БЕР — ФРАЗЕОЛОГІЯ

на́ша [верх] бере́ / взяла́.

Ми перемагаємо. Приклади
  • [Герцог:] О, наче впала з пліч у нас гора! Ха-ха! Так, значить, наша верх взяла! (Є. Кротевич)
  • — То що? Фронт тримаємо міцно? Наша бере? — Не зовсім,— відповів похмуро Ваденін (Г. Коцюба)
  • До війська обернувся [Еней].. І річ таку їм уджиґнув: Козацтво! рицарі! Трояни! Храбруйте! наша, бач, бере (І. Котляревський)

хоч живи́м (живце́м і т.ін.) у зе́млю (у моги́лу і т.ін.) лізь.

Уживається для вираження відчаю, зовсім безвихідне становище; безвихідь. Приклади
  • — А тут, Омеляне, така біда, що хоч живим у землю лізь (М. Стельмах)
  • — Тут живому хоч у могилу лізь (П. Колесник)
  • хоч бери́ та лізь живце́м у зе́млю. — Так мені остогидла хата-пустка,.. що хоч бери, старий діду, та лізь живцем у землю (М. Коцюбинський)
  • хоч живи́м до Бо́га лізь. Що було грошенят з дому, з'їли, а тепер хоч живим до Бога лізь (В. Винниченко)

[аж] оско́ма бере́ / узяла́ кого, жарт.

Хтось заздрісно, хтиво або із злістю, сердито і т.ін. поглядає на кого-небудь. Приклади
  • Як вздрів [сотник] Пазьку, що прийшла на весілля дивитися, так… аж оскома його узяла (Г. Квітка-Основ'яненко)

бери́ його́ (її́, їх і т.ін.) лиха́ годи́на, лайл.

Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. Приклади
  • — А бери її лиха година! Сидить як ідол, з очей іскри, у бровах сам чорт ховається, і не [ні] пари з вуст! (Дніпрова Чайка)
Уживається для вираження мимовільної згоди з чим-небудь; нехай буде так. Приклади
  • — Як зосталися ми удвох, я й кажу паничеві: хай [пан] ..дасть хату й огород [город],— бери вже його лиха година! — помирюся (Панас Мирний)

ва́ша бере́ / взяла́.

Ви перемагаєте. Приклади
  • — Що? Може, думаєш, ваша візьме? — крикнув грізно супротив його батько Пугач (П. Куліш)
  • Голоси поділилися майже нарівно: на сім голосів тільки й переважили ті, що були за. Діденко навіть засовався на стільці й тихенько чортихнувся. Саранчук мимоволі глянув на нього.— Чого ти? Ваша ж бере (А. Головко)

доса́да бере́ (нахо́дить, хапа́є і т.ін.) / взяла́ (найшла́, вхопи́ла і т.ін.) кого і без додатка.

Хто-небудь відчуває душевний біль, переймається почуттям невдоволення, образи і т.ін. Приклади
  • запекла́ доса́да. День отемнів мені, узяв жаль, запекла досада: — Поїхала! — лист писаний учора (С. Васильченко)
  • доса́да гризе́. А стара пані. . прислухається, що вони там між собою говорять.., та вже така її досада гризе, що вони вкупочці (Марко Вовчок)
  • — Я думала, що у вас ще й на третій [рік в наймах] зостануся. — Та й я б то, Варко, — одказує [господиня], не від того, та що ж? У тебе мале. . І така мене досада за серце вхопила!.. (Панас Мирний)
  • Досада мене така взяла! А, звісно, як досада найде на господаря, то на кому ж її зірвати, як тільки на своїх близьких тобі людей (Панас Мирний)
  • — Кричиш! — образився Шумило. — І без тебе досада бере за вбогий технікум (О. Довженко)
  • Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (М. Коцюбинський)

бери́ (бері́ть) ви́ще.

Уживається для підкреслення більшої значимості того, про що мова йде далі, порівняно з попереднім. Приклади
  • [Батура:] На курси їдете? [Романюк:] Беріть вище. Попросився, щоб в академію на кілька місяців послали вчитися (О. Корнійчук)
  • — Ну, товариші, тепер держіться! — сказав Щорс, показуючи телеграму: — Що таке? — спитав комбат Кащеєв.— Вгадайте.— Гетьмана вбили? — Бери вище. — Петлюру? (О. Довженко)

се́рце бере́ / взяло́ на кого.

Хто-небудь переймається гнівом, сердиться на кого-небудь. Приклади
  • Іноді ні з того, ні з сього візьме його таке серце на Ясочку, що так взяв би та спідтишка й садонув би під микитки (С. Васильченко)

кат його́ (її́) [ма́му] бери́ (забира́й) / взяв (побра́в, забра́в).

Уживається для вираження примирення, вимушеної згоди з чимось; нехай буде так, як є. Приклади
  • Теличка залишається вдома. Заберуть [німці], кат її бери, не доїться. А корову відвести на Василів кут, до далекої рідні (Григорій Тютюнник)
Уживається для вираження зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь, незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади
  • кат його візьме. Знають [Івана], кат його не візьме, допік він їм, майстрам, ще будучи фабзайцем (О. Гончар)
  • Хазяї, кат його маму бери,— сам не знає на кого сердиться [Левко], різко б'є віжками по конях (М. Стельмах)
лайл. Уживається для вираження досади з приводу чогось, незадоволення ким-, чим-небудь. Приклади
  • — Такий вовчисько, кат би його побрав. Жаль, що немає рушниці (Ю. Збанацький)
  • — Ага! От чого мені шкода, кат би його взяв,— піджака загубив (О. Довженко)

сон не бере́ / не взяв кого і без додатка.

Кому-небудь не спиться. Приклади
  • не бере́ться сон. І не береться сон — ходжу, картаю себе думками, розважаю згадками (С. Васильченко)
  • І спати хочеться, а і чогось мене сон не бере,— подумав Ломицький (І. Нечуй-Левицький)

чорт (біс) [його́ (вас і т.ін.)] бери (забирай) / візьми́ (побери́, забери́ і т.ін.).

Уживається для вираження задоволення, захоплення ким-, чим-небудь. Приклади
  • — Сев, а хороше море, чорт його забери? — Коли б тільки його не змальовували синьою фарбою і красивими епітетами (Ю. Яновський)
  • [Бугров:] Я живий! Чорт забирай, як я здорово біг! (І. Микитенко)
  • Виходячи з-під акацій, Данько на ходу розмашісто тернувся обличчям по обважнілій білим калиттям гілці: — Чорт візьми, здорово пахне, еге ж? — і засміявсь (О. Гончар)
лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади с приводу чогось. Приклади
  • Берд (кидається до Мічуріна і, вириваючи в нього один чемодан, перекладачеві┌87352) — Чорт вас забери! Беріть чемодани! Я вас прожену нарешті! Дайте чемодани! (О. Довженко)
  • Кудись раптом поділася властива Харкевичу ввічливість, і він крикнув: — Чорт забери, що ж я тут маю ночувати? (І. Головченко)
  • Цей безпритульний Томмі — дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, Чорт його побери! (М. Бажан)
  • — Я ще… не вмер. Коліть, чорт вас забирай! (Ю. Мушкетик)
  • — Дванадцать років відбатрачив. Дванадцять з дванадцати! І круглий рік? Чорт візьми, це ж каторга! (О. Гончар)
  • [Красовська:] Ти ж як просиділа ввесь вечір маною, що й словом до його не озвалась, то, звісно, він вже годі кватирі наймать! [Саша:] Ну й чорт його бери! (О. Пчілка)

моро́з із-за плече́й бере́ кого і без додатка.

Комусь стає холодно, хтось починає мерзнути. Приклади
  • Мороз брав з-за плечей, і мерзли ноги.
Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади
  • — Так нащо ж ви мені проти ночі таке говорите? Мене вже мороз з-за плечей бере (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Було й слухати, як ваш батько-покійничок розказує, то мороз з-за плечей бере (Марко Вовчок)

о́дур бере́ (хапа́є і т.ін.) / взяв (ухопи́в і т.ін.) кого, грубо.

Хтось не знає, не може вирішити, що йому робити, як діяти; розгублений. Приклади
  • — Отсе [оце] шукаю вже півгодини і не можу в свому числі знайти нічого.. Адже ж тут одур хапає чоловіка! (І. Франко)
Хтось втрачає свідомість, комусь погано. Приклади
  • Не бачивши ж Рутульців, Турна, Вся кров скипілася зашкурна, І вмиг царицю одур взяв (І. Котляревський)

аж на ко́льки бере́ кого, безос.

зі сл. смія́тися і под. Дуже сильно, досхочу. Приклади
  • Сміялися ми з друзями, аж на кольки нас брало (Остап Вишня)

охо́та бере́ кого і без додатка.

У кого-небудь з'являється, виникає якесь бажання, прагнення і т.ін., комусь хочеться щось здійснити. Приклади
  • припа́ла охо́та кому. Соломії чогось припала охота співати пісню про місяця-місяченька (І. Нечуй-Левицький)
  • Якось не завжди навіть маю час і охоту читати, та й до листів щось не дуже охота бере (Леся Українка)

хай (неха́й) чорт (лихи́й, нечи́стий) бере́ / ві́зьме́ (ухо́пить) кого, що, лайл.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги, байдужості до когось або бажання позбутися їх. Приклади
  • [Олімпіада (чоловіку):] Бодай вже тебе чортяки вхопили!.. (М. Кропивницький)
  • бода́й чорти́ (чортя́ки┌146641) вхопи́ли. Він лютився.., і директорові чимало прокльонів діставалось: — А бодай того директора чорти вхопили (Л. Мартович)
  • бода́й нечи́стий узя́в. — Я вже забувся про неї, а вона знов роздратувала мене своїми очима. Оце ж то ті стріли купідонові, про котри торочать латинські поети! Бодай нечистий узяв оті купідонові стріли стріли (І. Нечуй-Левицький)
  • Лихо розказувать, Щоб бридке приснилось! Нехай його лихий візьме! (Т. Шевченко)
  • Хай візьме чорт мою дурну істоту! Цей Лермонтовський голубий туман Мені залити хоче всю роботу І геть зірвати виробничий план (М. Рильський)
  • Виб'ють ковбки останнього пструга в Черемоші, сплавлять з Балтагула останнійй ковбок, а там — хай все чорт бере, гуцули. Аби лиш податок давали та в кожнім селі мали жандармерію (Г. Хоткевич)

нія́кий грець не бере́ / не ві́зьме кого--що, жарт.

Нічого не трапляється з ким-, чим-небудь. Приклади
  • Такі вже ми, видно,. .що нас ніякий грець не бере — ні радіонукліди, ні нітрати, ні навіть гальмівна рідина, розведена одеколоном (З журналу)

[аж] сміх бере́ (розбира́є) / узя́в (розібра́в) кого і без додатка.

Комусь хочеться сміятися, стає смішно. Приклади
  • сміх не брав. Засміявся [піп] тихим старечим сміхом. Його бесідницю, видно, сміх не брав (Леся Українка)
  • Її аж сміх узяв від чудних комашачих викрутасів (Панас Мирний)
  • — Ще більше розбирає мене сміх (М. Стельмах)
  • Аж сміх бере, як подивлюся, Що перед ним [Левом] усяка твар тремтить (Л. Глібов)

бере́ з-за плече́й кого, безос.

Кому-небудь страшно, хтось переживає почуття страху, жаху. Приклади
  • — Так нащо ж ви мені проти ночі таке говорите? Мене вже з-за плечей бере (Г. Квітка-Основ'яненко)

бере́ на дрижаки́ кого, безос.

Хто-небудь мерзне, труситься від холоду і т.ін. Приклади
  • — Бувало вже так: і ліс довкола, і ліміти спущені, а грубки розтопити нічим. Весь виселок на дрижаки бере (Я. Баш)

о́страх бере́ (обійма́є і т.ін.) / Узя́в (обійня́в і т.ін.) кого.

Стає неспокійно, страшно і т.ін. комусь. Приклади
  • [Харько:] Сумно в хаті.. Острах обійняв мене, і я швидш [швидше] з хати драла (М. Кропивницький)
  • Михайлик так і занімів. Острах обняв його такий, що він і слова не міг вимовити (Б. Грінченко)
  • — Поки Сомко був Сомком, я ставав на його [на нього] сміливо, а тепер мене якийсь острах бере (П. Куліш)

бий (бери́, тряси́) тря́сця кого, лайл.

Уживається при висловленні недоброго побажання кому-небудь або невдоволення, досади з якогось приводу, бажання знехтувати чимось і т.ін. Приклади
  • Хомо, в хаті ляжем спати. Хоми дома нема. Тряси ж тебе трясця, Хомо! Я не ляжу спати дома, А до кума до Наума Піду в клуню на солому (Т. Шевченко)
  • — Чорт з нею, з економією. Подумаєш — щастя. Була б шия, а ярмо — знайдеться! Мати… і собі за ним ніби байдуже зауважила, що й справді — трясця її бери, саму економію (А. Головко)
  • — Спішив ото і плуга взяв, а колішню від плуга, бий би її трясця, забув дома (С. Олійник)
  • Ходім, вип'ємо, бий його трясця (М. Коцюбинський)

Хто бере — усе той тратить, хто дає — усе придбав.

Цитата з «Витязя в тигровій шкурі» грузинського поета Ш. Руставелі (ХІІ—ХІІІ ст.) у перекладі М. Бажана.
Вживається як поетична формула дружньої допомоги людям.
Приклади
  • Ума й таланту вистачало,
    А, як Шота колись прорік,
    «Все, що зберіг ти — те пропало,
    А що роздав — твоє навік!»
    (С. Крижанівський, Роздавай!)
  • «Хто бере — усе той тратить, хто дає — усе придбав…»
    Чи не він, поет, це слово для нащадків проказав?
    І така його поема, ніби щедрості рукав,
    Що широко розсипає сотні сот квіток і трав.
    (М. Рильський, Шота Руставелі)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання