би́ти ло́бом (лоба́ми) об зе́млю перед ким, кому, зневажл.

Схилятися, запобігати, домагаючись прихильності. Приклади

Ці панове безсоромно били лобами об землю перед європейцями, забуваючи про свою культуру (З газети)

би́ти / вда́рити по рука́х.

кого. Перешкоджати чиїмсь діям ( перев. злочинним), карати когось за що-небудь. Приклади

А трапляються ж ще вискочки, яким пощастило зайняти високі посади і які нівечать, спустошують людські душі. Бити б таких по руках (М. Ю. Тарновський)

Доходити згоди, домовлятися про щось (при торгівлі). Приклади

Вони [купці].. відразу починали прицінюватися, сперечатися, бити по руках і знов торгуватися, щоб виторгувати хоч зайвий гріш (З. Тулуб)
Довго торгувалися [батьки], а потім на бичках-дволітках вдарили по руках (М. Стельмах)

би́ти в [одну́] то́чку.

Постійно спрямовувати свої зусилля, увагу, дії на здійснення певної мети. Приклади

Він не любив заробітчан, зате любив і помічав настирливих, з характером, таких, хто в точку б'є і б'є (П. Дорошко)

би́ти [пря́мо] в лоб.

Без натяків, відверто говорити, питати і т.ін. Приклади

Він бив прямо в лоб, з'ясовуючи місце свого призначення (З газети)

Мати неприховане значення, бути зрозумілим, очевидним. Приклади

Зміст їхніх розмов був дуже простий і бив прямо в лоб. Ось, мовляв, приїхав до нас новий голова, тисячник, і йому знов не дуже болітиме, як буде господарювати колгосп (В. Кучер)

би́ти но́ги (чо́боти і т.ін.).

Іти куди-небудь. Приклади

— Нема Тамари,— сказала [мати] відчужено.— До міста подалась.— Давно? — запитав він, уже жалкуючи, що марно бив ноги (Є. Гуцало)
— За селом, уже на вигоні… він сказав: — Попрощаємось, мамо, чого вам бити далі ноги (Г. Коцюба)

Марно ходити. Приклади

би́ти свої́ми нога́ми. — Бачили б ви мене, коли б мала я сюди своїми ногами бити (І. Вільде)
— То чого ж маєш бити чоботи на наш куток? Тільки жениха мого, коли трапиться, відіб'єш? (М. Стельмах)

би́ти / уда́рити в го́лову кому і без додатка.

Виклика́ти стан сп'яніння; п'янити (про спиртні напої). Приклади

Гаряча варенуха трохи вдарила йому в голову (І. Нечуй-Левицький)
Вино розбирає, вдаряє в голову, на очі навертаються сльози (В. Гжицький)
— А що, паніматко! Чи немає в тебе чого міцнішого од цієї гіркої? Щось горілка не дуже б'є в голову,— тягнеш, тягнеш, а в голові все-таки не шумить (І. Нечуй-Левицький)

би́ти в кулаки́.

Погрожувати кому-небудь. Приклади

Вона знову починала кричати, сваритись, у кулаки бити (Панас Мирний)

би́ти че́рез край.

Виявлятися на всю силу, великою мірою. Приклади

Плач і стогін заповнили повітря. Почування виливалися, били через край (Г. Хоткевич)
Його кипуча енергія часом била через край і тоді зупинити її міг тільки широкий батьків, з мідною пряжкою ремінь (В. Козаченко)

баглаї́ би́ти (годува́ти і т.ін.).

Нічого не робити, не працювати, ледарювати. Приклади

От, баглаї б'є (М. Номис)
Замість праці ти баглаї годував та завидував усім, всіх ганьбив і пестив дурну думку: чи не можна б до своїх рук прибрати все те, що другі гіркою працею здобувають (М. Кропивницький)

би́ти / (заби́ти) триво́гу.

Виявляти занепокоєння, тривожитися, хвилюватися. Приклади

Тільки серце про щось заговорить і тривогу заб'є з глибини, коли мимо проходять шахтьори [шахтарі] і зникають у кліті вони (В. Сосюра)
І хай колонізатор б'є тривогу — Хитається тюремних стін граніт, Червоно Захід зблискує і Схід, Віщуючи народам перемогу (П. Дорошко)

Сповіщати про небезпеку. Приклади

Вартовий забив тривогу… Буде бій! (В. Сосюра)
— Що ж це справді робиться? Діду Кузьма, чого ж ви стоїте, як сновида? Хіба вам повилазило?.. Бийте тривогу! (В. Кучер)

вибива́ти (би́ти) дрижаки́ (дроб).

Дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т.ін. Приклади

Його щелепи зрадницьки вибивають дроб (З. Тулуб)
— Не бийте дрижаків, бо в петрівку змерзнете,— хоче якось втішити її вчитель (М. Стельмах)

перен. Дуже боятися чогось. Приклади

— А вам не страшно? — Та поки що дрижаків не вибиваю (М. Стельмах)

би́ти у ві́чі (в о́ко).

чим. Виділятися чим-небудь серед когось, чогось. Приклади

Товариш його — людина літ під сорок — насамперед бив у вічі буйним рудим волоссям на голові (М. Коцюбинський)

Бути особливо помітним; привертати увагу. Приклади

Були виставлені напоказ всякі дива:.. персні й намиста блискучі. Все то так і сяло та грало, все так і било у вічі! (Панас Мирний)
— Маковею,— спокійно вів Роман,—.. Ти, правда, хлопак справний, в боях авторитет здобув….. Але ж молодий та ласий на все, що в очі б'є! (О. Гончар)
Довбня почав оглядати хату.. Всюди били в вічі злидні та недостачі (Панас Мирний)

би́ти сло́вом (слова́ми) кого і без додатка.

