БЕЗУ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

без манівці́в із сл.сказа́ти, спита́ти і т.ін.

Не вдаючись до натяків; прямо. Приклади
  • Підняти руку на старшого — це смертний гріх! — промовив Кошиць прямо, без манівців (В. Шевчук)
  • — Ти помітив, що Юрія Олександровича не було в нас уже місяць? — сухо і без манівців спитала Марія Миколаївна (В. Підмогильний)

без огля́дки, перев. зі сл. бі́гти, тіка́ти і т.ін.

Без будь-яких вагань, не роздумуючи і т.ін. Приклади
  • без огля́док. Як на Єльчину вдачу, то коли вже любов — так щоб з вогнем, без оглядок (О. Гончар)
  • — Я хочу розділити його долю цілком, ущерть і без оглядки (О. Довженко)
  • І хоч знала, що шлюбний він, без оглядки пішла за його вродою (О. Гончар)
Дуже швидко, поспішно і т.ін. Приклади
  • — Зчинилася справжня паніка.. Загін тікав у гори без оглядки (П. Панч)
  • без огля́дку. — Ой, покинув Петро хатку і жінку небогу, Помандрував без оглядку в Полтаву-дорогу (П. Гулак-Артемовський)
  • Мужик оторопів.. Він мерщій вернувсь додому і всю дорогу мчався без оглядки (Укр. казки)

без царя́ (без царка́) в голові́.

Розумово обмежений, недалекий, безрозсудний. Приклади
  • — Мартоха не з тих, що без царка в голові (Є. Гуцало)
  • — Я вважав, що ця роль якраз для мене. Сам Гоголь пише, що Хлестаков — тоненький, худенький… без царя в голові… неспроможний зупинити постійної уваги на якій-небудь думці… (В. Нестайко)
Нерозумно, безрозсудно. Приклади
  • Пощо на чолі поміщено книжку Ніцше..— сю блискучу, а фальшиву балаканину, сю справді анархістичну філософію, роблену без царя в голові,— сього абсолютно не розуміємо (І. Франко)

без ві́дома кого, чийого.

Так, щоб не знав хто-небудь, або взагалі без дозволу. Приклади
  • Хтось розповів… Без відома… не поспитавши дозволу! — терзався й далі Костомаров (Валерій Шевчук)
  • А неграмотних писар підписував без їх відома (А. Тесленко)
  • Моя жінка, твоя мати, Без відома мого Посилає на оріхи Тобі золотого (С. Руданський)

проковтну́ти без со́лі кого--що і без додатка.

Знищити що-небудь, погубити когось. Приклади
  • Козацтво гупало:.. — Не подаруємо ляхам кривди! — Москаль обсаджує нас фортецями,— кричав Явтух, наче той, що зістарився у січовиках.— Поки заселимо своїми хуторами паланки, поки виростуть на тих хуторах молоді козаки,— москаль проковтне нас без солі! — Потерпімо трохи! — кричали й старі (М. Лазарський)

без півлі́три (без півлі́тра) не розбере́ш (не розбере́шся), жарт.

Дуже важко що-небудь зрозуміти. Приклади
  • — Хто ж винен?.. дивувався Петрюк.— Дідько його знає…— Кифір чорним пальцем розгладжував брови, тер бороду, пропогоджувавсь.— Тут без півлітра не розберешся (В. Бабляк)
  • — Діла, брат. Такі діла, що без півлітри не розбереш (Ю. Збанацький)

без мі́ри.

Незрівнянно, набагато і т.ін. Приклади
  • Луснути або перетравити горе.., то вже почесніше, хоч і тяжче без міри, власне перетравити, не лускаючи (Леся Українка)
  • Надивившись на усякі дива в Європі, без міри вищої в усьому і за Польщу, і за Україну, Єремія вернувся 1632 року додому (І.Нечуй-Левицький)
Надзвичайно. Приклади
  • А зараз без міри рада, сиджу в авдиторній тиші, І слово вкраїнське, рідне, професор на дошці пише (Л. Забашта)
  • Її [дівчини] обличчя було без міри радісне та схвильоване (Ю. Яновський)
  • Батько без міри гордився обдарованим сином (І. Волошин)
Повністю, до кінця. Приклади
  • Вона [Леся] без краю і без міри Талан і серце віддала, І ні хвилиночки в розваги, І ні краплиночки собі (П. Воронько)
Велике, безмежне, неосяжне і т.ін. Що-небудь. Приклади
  • Всю душу — землі цій віддати щасливій, Бо топчуть її твої ніжки, єдина! За щастя без міри, за муку без міри, За те, що ти, може,— лиш вицвіт уяви! (М. Рильський)
  • Ти [серце] щастя прагнуло, без міри щастя, Чи туги, — теж без міри (Леся Українка)
перев. з дієсл. або прикм. Уживається для підсилення висловлення; дуже, дуже сильно. Приклади
  • без мір. Повів карателів у бір, Два дні гуло побоїще. І всяк радів уже без мір — Хоч згине це потворище (П. Воронько)
  • І в мудрість книг людських залюблений без міри, Навік затаврував він животіння сіре (М. Рильський)
  • Вірили ми свято, Вірили без міри: І любові-ласці, І бабиній казці (П. Грабовський)
  • [Іван ( один):] Чудний парубок: дівка без міри його любить, а його бере туга!.. (М. Кропивницький)
  • І тільки що човни уздріли [аркадяни], То всі злякалися без міри (І. Котляревський)
перев. чого. Дуже багато, велика кількість чого-небудь. Приклади
  • ..Чудна ваша природа, земляки, лісу без міри, народ простий та довірливий.. (Ю. Яновський)
  • — Багато сонця, без міри чистого повітря, навкруги добро — і чоловік добрішає (М. Коцюбинський)
зі сл. ї́сти, пи́ти і т.ін. Велику кількість; надмір. Приклади
  • У них —..і їдять, і п'ють без міри (А. Хижняк)

без тя́ми (рідше без тя́мки, без тя́мку) [в голові́].

Нічого не усвідомлюючи; несамовито. Приклади
  • Співав [Лукин] довго, без тямки, уже всі перестали співати, а він все ще співав (Н. Кобринський)
  • Він стояв, наче чмелений, і якось без тямку дивився вниз своїми косими очима (Панас Мирний)
  • Прокіп.., не розбираючи, що то він косить,.. зайшов в бур'ян і без тямки в голові косив бур'яни, аж грабки дзвеніли (І. Нечуй-Левицький)
  • І ходжу я по місту без тями (В. Сосюра)

оди́н без о́дного дихну́ти не мо́жуть (не мо́же), жарт.

Багато часу проводять разом; дружать, нерозлучні. Приклади
  • А вже школа, навчання так зблизили хлопців, що стали вони, як то кажуть, нерозлийводою, дихнути один без одного не могли (І. Власенко)

без вогню́ вари́ти кого.

Докоряти кому-небудь чимсь, не давати спокою настирливими доріканнями. Приклади
  • Без вогню варить (Укр. присл.)

ли́цар без стра́ху́ і дога́ни, книжн.

Людина великої сили волі і високих моральних якостей. Приклади
  • [Орест:] Я знаю, що ви лицар без страху і догани (Леся Українка)
  • ли́цар без дога́ни й страху́.́ Ми лицарі всі без догани й страху́, Ми в серці ховали не марну пиху́, а цноти, що зрощує слава (Леся Українка)

без про́сипу, перев. зі сл. пи́ти.

Постійно, безперервно, не протвережуючись. Приклади
  • Він виявився п'яницею, та таким, що п'є без просипу (О. Гончар)
  • — Кирило Іванович… тікав чимдужче у свою хату, запираючи її на крючок, і пив там без просипу днів три — п'ять, тиждень (Панас Мирний)

без за́дньої ми́слі.

Не маючи ніяких поганих намірів; ненавмисне. Приклади
  • Весь час поривався випередити Ваню, але Ваня без усякої задньої мислі заступав йому дорогу [на стежці] (Л. Первомайський)

без ла́ду́ і скла́ду.

зі сл. говори́ти і под. Нескладно, плутано і т.ін. Приклади
  • Говорили довго, без ладу і складу (З журналу)
Негарний, непоказний, непривабливий і т.ін. Приклади
  • Хоч ти [кобила] крива, без ладу й складу, Хоч я на тебе вже чи й сяду, Але тоді.. Ти йшла, лишаючи позаду Усіх сусід (Переклад О. Мисика)

без [жо́дної] крови́нки.

Дуже блідий ( перев. про обличчя, губи і т.ін.). Приклади
  • Його смагляве обличчя без жодної кровинки (Ю. Збанацький)

як (мов, ні́би і т.ін.) ко́лесо без бу́кші, діал. , з дієсл.

Безупинно, безперервно. Приклади
  • — От ґава стара [жінка] розмололась, мов колесо без букші (М. Стельмах)

нуль без па́лички.

Нічого не вартий, не має ніякої ваги, ніякого значення. Приклади
  • як нуль без па́лички. Батончук усе переживе. Наказ той для нього, як нуль без палички (Ю. Збанацький)
  • Без документа й людина не людина. Нуль без палички — ось вона хто! (А. Дімаров)
  • А проти гурту навіть Кваша — нуль без палички (П. Рєзніков)
  • —Преображенський мені зараз нуль без палички, є значно серйозніші герої дня (Іван Ле)

без копі́йки.

Не маючи зовсім грошей. Приклади
  • Досить було тільки виповісти проникливу легенду про те, як їхали вони зі своїм ремісничним училищем десь на екскурсію та ненароком відстали, відбилися від своїх без копійки в кишені (О. Гончар)
  • [Жанна:] Ну, ваш милий Петрусь дуже швидко повернеться до вас, як блудний син, без копійки (О. Корнійчук)

без штані́в під стіл бі́гати (ходи́ти), ірон.

Бути зовсім малим, в дитячому віці. Приклади
  • без штанці́в під стіл бі́гати. [Глушак:] Худякова я знав, коли ти ще без штанців під стіл бігав (О. Довженко)
  • Старший брат пішов на роботу, коли я без штанів під стіл ходив (З газети)

без оста́нку.

Цілком, повністю, до кінця. Приклади
  • без оста́тку. Сулії, тикви, баклажки, Все висушили без остатку, Посуду потовкли в шматки (І. Котляревський)
  • Рідні гаї і кручі, Рідні весняні ранки! — В праці, в житті кипучім Ваш я весь, без останку (М. Гірник)
  • Любіть і боріться за щастя безкрає, згоріть без останку за край дорогий (В. Сосюра)
  • [Прісцілла:] Не вимагає віра сеї [цієї] жертви, але душа моя забороняє мені сей шлюб, поки твоя душа не може злитися з моєю без останку (Леся Українка)
зі сл. зника́ти, пропада́ти і т.ін. Нічого не лишаючи після себе; безслідно. Приклади
  • Не пропадає ніщо без останку: всі речі, розпавшись, Тільки вертаються знов до запасів матерії вічних (М. Зеров)

без за́дніх ніг, перев. зі сл. спа́ти.

Дуже міцно. Приклади
  • без ніг. Репортер… з горя напився і лежав в Бергмановому саду, як то кажуть, без ніг (М. Хвильовий)
  • Невже Мартоха забула, який ниньки день святковий, невже спить без задніх ніг чи по сусідах повіялась?.. (Є. Гуцало)
  • Потім [після роботи], наче мертвий, падаєш на покіс і до самого ранку спиш без задніх ніг, навіть на вечерю не дивишся (М. Стельмах)

без ро́ду й пле́мені.

Абсолютно одинокий, сам-один. Приклади
  • Чи думав.. Федоровський, парубок, як кажуть, без роду й племені, що йому може всміхнутися таке щастя? (Б. Антоненко-Давидович)
  • Кинув він усе та й утік до Києва, ізгоєм став, неприкаяною людиною, без роду й племені (А. Хижняк)
Той, хто забув свои витоки, походження, історію. Приклади
  • ні ро́ду ні пле́мені у кого. [Петро:] Не убивайте мого сина!. .Бачите, у мене нема ні роду ні племені, він у мене один одним (М. Костомаров)
  • Ростуть манкурти без роду і племені. без ро́ду й праро́ду. Сама я, дитино моя,— каже баба.. ..Дев'ятьох дітей поховала, онуки в землю полягли, правнуки не задержалися, а ти, бабо, доживай віку без роду й прароду.. (Ю. Яновський)

без вся́кого, розм.

Безумовно, обов'язково. Приклади
  • Однак нема лиха без добра: з'явився у червоних тет-де-пон, зате Слащова тепер без всякого вижене [Врангель] з військ, психічно ненормальним оголосить (О. Гончар)

без керма́ і без вітри́л.

Не маючи певного спрямування, визначеної мети. Приклади
  • Молодий Кримський йшов в українську літературу з чистими намірами патріотично настроєного неофіта, але, як кажуть, без керма і без вітрил (З журналу)

як (мов, ні́би і т.ін.) без рук без кого--чого.

Зовсім безпомічний, безпорадний і т.ін. Приклади
  • Я без рушниці як без рук. Без неї я боюся й мух! (Олександр Олесь)
  • Я Дарки не дам, бо я без неї як без рук (Леся Українка)
  • Сулейман дуже зрадів, діставши чотки — без них він був як без рук (М. Коцюбинський)
Не можна обійтися без чого-небудь. Приклади
  • Ремонтували [в кузні] всяку всячину, без якої в господарстві — як без рук (А. Іщук)
  • — А в хазяйстві все ж, як не є, відерце мусить бути.— А звісно, без відра, як без рук,— погоджується Дорошко (І. Цюпа)

без кінця́ і [без] кра́ю; без кінця́-кра́ю, з дієсл.

Безмежно, безконечно. Приклади
  • Дівчина була як у гарячці. П'яти її немов прикипали до землі; серце кололо, в голові була одна думка, одне бажання, щоб ця дорога розтяглася без кінця-краю (М. Коцюбинський)
  • По обидва боки шляху без кінця і краю колосилися пшениці (П. Панч)
Безупинно, весь час. Приклади
  • Без тачки йти було легше, та Анрі-Жаку більш хотілося лежати, ніж ото без кінця-краю переставляти ноги (Ю. Яновський)
  • без кра́ю і кінця́. Я писав би тобі без краю і кінця, та вже пізно (М. Коцюбинський)
  • Її так і підмиває говорити. Балакала б [Христя], здається, без кінця і без краю (Панас Мирний)
Дуже довго. Приклади
  • Йому здавалося, що їхатимуть цілу вічність без кінця і краю (Олесь Досвітній)
Дуже багато. Приклади
  • А в небі летіли гуси з далекого краю.., а нижче летіли і крутились чорногузи, качки і багато різного дрібного птаства без кінця й краю (О. Довженко)

без кінця́, з дієсл.

Постійно. Приклади
  • Пишуть хлопці і дівчата, Просять досвід передати, Хвалять жінку без кінця (С. Олійник)
Весь час, безперервно. Приклади
  • Курив [Яшко] без кінця (А. Головко)
  • Шляхом перекопським без кінця рухаються червоні війська — ті сюди, ті туди (О. Гончар)

залиши́тися (лиши́тися, зоста́тися) в одні́й соро́чці (без соро́чки).

Дійти до крайнього зубожіння, до тяжкої скрути. Приклади
  • А там, може, і таксу прибавлять. — А поки прибавлять, то ми без сорочки зостанемося (Панас Мирний)

без [тре́тьої (сьо́мої і т.ін.)] кле́пки [в голові́ (у ті́м'ї)]; без кле́пок у голові́ (у ті́м'ї), зневажл.

Хто-небудь дурний, розумово обмежений, недоумкуватий. Приклади
  • — Він став якийсь, мов без сьомої клепки у тім'ї, змарнів геть (П. Козланюк)
  • — Хто б подумав: Гриня і в академію! — кинула одна з конторниць, а чабан Бунтій… мовив неголосно: — Нема таких академій, щоб набирали без клепок, а випускали з усіма клепками (О. Гончар)

без о́гляду.

на кого--що. Не звертаючи уваги, не зважаючи на кого-, що-небудь. Приклади
  • Цей старець… і хотів насильно здійснити свої бажання, без огляду на щастя власної дитини (Юліан Опільський)
  • Без огляду на себе, сміло І щиро.. Стояв ти за громадське діло (І. Франко)
зі сл. піти і под. Не роздумуючи, необачно, без вагань, зопалу і т.ін. Приклади
  • [Мелашка:] Хоч би й про себе скажу. Віддалась [пішла заміж] я без огляду, похапком, ніби здуріла на той момент… Звісно, молода була — дурна… (М. Кропивницький)
  • Пам'ятаєш мудру раду — Не пускатись в згубний мир? Ти ж подався без огляду і налучив просто в вир (П. Грабовський)

без душі́.

заст. Мертвий. Приклади
  • Зразу ж біля діброви побачив Микула трьох турків на землі; два з них лежали без душі, один ще стогнав (О. Маковей)
  • Латинець старший по породі К Енею рацію начав..: Не ворог, хто уже дублений.. На полі без душі лежить (І. Котляревський)
Дуже сильно, до самозабуття. Приклади
  • [Виборний:] Наталка без душі його [Петра] любить, через його всім женихам одказує (І. Котляревський)
Дуже переляканий. Приклади
  • Латин старий був не рубака І воювати не любив, Од слова смерть — він, неборака, Був без душі і мов нежив [неживий] (І. Котляревський)
Сухо, формально, по-казенному. Приклади
  • [Яків:] Казенного ще в нашій роботі багато. Наказують, вимагають — і все без душі (М. Зарудний)

ЯЗИ́К БЕЗ КІСТО́К у кого.

народи́вся в соро́чці.

Везучий, щасливий. Приклади
  • народи́вся без соро́чки (нещасливий). Не для мене був той пишний цвіт [любов], Обсипались на інших пелюсточки… Але не скаржусь, що на білий світ Я народивсь, як кажуть, без сорочки (Д. Павличко)
  • в соро́чці вроди́вся. Вони саме ставили підписи під актом, коли до кімнати вбігла молоденька сестра, сповістила дзвінко: все пройшло добре!.. Просто-таки в сороцчі вродився (О. Гончар)
  • Я, мабуть, унікум, народився в сорочці. І ви знаєте, я абсолютно певний, що доживу до глибокої старості (Ю. Смолич)
  • Василь народився в сорочці. Інакше, як пояснити, що з першого й до останнього дня війни провоював у піхоті й відбувся лише легкою контузією? (О. Підсуха)
  • Він народився в сорочці. Він досяг усього, чого тільки може побажати собі найвигадливіший честолюбець. Так гадають усі (Ю. Шовкопляс)

без за́йвих слів (розмо́в).

Не вдаючись у пояснення, не витрачаючи на них часу. Приклади
  • Розмовляв [Корнієнко] з кимось по телефону: — Ріж кабанів, курей, усе, що маєш, а бійців нагодуй і на дорогу забезпеч. Да… Не качай гарячки. Що там у хуторі? Ти що, бабів чи мене слухаєш?.. Ну, отож. Давай без зайвих розмов (Г. Тютюнник)
  • Од фундаментів до дахів добротно все. Без зайвих слів по всьому видно (І. Гончаренко)
  • Цар слова її обмислив, в думці все як слід обчислив І синів без зайвих слів Враз покликати звелів (Л. Первомайський)
  • [Дон Жуан:] Душа свої потреби має й звички, так само, як і тіло. Я хотів би, щоб ви без зайвих слів се зрозуміли (Леся Українка)

без переса́дки.

Прямо, не зупиняючись або не затримуючись. Приклади
  • Як інколи буває? Набив порушник колективові оскому — і його позбуваються. А він без пересадки в інший цех (З газети)
  • Він допоміг нам хутенько знайти в Корчуватому справжню гідру фашизму із списком наших людей, складених для царства небесного, куди й потрапив без пересадки сам той писар за нашою допомогою (Ю. Яновський)
  • Було сядеш на саночки на розі Шулявської й Тарасівської, відштовхнешся ногою та й їдеш без пересадки аж до Жилянської вулиці (В. Самійленко)

без [будь-яко́го (уся́кого і т.ін.)] ла́ду́.

Нескладно, погано, безсистемно і т.ін. Приклади
  • Спершу вона нікого, нічого не бачила навкруги себе, і власні думки снувались без ладу в голові (Леся Українка)
  • Хто каже до ладу, то вуха наставляй, а хто і без ладу, то теж не затикай (Укр. присл.)
зі сл. тіка́ти, маха́ти і т.ін. В усі боки, безладно, неорганізовано, хаотично і т.ін. Приклади
  • Руки… знову метлялися сюди і туди без усякого ладу (Ю. Смолич)
  • Тікали [турки] без ладу, куди попало, аби тільки чим скоріше добратися до свого табору або в ліс (О. Маковей)
  • Бездумним поглядом обвів о. Ананій… обличчя парафіян і без будь-якого ладу замахав кадилом (П. Панч)
Необдумано, нерозумно і т.ін. Приклади
  • Без ладу живе (Сл. Б. Грінченка)
  • Вбовтнувся в річ без ладу (М. Номис)

дурне́ са́ло без хлі́ба, лайл.

Нерозумна, обмежена, ні до чого не здатна людина. Приклади
  • Дурне ти сало без хліба,— говорить жінка в свитині,— погань отака (М. Стельмах)
  • Кинувши трубку, він… вилаявся цього разу по-домашньому: — Ех ти… халепа! Дурне сало без хліба! (В. Козаченко)

без во́гника, зі сл. працюва́ти, роби́тися і т.ін.

Неенергійно, без піднесення, захоплення. Приклади
  • Любі Соколовій здавалося, ніби в театрі все робиться повагом, без вогника (В. Собко)
  • І все-таки він працював без вогника. Все робив якось автоматично (О. Гуреїв)

без лі́ку (рідше лічби́) кого, чого і без додатка.

Дуже багато, велика кількість. Приклади
  • І так уже нашого брата-козака без лічби помучено (П. Панч)
  • не лічбо́ю. Дам ті [тобі] злота не лічбою (Сл. Б. Грінченка)
  • А людей, людей! без ліку, та все чужі — минають і не глянуть на тебе (Марко Вовчок)
  • Гуркочуть льотчики, змітаючи з лиця землі ворогів без ліку (О. Довженко). Тут землі щедрі, Тут річок без ліку (Л. Костенко)

без ті́ні чого.

З цілковитою відсутністю сліду чого-небудь, натяку на щось. Приклади
  • Льотчик… заговорив до своїх рятівниць незвичайно серйозним тоном, без тіні жарту (О. Гончар)

без упи́ну (рідше без спи́ну).

Весь час, не перестаючи; безперестанку. Приклади
  • Блідий панотчик балакав без упину (Л. Мартович)
  • Серед чудових картин та виглядів у дорозі пливуть мої думи одна за однією.. без спину, пливуть самохіть не по моїй волі (І. Нечуй-Левицький)
Не роблячи зупинок під час руху. Приклади
  • То йдуть вагони без упину з вантажем бойових речей — гармат, і танків, і мечей (П. Тичина)

без про́диху.

Не зупиняючись, невідступно. Приклади
  • — Знаєте, як ми там наступали!.. Не до писання було!.. День і ніч без продиху!.. Кілометрами, а не ярдами!.. (О. Гончар)

без но́чі не туте́шній, ірон.

Нікому не знайомий, чужий для всіх. Приклади
  • — Братова приймила приймака, а він без ночі не тутешній, прожив три дні, та й шукай вітра в полі (О. Гончар)

без ми́ла голи́ти / поголи́ти кого.

Завдавати кому-небудь неприємностей; ставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище. Приклади
  • — Як так будеш ламати причепи, то ми тебе без мила поголимо, парубче (А. Хорунжий)

без ти́жня день, жарт.

Дуже малий, короткий термін. Приклади
  • Без тижня день живемо, а він уже із бродячим каторжанином зв'язався (Григорій Тютюнник)

без про́маху (без прома́шки).

Влучно, в ціль (стріляти, кидати і т.ін.). Приклади
  • Комісар висуне перископа, гляне,— і знову смалить без промашки (Ю. Яновський)
  • — Не здумай тікати,— суворо сказав Андрій і поплескав рукою по чорному стволу гвинтівки. Німецька, б'є без промаху (Григорій Тютюнник)
Точно, безпомилково. Приклади
  • Я не знаю села Горбачів, так щоб без промаху. Не знаю, чи зможе воно дати стільки, як тут ухвалили (І. Микитенко)

без слів (сло́ва).

Мовчки, нічого не кажучи. Приклади
  • Оля все зрозуміла без слів і ясним своїм розуміючим поглядом провела подругу (О. Копиленко)

без ше́ляга за душе́ю.

Зовсім безгрішний, бідний; без грошей. Приклади
  • без ше́ляга при душі́. Він носився з думкою виїхати до Америки. Але як виїхати? Без шеляга при душі не рушиш з місця (І. Франко)
  • Тепер йому не бачити й посади як-шая, як своїх вух… Чужинець, гольтіпака, без шеляга за душею — його зять (Олесь Досвітній)

без числа́.

чого. Дуже багато. Приклади
  • Добра у нього всякого без числа було, грошей, як сміття (І. Муратов)
Надзвичайно, незмірно. Приклади
  • В ній бачив гибель неминучу, І мучивсь страшно, без числа (І. Котляревський)

без ді́ла кому.

Без будь-якої потреби. Приклади
  • — Пізніше, коли дорогу узнали в поле та в ліс, то й не вилазили з їх і за ділом, і без діла (С. Васильченко)
Вільний, незайнятий. Приклади
  • Все, що я на себе взяла, я зробила. Правда, я людина без діла.., але зате у мене єсть такі перешкоди, яких ви не маєте (Леся Українка)
Непотрібний. Приклади
  • — Я.. не хочу викривати вас, мені це без діла.. (О. Слісаренко)
  • Постувати чи не постувати — все це було йому без діла (З журналу)
  • — Мовчи й ковтай повітря, — сказав йому Чубенко,— я саме переправляю через річку поранених і полкове майно, а ввечері і я рушатиму слідом, і підмога мені без діла (Ю. Яновський)

без ду́ху, зі сл. бі́гти і под.

Не пам'ятаючи себе; безтямно. Приклади
  • Було побачать коло мене муху — І вже з усіх боків біжать без духу. Тепер хоч би мене взяли ординці, Я б залишився з горем наодинці (В. Мисик)

без голови́.

Нерозумний, некмітливий. Приклади
  • Як голова без голови, то й ноги не ходять (Укр. присл.)
  • Мені треба люди розумні, а без голови і так є, та ніхто на ніх не зважає (З газети)

без про́світку.

Не припиняючись і не подаючи ознак закінчення. Приклади
  • Війна без просвітку йде (Марко Вовчок)
  • Потечуть каламутні дні, без просвітку, сірі, одноманітні (Д. Бедзик)
Без радості, душевного спокою. Приклади
  • Не без просвітку, оновлений, заглиблений Захар вертався додому (К. Гордієнко)

без ножа́ рі́зати кого і без додатка.

Завдавати кому-небудь душевних страждань, мук, болю. Приклади
  • — От би-с мовчав та не різав мене без ножа! — скрикнув чоловік і, знов похиливши голову, захлипав, мов дитина (І. Франко)
Ставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище; завдавати кому-небудь великих неприємностей. Приклади
  • — Он ба який. Нас, можна сказати, ріжуть без ножа, а тут іще й кричати не велено. Оце слобода (І. Цюпа)
  • — Ну, що тут у вас сьогодні? — спитав Левченко. Кадук без ентузіазму, похмуро глянув з-під насуплених брів.— Те, що й учора,— буркнув він неохоче.— Шаблій без ножа нас ріже (Д. Бедзик)
  • — Бійся Бога, май серце, Борух! Чого мене ріжеш без ножа? (Ю. Мартович)

без кра́ю.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Тодозя вгадала, що її краса втратила силу, втратила чари, котрими вона колись… без краю так чарувала князя (І. Нечуй-Левицький)
  • Ну, бувайте здорові [Драгоманов], а то я розбазікалась без краю (Леся Українка)
  • Панно Анельо… Скажу відразу: я вас кохаю… кохаю щиро, без краю, цілим серцем кохаю… (М. Коцюбинський)
Який не має видимих меж (у просторі); безмежний. Приклади
  • Синє і синь над полями, без краю (В. Сосюра)
Суцільний, безконечний. Приклади
  • Нудьга без краю, серце гасне (П. Грабовський)
  • Найкрасномовніший із Ромулових чад.. Мій Марку Туллію! Хвала тобі без краю (М. Зеров)
  • І ти, білолиций. По синьому небу вийдеш погуляти —. .і будеш сіять, Як над Вавілоном, над його садами І над тим, що буде з нашими садами. Ти вічний без краю!.. (Т. Шевченко)
Безперестанку, безперервно. Приклади
  • З неба темного невпинно ллється дощ без краю (Леся Українка)

без па́лиці (без бу́ка) і не підступа́й (ані́ при́ступ) до кого і без додатка.

Хто-небудь дуже гордовитий, пихатий, сердитий і т.ін. Приклади
  • — І чого се, бабо, усі сердиті такі сьогодні? Сказано, без палиці ані приступ,— обізвавсь він до баби (Панас Мирний)
  • — А до Одарки так без палиці і не підступай.., нарядиться, напиндючиться, он яка пані! (Панас Мирний)
  • — Е, до неї тепер без бука і не підступай,— додав ґазда. Спаніла так, що годі (М. Яцків)

Без гніву й пристрасті.

Римський історик Таціт в «Анналах» (115 н. е.) обіцяв розповідати про події «без гніву й пристрасті» (вислів часто цитується латинською мовою: «Sine ira et studio»).
Синонім слова «об'єктивно».
Приклади
  • Sine ira et studio — так, звичайно, говорять, коли хочуть хоч вигляд удати безсторонності, близькі події викладаючи, — я навіть за це не хочу та й не можу ховатися. (С. Єфремов, Історія українського письменства)
  • Маковей розгорнув sine ira літературознавчий та біографічний нарис на сторінках «Літературно-наукового вістника» в 1900 (тт. ІХ-ХІІ), «П. О. Куліш, огляд його діяльності». (Ю. Бойко, Великий класик української літератури П. О. Куліш)

Без керма і без вітрил.

Цитата з поеми М. Лєрмонтова «Демон» (1842), частина І. Приклади
  • — Тож від завтра, Марисю Павлівно, займетесь табором… Дивіться ж тепер, щоб не попливла ваша «Бригантина» без керма і без вітрил. (О. Гончар, Бригантина)

Жодного дня без рядка (штриха).

Римський історик І ст. до н. е. Пліній Старший розповідає про Апеллеса, придворного художника Олександра Македонського: «Алеллес мав звичку — який би не був він зайнятий — не пропускати жодного дня, не провівши хоч однієї лінії» (латинською мовою — «Nulla dies sine linea»). Вислів характеризує постійну й наполегливу працю. Приклади
  • Є літератори, до ставлять своїм девізом: жодного дня без рядка. Сосюра такого девіза ніколи не ставив і не примушував себе будь-що писати щоденно. (А. Малишко, Поет краси людської)

Лицар без страху і догани.

Так названо відважного й великодушного французького лицаря П'єра дю Террайля Баярда (1476—1524) У книзі, що була озаглавлена: «Найприємніша історія, скомпонована чесним слугою, про події та вчинки, успіхи та подвиги доброго лицаря без страху й догани, славного сеньйора Баярда…» (1527). Автор книжки невідомий. Дослідники вказують, що так само називали й відомого французького полководця Л. Тремуйля (1460—1525). Так говорять про людину високих моральних якостей. Приклади
  • Трістан — не тільки охоплений жагою коханець, але й хоробрий рицар «без страху й докору», людина високої моральної чесності: він мучиться від думки, що «обманює» короля з його дружиною… (М. Рильський, Від перекладача)
  • Руді штанці, зневажливе пенсне
    І хриплий голос — все дари Моргани…
    Чи стане він, чи гляне, чи моргне, —
    Він лавреат, він лицар без догани.
    (М. Зеров, Вороний)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання