БЕЗГОЛОВ'Я — ФРАЗЕОЛОГІЯ

на [своє́] безголо́в'я (рідше безголі́в'я) чиє, рідко кому і без додатка.

На нещастя, на лихо. Приклади
  • на безголо́в'ячко. Тут дурень встав, раз-два зглянув, на землю сів собі… Та незабаром після того, на безголов'ячко, й заснув (Укр. поети-романтики)
  • Мов із гранітних глибин казацької Хортиці, виходить на безголов'я ворогам богатир Влас Харитонович, що самому Піддубному колись м'яв ребра (З газети)
  • Через море брела, спішила,.. прибігла в садок на побачення і, виходить, на своє безголов'я (О. Гончар)
  • Вмерла друга жінка, і він закаявся женитись, щоб знову не взяти такої лихої на своє безголов'я (М. Коцюбинський)
  • Отож і вчити почали Письму панят. На безголов'я і я учуся. Слізьми! Кров'ю! Письмо то полилося! (Т. Шевченко)