Висловлюватися влучно, різко, дошкульно. Приклади

[Руфін:] Адже в його листах, у кожнім слові, загонисту вояцьку вдачу видно: він словом бив, немов вояк мечем (Леся Українка)

Неприємно вражати когось своїми репліками, зауваженнями і т.ін. Приклади

[Руфін:] Ти боляче мене словами б'єш… гірка се правда… Та нема вже ради… запався шлях до чесного життя… мені одно лишилось — чесно вмерти (Леся Українка)

хміль б'є (ударя́є) / уда́рив у го́лову кому і без додатка.

Хто-небудь починає п'яніти. Приклади

Випили по чарці, по другій, по третій. Хміль ударив в голову (Панас Мирний)
Щоб зігрітися, взяв [майор] склянку гарячого чаю, долив його ромом і одразу перехилив його у горло. Життєдайне тепло розплилося по тілу. Хміль знову вдарив в голову (З. Тулуб)
І напився дід Хлипавка, як давно уже не напивався. Вдарив у голову хміль… Ухопив важкий грушевий кийок, рушив визволяти Василя (А. Дімаров)

не бий лежа́чого.

Який не потребує великої затрати праці, великого напруження. Приклади

Покликали діда. Голова — до нього: — Діду, допоможіть… У вас все одно робота не бий лежачого (Є. Кравченко)

Безвідповідальний, лінивий і т.ін. Приклади

— Ви ж знаєте, як це в нас: то кошторис не затверджено, то оліфи нема…— Бригадир — не бий лежачого,— підкинув Шурко, водій далекорейсових автобусів (О. Гончар)

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т.ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т.ін.), лайл.

Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Приклади

Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився.. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах)
Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич)

Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. Приклади

За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський)
— А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський)

[аж] у го́лову (у п'я́ти) б'є, зі сл. міцни́й і под.

Дуже, занадто різкий. Приклади

Мати продавала квас по три копійки за пляшку. Міцний, аж у п'яти б'є! (П. Панч)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] лихома́нка б'є кого.

Хтось тремтить, здригається і т.ін. Приклади

аж лихора́дка б'є ким. Ним аж теліпало щось, аж била лихорадка з великої нетерплячки (І. Франко)
Крик, лемент заходив по двору, і кого минула та лиха година — стояв як з хреста знятий, дрижаки їв, лихоманка його била, і хто там побував — то як рак червоний стояв, заплаканий (Панас Мирний)

зі сл. труси́тися, тремті́ти і т.ін. Дуже погано комусь. Приклади

Ускочила [Оксана] у хату… блідна [бліда], труситься, мов лихоманка її б'є… (Г. Квітка-Основ'яненко)

хоч пацюки́ (цуценя́т) бий, зневажл.

Дуже повний, одутлий і т.ін. ( перев. про обличчя). Приклади

Пика, хоч пацюки бий (Укр. присл.)
Ясочка…— злісно думав він, поглядаючи на кругленький живіт поета,— пика — хоч цуценят бий, а він — Ясочка (С. Васильченко)

Дуже негарний, непривабливий, неприємний. Приклади

— Сватай Олену Головківну. Олена кругла, як цибулька, повновида, як повний місяць…— Гарна… мордою хоч пацюки бий (І. Нечуй-Левицький)

бий (бери́, тряси́) тря́сця кого, лайл.

Уживається при висловленні недоброго побажання кому-небудь або невдоволення, досади з якогось приводу, бажання знехтувати чимось і т.ін. Приклади

Хомо, в хаті ляжем спати. Хоми дома нема. Тряси ж тебе трясця, Хомо! Я не ляжу спати дома, А до кума до Наума Піду в клуню на солому (Т. Шевченко)
— Чорт з нею, з економією. Подумаєш — щастя. Була б шия, а ярмо — знайдеться! Мати… і собі за ним ніби байдуже зауважила, що й справді — трясця її бери, саму економію (А. Головко)
— Спішив ото і плуга взяв, а колішню від плуга, бий би її трясця, забув дома (С. Олійник)
Ходім, вип'ємо, бий його трясця (М. Коцюбинський)

Попіл Клааса б'є в серце.

Вислів, що не раз повторюється в романі бельгійського письменника Ш. де Костера «Легенда про Уленшпігеля» (1867), дія якого відбувається в XVII ст. Тіль Уленшпігель, син спаленого інквізиторами на вогнищі Клааса, носить на грудях торбинку з попелом батька. Він присягається помститися вбивцям і боротися за визволення своєї батьківщини Фландрії: «Попіл Клааса б'є в моє серце. Смерть панує над Фландрією і в ім'я папи косить найсильніших чоловіків і найкрасивіших дівчат. Права Фландрії розтоптано, її вольності відібрано, голод гризе країну… Якщо не прийти на допомогу Фландрії, вона загине».
Значення вислову: нагадування про важливий обов'язок; заклик до помсти. Приклади

Ніколи не бризне світло
Із вікон кварталу-мерця.
Твій попіл, замучене житло,
Суворо стучить в серця.
(М. Бажан, Будівничий)
Усе життя і прагнення моє,
Мов попіл Клааса, у серце б'є,
Пробуджуючи сни несамовиті.
(Л. Первомайський, Земля)