Підтримати проєкт!

АЖ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

аж пі́на з ро́та (на губа́х) ска́че (лети́ть, виступа́є і т.ін.).

Дуже сильно, у великій мірі. Приклади
  • Кортіло.. Овксентових синів упіймати. Так кортіло, що аж піна на губах виступала (С. Ковалів)

аж мо́хом вкри́тися.

Бути надзвичайно старим. Приклади
  • Ходячи по світу, клопотом прибитий, а проте ж і сяйвом віри оповитий, він надибав діда, сивого-старого, що аж мохом вкрився, у дугу зігнувся (Дніпрова Чайка)

аж шку́ра тріщи́ть.

З великим завзяттям, напруженням; самовіддано. Приклади
  • Вони вам встановлять такі ціни, що й штанів позбудетесь,— знову підсміюється Бараболя.— Піддобрились орендою, а дядьки вже й вуха розвісили: впряглись у господарство, аж шкура тріщить (М. Стельмах)
  • — Я й сама була невісткою, мене не милували! Аж шкура тріщала — робила (І. Карпенко-Карий)

[аж] воло́сся (чуб) підніма́ється (підійма́ється, встає́, лі́зе і т.ін.) / підняло́ся (вста́ло, полі́зло і т.ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка; [аж] чуб підня́вся (встав, полі́з і т.ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка.

Кому-небудь стає дуже страшно. Приклади
  • Аж ось… загавкав собацюга. За ним недалеко другий, далі третій, четвертий… Чуб угору поліз у хлопців, і що далі було,— вже вони не пам'ятають (С. Васильченко)
  • Полегшало йому трохи. Задрімав був, а потім враз як застогне, як закомандує — аж волосся догори стало (Ю. Збанацький)
  • Хто спускався на громаку з високої гори?.. Спершу не то спускатись, униз страшно глянути… Як уперше сядеш на громака, як подумаєш, де той у Бога низ, волосся подереться вгору… (Панас Мирний)
  • Василько похолов з остраху. Волосся полізло догори, серце перестало стукати в грудях (М. Коцюбинський)
  • Уляна, припавши до трупа,— затихла. У людей піднялося волосся угору, і всі, глибоко зітхнувши,— перехрестились (Панас Мирний)
  • — Я пам'ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори встає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський)
  • [Зачепиха:] Мій батько був з запорожців! Господи! Як почне було розказувать про ту войну [війну], — волосся догори підіймається (М. Кропивницький)

[аж] у ро́ті чо́рно у кого, кому.

Хто-небудь дуже сердитий, лютий. Приклади
  • Живе [Буонарроті] у Римі. Має свій куток. Згорбатів у труді, посивів у скорботі, а людям чорно в роті од пліток (Л. Костенко)
  • — Та тебе всі знають у Закриниччі за скажену, у тебе в роті чорно (Є Гуцало)

аж [і] шку́ра гово́рить на кому.

Хто-небудь надзвичайно жвавий або балакучий. Приклади
  • На йому [ньому] й шкура говорила, такий балакучий (Панас Мирний)

не чу́ти (не відчува́ти) ніг [під собо́ю].

Бути надзвичайно енергійним, піднесеним. Приклади
  • А Палажка, там хвастуха така, не чує вже ніг під собою (А. Тесленко)
  • Запорожець рушив на свою квартиру, ніг під собою не чуючи від радості (Ф. Бурлака)
Відчувати сильну втому від надмірного, швидкого бігання, ходіння і т.ін. Приклади
  • — Вже ось ніг не чую, так бігав по всіх артілях і майстернях (В. Кучер)
  • аж не чу́ти підошо́в. Швиденько поспішала [Сивилла], Еней не чув аж підошов, Хватаючися за ягою (І. Котляревський)
  • Так намориться Терень, що не чує під собою ніг (А. Шиян)
з дієсл. руху. Дуже швидко. Приклади
  • Відпустив Степку. Побігла не чуючи під собою ніг (Ю. Бедзик)
  • Назад вертались неохочі, всі бігли, аж не чули ніг (І. Котляревський)
  • не чу́ючи ніг [під собо́ю]. Данило пішов не чуючи ніг, в очах зосталася довга біла Шведова шабля і двір, повний квітів (Ю. Яновський)

[аж] вбира́ти / бра́ти [в се́бе] о́чі (о́ко).

Вабити своєю красою, яскравістю барвів і т.ін. Приклади
  • Ясна прозелень озимих хлібів око вбира (К. Гордієнко)
  • о́чі відбира́ти. Привіз Петро одно ліжко з бази, сітка панцирна, бильця з нікелю… все з нікелю, очі одбирає (З газети)
  • Кругом кладовища — то зеленіє жито, аж очі бере в себе, то шумить золотим колосом пшениця (І. Нечуй-Левицький)
  • Всі вони [хусточки] красиві. Аж вбирають очі. Кожна запинає Доленьку жіночу (Г. Чубач)
  • Лежали персні, увінчані коштовними камінцями, які аж вбирали в себе очі (В. Кучер)
  • Її краса очі вбирала, і не хотілося думати — дурна вона чи розумна, добра чи скажена (Ю. Яновський)
  • Вся долівка кімнати була вистелена барвистими килимами, що вбирали очі своїм червоно-синім мереживом (Олесь Досвітній)

[аж] в оча́х мерехти́ть (мигти́ть і т.ін.) кому, у кого і без додатка, безос.

У когось дещо неприємні зорові відчуття від швидкої зміни об'єктів, їх яскравості і т.ін. Приклади
  • Люди метушаться,— ті сюди, ті туди, аж в очах миготить!.. (Леся Українка)
  • У Христі аж в очах миготіло, голова кругом ходила, дивлячись, як швидко пані мідяним прутиком хапала нитку, в'язала петелечку (Панас Мирний)
  • А всякого зілля, квіток!.. Аж в очах мигтить!.. (Марко Вовчок)
  • В очах мигтить, а в голові свистить (Укр. присл.)
  • Орися не спускає очей з покосу, інколи аж мерехтить їй в очах від одноманітної пшеничної стежки (Д. Бедзик)
  • Від… яскравих кольорів, посмішок, потисків рук багатьох незнайомих людей мерехтить в очах і паморочиться голова (П. Козланюк)

[аж] о́чі обарані́ли чиї, у кого і без додатка.

Хтось має вигляд утомленої, неуважної, нетямущої і т.ін. людини. Приклади
  • — То оце так ти учиш історію? — обурився на його [на нього] Макар.— Бач як начитався, аж очі обараніли!.. (С. Васильченко)

[аж] за бо́ки хапа́тися / Схопи́тися [від (з) ре́готу].

Дуже сміятися; реготати. Приклади
  • Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський)
  • Якось зустрів він п'яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб)
  • Владкове оповідання… від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко)

аж в оча́х мі́ниться, безос.

У когось неприємні зорові відчуття від чого-небудь дуже яскравого, від швидкої зміни об'єктів і т.ін. Приклади
  • Таке синє поле, аж в очах міниться… (Д. Косарик)

аж (про́сто) дух захо́плює, безос.

Уживається для вираження надміру почуттів, вражень людини ( перев. приємних). Приклади
  • — А таке з'явище, як контраст?.. Наприклад, цинізм і святість, поруч одно з одним. Тут просто дух захоплює (В. Винниченко)
  • А коли станеш за Маріїнським палацом [у м. Києві] на високому правому березі, то відкривається такий краєвид на величавий Дніпро, що аж дух захоплює (З журналу)

[аж] рва́ти боки́ (животи́).

Дуже сміятися, реготати. Приклади
  • Тепер сміялися всі:. .качалися, рвали боки, душилися (П. Загребельний)
  • Люди рвали животи з потіхи, насідали з усіх боків, щоб подивитись на Петра (А. Хорунжий)
  • Та й заведе якої-небудь такої чудної казки, що діти аж боки рвуть, регочуться (Дніпрова Чайка)
зі сл. смію́чись і под. Знемагати, знесилюватися. Приклади
  • Як скаже, як втне [Дунай] — боки рвеш сміючись (І. Муратов)

[аж] о́чі ро́гом кому і без додатка.

У когось дуже незадоволений, насуплений, сердитий вигляд. Приклади
  • о́чі драко́ном. Товариш Жучок очі драконом: —. ..І вам не соромно? (М. Хвильовий)
  • — А трохи перегодя наливає знов. І очі рогом: пий! (Ю. Мушкетик)
  • — Хіба цей Мручко не сидів того року у сватовій хаті? Бігме, сидів. І людей не лякався… Ттакого плів, аж йому очі рогом (Ю. Яновський)

[аж] се́рце (душа́) тремти́ть (трепе́че, трепе́четься) чиє (чия), в кого і без додатка.

Хто-небудь дуже хвилюється з приводу чого-небудь. Приклади
  • Перед скелею сріблиться течія. Як тут гарно!.. Аж тремтить душа моя! (А. Кримський)
  • Веселенько нам [дівчатам], — аж серце трепече (Марко Вовчок)
  • Енея серце трепетало, Воно о сині віщувало (І. Котляревський)
  • [Орися]: Я коня напуваю, а сама боюсь і глянуть на його, а серце так і тремтить… (С. Васильченко)

[аж] о́чі з ло́ба (з голови́) вила́зять (лі́зуть) кому, у кого і без додатка, фам.

Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь, надривається і т.ін.; дуже важко комусь. Приклади
  • [Бабич:] Гарував чоловік, весь вік робив, аж очі з голови лізли, мучився, терпів (І. Франко)
  • Тягар на його [Івана] хребті був страшенний. Очі вилазили йому з голови, кров у пульсах товклася так сильно, що, бачилось, ось-ось потріскають жили (І. Франко)
  • — Цей як візьме [заміж], то на весь вік, до іншої не перекинеться. В машині їздитимеш на базар і з базару, клунків не тягатимеш, що аж очі з лоба вилазять!.. (О. Гончар)
Стає погано, неприємно і т.ін. комусь від чогось. Приклади
  • аж о́чі вила́зять. Борщ був голий, а такий квасний, що аж очі вилазили (Н. Кобринська)

лице́ (обли́ччя) гори́ть ([аж] паши́ть і т.ін.) чиє, у кого, від чого і без додатка.

чим. Чийсь вигляд виражає якісь почуття, переживання і т.ін. Приклади
  • Від співу дівчина зашарілась, обличчя її пашіло пристрастю, вогнем (В. Минко)
  • То говорив Грицько… Очі в нього грали, лице радісно пашіло (Панас Мирний)
  • Лице її горітиме іншими хвилюваннями: тут! Все сталося тут (О. Гончар)
Хтось почервонів, дуже червоний з якоїсь причини. Приклади
  • Зачує кроки Юхимові.., тоді кинеться враз, лице її заливає кров — аж пашить лице (А. Головко)
  • Хоч лице її горіло від сорому, серце радісно тріпало в грудях (М. Коцюбинський)
  • У Галі лице горіло.. Василь, прижмурившись, прикро подивився.— Де це ти так розпалилася? (Панас Мирний)

[аж] за о́чі хапа́ти.

Вражати своєю красою, яскравістю кольорів. Приклади
  • Сонце міцно припікало, а блиск його проміння аж за очі хапав і все від нього сяяло, блискотіло (О. Кобринська)
  • У Тимофія така гарна жінка, що аж за очі хапає (Казки Буковини..)
  • Яскраві барви боярських одягів аж за очі хапали (Ю. Опільський)

[аж] моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т.ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т.ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т.ін.) кого, у кого і без додатка.

Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади
  • моро́зе́ць дере́ по́між лопа́тками. Виїхав у поле — і війнуло на мене духом землі,.. й раптом весь я набубнявів свіжою радістю, такою прохолодною втіхою, од якої морозець дер поміж лопатками (Є. Гуцало)
  • Мороз подрав Христю поза спиною, серце так трудно заколотилося… (Панас Мирний)
  • Калинович перший раз почув у оцій канцелярії, як мороз подер його за плечі (І. Франко)
  • У Чіпки аж мороз подрав по спині: він ніколи не чув такого дідового голосу… (Панас Мирний)
  • — Я пам'ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори стає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський)
Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. від чогось. Приклади
  • аж холодо́к подра́в по спи́ні. Соломію аж холодок подрав по спині від того погляду (В. Кучер)
  • аж холодо́к дере́ за шкі́ру. Аж холодок дере за шкіру, коли подумає, що доведеться завтра сказати Атанасу (М. Стельмах)
  • Одійшов я подалі від мерців, від жаху мороз по шкірі пробирає, швидше б утекти звідсіль (В. Собко)
  • моро́зе́ць дере́ по спи́ні. Дивишся на Музичука,..й морозець дере тебе по спині, бо жартує не хто-небудь, а дядько, що звідав смерть (Є. Гуцало)
  • Подирає мороз поза шкурою веселих гуляк, як глянуть вони на хрест, що геть-геть здалека чорніє над Ромоданом (Панас Мирний)
  • У неї мороз поза спиною драв від тих злиднів та убожества, яке вона тут стріла (Панас Мирний)
  • Що се за страхіття балакаєш? У мене аж мороз По шкурі дре [дере]! (І. Франко)

аж у зе́млю вкипі́ти.

Бути надзвичайно враженим, занепокоєним, схвильованим чимсь несподіваним, непередбаченим. Приклади
  • — А що буде, коли він у серце влізе і не вилізе звідти? — з-під набряклих вій твердо глянув у вічі другові. Той аж у землю вкипів — так вразили слова Мірошниченка (М. Стельмах)

аж тини́ тріща́ть.

Уживається для вираження інтенсивності вияву якоїсь дії. Приклади
  • — Морози давлять — аж тини тріщать (Григорій Тютюнник)
  • Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона [Параска] вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями, аж тини тріщали (І. Нечуй-Левицький)

[аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т.ін.).

Дуже сміятися, реготати. Приклади
  • ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко)
  • полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка)
  • Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня)
  • А всі падали зі сміху (Н. Кобринська)
  • Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко)
  • Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко)
  • Протаз… витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній)
  • Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький)
  • Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський)

[аж (і)] не́бу (не́бові) [бу́де (ста́не)] жа́рко.

Уживається для вираження найвищого ступеня інтенсивності якоїсь дії, діяльності; активніше, енергійніше і т.ін. вже не може бути. Приклади
  • — Бігли, мабуть, так, що небу жарко стало! (О. Довженко)
  • Пили — аж небові жарко! (Панас Мирний)
  • Захар… зрадів: оце школярка! Якщо і подруги такі, то буде й небу жарко (П. Дорошко)
  • Знов пост [охорона] біжить, клене, аж небу жарко (І. Франко)

[аж] з душі́ пре, у кого і без додатка, безос., грубо.

Комусь стає неприємно, гидко і т.ін. Приклади
  • Як не бачу — душа мре, а побачу — з душі пре (Укр. присл.)
зі сл. наї́стися і под. Вволю, досита і т.ін. Приклади
  • — Накуплю усього, що побачу, та й наїмся, щоб аж з душі перло!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)

душа́ (се́рце) розрива́ється (рве́ться) на́дво́є (навпі́л) у кого, чия (чиє) і без додатка.

Хто-небудь дуже страждає від суперечливих почуттів, від неможливості вирішити щось, допомогти чимсь і т.ін. Приклади
  • аж розрива́ється душа́ на́дво́є. [Прісцілла:] Руфіне, годі! догадуюсь… і се мені так тяжко… мішаються всі почуття… так трудно… аж розривається душа надвоє… (Леся Українка)
  • душа́ розрива́ється на дві полови́ни. У цю ніч Добринич відчув,. .що душа його розривається на дві половини. У цій душі було те, що боляче щеміло, як тільки він згадував рідне дворище (С. Скляренко)
  • Вона [Пріська] чує голос Пилипів; вона баче [бачить] його безпомощного [безпомічного], як він ховає одубілу голову в сніг.. серце її рветься надвоє (Панас Мирний)
  • — Куди мені пристати? — крикнув Саїб,— що маю робити? Душа моя розривається надвоє! Серце ниє й болить (І. Нечуй-Левицький)

аж (ті́льки) закури́ть (закури́ться), з дієсл., безос.

Дуже швидко. Приклади
  • Мати стращає, що я змерзну. І чого б я змерз? Та я чкурну, аж закурить! (Панас Мирний)
  • — Переночуєте ви тут, а завтра… курнемо в село так, що аж закуриться (І. Франко)
Дуже швидко зникнути. Приклади
  • Ось він сів на бричку: торкай — і тільки закурилось (А. Свидницький)

аж ха́та трясе́ться.

З великою силою, дуже сильно. Приклади
  • Наколять [наймички] трісок на завтра, гупаючи коліном об долівку так, що аж хата трясеться (Г. Хоткевич)
  • — Віват! — гуде окрик, аж хата трясеться (І. Франко)

ох (ой), [мені́] ли́хо!

Уживається для вираження хвилювання, заклопотаності, страху, відчаю, досади, здивування і т.ін. ( перев. в неприємних, небажаних ситуаціях). Приклади
  • [Юхим:] Дивись, не здумай любов закрутити! [Віктор:] Ой, лишенько моє! Почав учити (П. Автомонов)
  • [Шельменко:] Ой, лишечко! пропав я на світі! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Ох, мені лишенько! — жахнулась Олександра (М. Коцюбинський)
  • ой (ох), ли́шенько (ли́шечко) [мені́ (моє́)] — Ой, лишенько! — забідкалась мати (А. Головко)
  • — Ох, мені лихо! — аж крикнула Оксана, оглядівшись,— куди ж я оце йду? (Г. Квітка-Основ'яненко)

аж дим іде́, з дієсл., перев. зі словосп.

так що. Дуже завзято, інтенсивно. Приклади
  • Василина прискорила нишком темп, вихопилась наперед і починає сапати, аж дим іде (В. Бабляк)
  • [Іван:] Працювала наша бригада на прекрасному хімічному заводі, і працювала так, що аж дим ішов (І. Микитенко)

[аж] па́льці зна́ти.

Що-небудь невправно, невміло зроблене, невдало приховане; відчутно, помітно. Приклади
  • Він білий вірш писав, А читачі сказали: — Щось дуже пальці знать… І як це друкували? (О. Ющенко)
  • Бреше, аж пальці знати (Укр… присл.)
  • Пархім орав. У плуг молодичків він здумав попитати: Пішли Бички вихрить — аж пальці знати (Л. Боровиковський)

моро́з по́за (за) спи́ною (за плечи́ма, по́за шкі́рою і т.ін.) хо́дить (бі́гає і т.ін.) у кого і без додатка.

Комусь холодно, хтось мерзне. Приклади
  • За плечима бігає мороз. І втома чеше волос посивілий (М. Рильський)
  • Христя задумалась. Поза спиною у неї мороз ходе [ходить] (Панас Мирний)
Хтось відчуває озноб, когось трясе від збудження, хвилювання і т.ін. Приклади
  • аж холодо́к хо́дить під соро́чкою. Там під сорочкою аж холодок ходив, а Хома гріб руками землю і, обламуючи нігті, шепотів: — Пронеси! (О. Гончар)
  • Грицько замовк; у Івася мороз ходив поза спиною, і він боязко струшувався (Панас Мирний)
Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади
  • моро́з по́за шкі́рою. І от пройшла війна. Страшна. Грізна. Згадати, і то мороз поза шкірою… (В. Собко)
  • Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник)
  • — Як згадаю оті кулачні бої парубоцькі, то й тепер мороз поза шкірою ходить (З газети)
  • Як… стануть вони розкривати один одному свої думки та виявляти темні свої діла — мороз ходе [ходить] за спиною (С. Васильченко)

[аж] кра́ється се́рце (душа́) чиє (чия), у кого, кому і без додатка.

Хто-небудь дуже переживає, страждає. Приклади
  • Краялись душі хлоп'ятам від жалю (О. Гончар)
  • Ох, Боже, Боже… Боже милосердний, нехай іде… Від цього наше горе не буде більшим і наше серце не буде менше краятись… Нехай іде… (Т. Осьмачка)
  • — Краю мій рідний, зневажений краю! Де ж те сподіване щастя твоє? Крається серце від болю, одчаю, Як тільки долю твою нагадає (М. Вороний)
  • Коли їм удалося Бенедя протверезити, то так утішалася [мати], мов дитина: заскакує коло нього, і цілує, і плаче, і йойкає, так, що аж серце крається чоловікові (І. Франко)

аж ви́ляски пішли́ / йшли́.

Дуже сильно, з лунким звуком. Приклади
  • аж о́дляски пішли́. І старий запорожець, і гадки й думки не маючи про свою неминучу смерть, зареготався щирим реготом, аж одляски на майдані пішли (І. Нечуй-Левицький)
  • аж ви́ляски розляга́ються. А в панському саду соловейко чи плаче, чи сміється, аж виляски розлягаються (С. Васильченко)
  • Кричала [Соловейчиха], аж вилязки йшли: — Та я свого руками ось цими придушу — не пущу до комуни (А. Дімаров). — І граю на баяні, і гопака ріжу, і долонею по колінах поплескую. Аж виляски йдуть (В. Кучер)
  • — А він таки правий… Коли гарячкуєш, хапаєшся за все відразу, то чогось та не добачиш… Ось воно тобі й дасть по потилиці, аж виляски підуть… (А. Хорунжий)

[аж] піт о́чі залива́є, перев. зі сл. працюва́ти, труди́тися і т.ін.

Дуже важко, з великим напруженням. Приклади
  • Лише по хвилі Тихін подав із підземелля нетвердий голос: — Кого зобачиш зі склепу, як працюєш, аж піт очі заливає? (З газети)

[і (аж)] в (на) душі́ (на се́рці, у гру́дях, у п'я́тах і т.ін.) похоло́ло (похоло́нуло) перев. у кого, кому, безос.

Стало комусь страшно, моторошно від сильного хвилювання, раптового переляку тощо. Приклади
  • [Герасим:] Думав, що довідалась за гроші, аж всередині похолонуло (І. Карпенко-Карий)
  • Як уздрів його Трохим, так і руки і ноги опустилися, і у животі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Тут Денис так глянув на Трохима, що у того жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • У Христі аж у душі похолонуло від того реготу. Вона зразу догадалася, що Оришка тільки замина правду (Панас Мирний)
  • Макарові Івановичу аж у очах потемніло, аж у п'ятах похололо… От і справдилося його передчуття. От і нещастя… (М. Коцюбинський)
  • Павлові в очах потемніло, в грудях аж похололо (В. Кучер)
  • Михайлові похололо у грудях: учений забракує дисертацію (Р. Іваничук)
  • У грудях Зіньки похололо. Їй здалось, що збитий з ніг чоловік уже мертвий (А. Шиян)
  • Далекий шлях, пани-брати, Знаю його, знаю! Аж на серці похолоне, Як його згадаю (Т. Шевченко)
  • А в мого сіромахи і на душі похололо. Пропав, — дума собі, а далі опам'ятався та й міркує (Легенди та перекази)
  • Як сказала вона це — в мене в душі похололо (І. Нечуй-Левицький)

[аж] о́чі ро́гом лі́зуть / полі́зли, перев. у кого, кому, чиї.

Хтось виявляє здивування, дуже вражений чим-небудь. Приклади
  • й о́чі ро́гом ста́ли. — У розпал веселощів дістає томик Гегеля.., примощується в кутку, читає. У мене й очі рогом стали (В. Дрозд)
  • В мене аж очі рогом полізли від несподіванки, аж дух перехопило, коли я вдихнув незрівнянний запах лісових полуниць (Ю. Збанацький)
  • Очі їй полізли рогом від здивування: Куди ти, молодице? Що ти надумала? (О. Гончар)
  • У дядька Барака очі лізуть рогом.— Молодих коней на м'ясо? Та вони що, почманіли? (Ю. Збанацький)
Стає погано, неприємно, моторошно і т.ін. комусь. Приклади
  • о́чі почина́ють лі́зти ро́гом. — Тільки-но розмова з нею наблизиться до висновків,— і своїм, і стороннім очі починають лізти рогом (Ю. Шовкопляс)
  • — А сльози так і заливають! Аж очі рогом лізуть!.. Ох, лишенько!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Вона так наїдалася того незносного чаду, що очі рогом лізли. Але зате, як привчилася трохи, дивувала усіх своїми писанками (Г. Хоткевич)
Комусь дуже подобається хто-, що-небудь. Приклади
  • Тут, братця, такого треба на тую виставку приставити, щоб у всіх очі рогом полізли (Остап Вишня)
  • Як глянув на неї [дівчину] дід, аж очі йому рогом лізуть — така гарна (О. Стороженко)
Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь; дуже важко комусь. Приклади
  • Грабарювали, аж очі рогом лізли, возили землю, за три роки й завод виріс (А. Хижняк)
  • — Кермо кріпше! Кріпше!? Коли воно [море] вириває, вибиває, висмикує?! Держу, аж очі рогом лізуть! (Остап Вишня)
  • Дерево ломиться, все, що йде-їде дорогою, стає осторонь: то значить Харук з Якіб'юком женуть! Але як!.. Очі рогом у коней лізуть (Г. Хоткевич)

аж ро́та роззя́вити.

Виявити сильне здивування, захоплення або великий інтерес до чогось. Приклади
  • аж роти́ пороззявля́ли (про всіх або багатьох). В хаті всі притихли. Чути було ззаду голоси: — Не вставай!.. Вухами слухайте! Дітвора біля стола — аж роти пороззявляли, зацікавлені (А. Головко)
  • Кланяйся,— шепче мати,— це твій хазяїн. Я аж рота роззявив. Оце хазяїн? Та він же на дурного Ілька схожий (Григорій Тютюнник)
  • Взяли слуги Іванка й одягли в царську одіж. Коли його повели на полуденок, то і сам цар аж рота роззявив — ледве його впізнав (Три золоті сл..)

аж (ті́льки) пил [іде́ (клубо́читься)] хма́рою за ким і без додатка.

Дуже швидко. Приклади
  • Івась побіг до хати.— Тільки пил пішов (П. Воронько)
  • Явдоха посадила її [Солоху] верхи на палички,.. палички чкурнули скільки духу, аж пил за ними хмарою (Г. Квітка-Основ'яненко)

[аж] штукату́рка зі сте́лі си́плеться.

зі сл. спа́ти, прост. Міцно, навіть з храпом. Приклади
  • — Працював я тоді дуже важко, повертався з роботи голодний і натомлений і зразу лягав спати, а спав аж штукатурка зі стелі сипалась (З газети)
зі сл. ходи́ти, танцюва́ти і т. ін. Важко, з шумом. Приклади
  • У великому фізкультурному залі студенти ходять під музику ритмічним кроком, виробляючи окремі па, аж штукатурка сиплеться зі стелі (З газети)
  • Хіба ж воно приємно дивитися, як жінка ходить аж штукатурка зі стелі сиплеться, неначе ступа просо товче (З журналу)

аж молоко́ ки́сне, перев. зі сл. гля́нути, диви́тися і т.ін.

Стає неприємно, моторошно. Приклади
  • молоко́ ки́сне від оче́й чиїх. — В мене свекруха люта змія… як гляне, то од її очей молоко кисне (І. Нечуй-Левицький)
  • О, дивиться жалібно, аж молоко кисне (Є. Гуцало)
  • — Яка вона гарна! — закинула молодичка.— Поможеться, що гарна! — гукнув Назар,— коли дивиться так, що аж молоко кисне! (Марко Вовчок)
  • Ну, та й погань, Боже крий!.. Глянеш — молоко аж кисне… (І. Франко)
  • Гляне, аж молоко кисне (Укр. присл.)

[аж] душа́ (се́рце) раді́є (ра́дується) у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже задоволений чимсь, відчуває радість, насолоду, втіху від чогось. Приклади
  • Ой як вона заспіває,— село розлягає… Ой як вона засміється, душа радується (Нар. лірика)
  • Надворі лютує зима-лихоманка, А в мене у хаті щебече веснянка, Аж серце радіє (Л. Глібов)
  • — Як стрінуся з просвіченим [освіченим] чоловіком, то в мене аж душа радіє (І. Нечуй-Левицький)

убива́ти / уби́ти двох зайці́в (два за́йці).

Домагатися одночасного здійснення двох різних справ. Приклади
  • Долгін думав, що вбиває двох зайців — доводить Куцевичу, який він йому відданий, і водночас ставить його в становище якоїсь залежності (Н. Рибак)
  • Освітливши тепер Василівку, це глухе і відстале село, ми одним пострілом вбиваємо двох зайців: піднімаємо Василівку і створюємо грунт в інших селах для майбутньої електрифікації (Г. Коцюба)
  • Заруба цим.. убив одразу двох зайців. Найзапекліша самогонщиця кинула шинкарювати, а старий учитель здобув собі добру хазяйку (В. Кучер)
  • уполюва́ти (уколо́шкати) [аж] двох зайці́в. Все це допоможе уполювати зразу аж двох зайців (І. Головченко і О. Мусієнко.)
  • Цей кучерявий [Богдан] хоче двох зайців уколошкати — і мул вийняти із ставка, і родючість ґрунту підвищити (В. Большак)

аж пил кури́ть.

Дуже інтенсивно, напружено, сильно. Приклади
  • аж пилю́ка ку́рить. За віком [Конопельський] — теж не жовторотий підліток. Можна було вже й у вечірній [школі] вчитись. І працювати так, щоб аж пилюка куріла (Ю. Збанацький)
  • аж кури́ть. Бились-бились — аж курить, аж іскри скачуть (Укр. народні казки)
  • — А Ласій таки курник будує.— Будує? — Аж пил курить (Ю. Збанацький)

[аж] оско́ма бере́ / узяла́ кого, жарт.

Хтось заздрісно, хтиво або із злістю, сердито і т.ін. поглядає на кого-небудь. Приклади
  • Як вздрів [сотник] Пазьку, що прийшла на весілля дивитися, так… аж оскома його узяла… (Г. Квітка-Основ'яненко)

[аж] не тя́митися від чого.

Бути в стані надзвичайного збудження, хвилювання і т.ін.; втрачати витримку, врівноваженість під впливом дуже сильних почуттів. Приклади
  • Внутрішньо не тямлячись від щастя, що переповнювало її, Шура намагалася уявити собі першу зустріч з Юрієм (О. Гончар)
  • Я згадувала, як справді плачуть від розлуки, що справді говорять на прощанні, як справді не тямляться від горя (Леся Українка)

аж кістки́ торохтя́ть, зі сл. худи́й і под.

Надто, дуже. Приклади
  • — Худюща [невістка], аж кістки торохтять,— журилася мати (М. Стельмах)
з дієсл. Дуже швидко. Приклади
  • — Чеше, втікаючи, аж кістки торохтять (О. Гончар)

аж п'я́ти губи́ти, зі сл. бі́гти, тіка́ти і т.ін., жарт.

Дуже швидко. Приклади
  • Як почув Василько про панського пса, то так тікав, аж п'яти губив (Казки Буковини..)

аж ку́рить.

Бути в розпалі, в стані найвищого напруження. Приклади
  • Вітром майнула [Катерина] до гурту, де аж куріла гульня (С. Васильченко)
Дуже завзято, уперто. Приклади
  • Ото вискакує з води проклятий ірод, і що розженеться проти Кожум'яки то він його булавою луп та луп, аж луна йде. Бились-бились — аж курить (Українські народні казки)

[аж] ру́ки свербля́ть (че́шуться) / засвербі́ли (зачеса́лися).

перев. до чого. Комусь дуже хочеться робити що-небудь, займатися чимсь. Приклади
  • Треба ще буде кінця додати, бо воно колись, як свербіли руки, писалось (Панас Мирний)
  • У хлібороба аж свербіли руки, тягнулись до коси. Замахнувся на весь захват, заспівала коса, і впали стебла рівним покосом (І. Цюпа)
  • Земля протряхла, заіржавілі плуги вже лежали на возах, а селянські руки свербіли до оранки (Ю. Збанацький)
до чого. Комусь дуже хочеться привласнити, загарбати що-небудь. Приклади
  • Коваль звелів проорати по межах своєї землі глибокий рів і насипати високий вал, аби він на всі віки став суворою пересторогою для тих, кому будуть свербіти руки до полянських просторів (І. Головченко, О. Мусієнко)
зі сл. вда́рити і под. Дуже хочеться (вдарити, побити когось). Приклади
  • — Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту (Д. Косарик)
  • Свербіли руки вдарити пихатого осавула, але треба було мовчати, хитрувати, шукати виходу (З. Тулуб)
  • Якщо, каже, руки сверблять битися — бий краще мене: я здоровий, витерплю (О. Гончар)
в кого. Хто-небудь втручається у все. Приклади
  • Через ту невгамовність і не злюбив її Масло. Якось при Мальованому розпікав її: Поглянь! Чого вона лізе? Працювала б тихенько… А в неї руки чешуться, і туди лізе, і сюди. Дуже треба їй знати, скільки одна рейка обходиться цехові (А. Хижняк)

аж пищи́ть.

Здійснюватися, робитися і т.ін. дуже швидко, інтенсивно. Приклади
  • Вона звивалась, як муха на окропі; робота аж пищала в її руках (М. Коцюбинський)
Дуже хотіти. Приклади
  • — Вона заміж — аж пищить! — понизивши голос, таємниче повідомив Василь Сидорович (Ю. Збанацький)
Перебувати у дуже скрутному становищі. Приклади
  • Він [народ] під гнітом тяжким аж пищить (В. Самійленко)

[аж] рва́ти [нога́ми (копи́тами)] зе́млю.

зі словосп. таки́й, що. Швидкий, баский ( перев. про коней). Приклади
  • — Їздять вони [пани] у таких колясках, що хитає, як у колисці, возять їх такі коні, що аж землю рвуть (Марко Вовчок)
Дуже швидко йти, бігти. Приклади
  • Антін не йде, а рве ногами землю (С. Чорнобривець)
  • — Ждіть з перемогою! — крикнув він і оперіщив жеребця нагаєм. Той виніс його на шлях, і полетів, рвучи копитами землю (Григорій Тютюнник)

[аж] ко́льки ко́лють (спира́ють); [аж] ко́лька ко́ле (спира́є і т.ін.) кого.

Хто-небудь страждає від заздрощів. Приклади
  • В мене жінка дуже красна. Не одного аж колька сперла, що його жінка та не така (Л. Мартович)
  • Та я тебе поцілую із правого боку, Най ворогів кольки колють хоть півтора року! (Коломийки)

[аж] і́скри з оче́й си́плються (летя́ть, ска́чуть і т.ін.) / поси́пались (полеті́ли, поскака́ли і т.ін.).

Уживається для підкреслення чийогось надмірного, надзвичайного гніву. Приклади
  • І мовила [Марія]. — Йому я стану за дитину.— І кинула кругом очима, Аж іскри сипнули з очей (Т. Шевченко)
  • Рот у Чуприни чи Кравчини не закривається, з очей аж іскри крешуть (О. Довженко)
  • А пані як гляне на його [пана], — аж іскри з очей скакнули, на місці міниться (Марко Вовчок)
  • [4-й повстанець:] Чудний той Степан. Як говорить, то аж іскри з очей сиплються (Мирослав Ірчан)
Дуже сильно, надзвичайно енергійно. Приклади
  • Гуцул так розгнівався, що аж іскри з очей поскакали (Казки Буковини)
  • Злий [Антосьо] іде, аж іскри з очей скачуть (А. Свидницький)
  • Іде [Гаврило] вулицею поміж тинами — голова то визирне, то заховається; собаки брешуть, аж з очей іскри сиплються (Григорій Тютюнник)
  • Шість чоловік беремось і бараном таранимо, б'ємо, б'ємо, аж іскри з очей сиплються, доки лом сталевий заганяємо, щоб льотку проломити (О. Гончар)
Відчувати запаморочення від гострого фізичного болю від напливу сильних непередбачених почуттів і т.ін. Приклади
  • і́скорки поси́палися з оче́й. Пилипко… затих, наче заснув. Що се таке? Він почув, наче що стрільнуло..; голова ходором заходила, посипались іскорки з очей (Панас Мирний)
  • І вухо моє покрутив [дід Григорій] раз, та тільки хіба ж він уміє так, як отець Олександр? Щоб аж іскри з очей посипались (І. Микитенко)
  • Розсердився [Ентела] і роз'ярився. В висок Дареса затопив: З очей аж іскри полетіли (І. Котляревський)

[аж] до [сами́х] хмар; під [самі́ (самі́сінькі)] хма́ри.

Дуже високо. Приклади
  • Прощайте ж, соснові ліси, Рости вам під хмари (П. Дорошко)
  • до самої́ хма́ри. А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Т. Шевченко)
  • [Поет:] Бачили ви, як велике багаття кида вогонь аж до хмар? (Леся Українка)
  • Аеростатів загороди готові знятися до хмар (В. Сосюра)
  • На крайній найвищій горі… стирчить ще одна тераса, немов величезний престол піднімається під самісінькі хмари (І. Нечуй-Левицький)

[аж] по [са́мі] п'я́ти; [аж] до [са́мих] п'ят.

Дуже довгий. Приклади
  • У двері просовується якась дивовижна фігура. Щось цибате, в довгій, аж до п'ят, свитині невиразного якогось кольору (Г. Хоткевич)
  • — Дозволь мені, мати, Дівчину узяти, Що у неї русі коси Аж по самі п'яти (Л. Дмитерко)

о́чі [аж] злипа́ються у кого і без додатка.

Комусь дуже хочеться спати, відпочити. Приклади
  • Марія жде доньку на воротах. — Ну, як там було? — питає вона.— Сапали,— втомлено каже Ксеня, бо очі аж злипаються (В. Бабляк)

[аж] сли́на [(з ро́та, по губа́х)] ко́титься (тече́, набіга́є і т.ін.) / покоти́лася (потекла́, набі́гла і т.ін.) кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже хоче придбати щось, заволодіти чимсь принадним. Приклади
  • сли́нка коти́лася. Жалібніше про ясир треба писати. Щоб панові канцлеру слинка котилася від згадки про турчинок і невільників (Іван Ле)
  • Цариця, цар, дочка Лавина Зглядалися проміж себе, Із рота покотилась слина, До себе всякий і гребе Які достались Їм подарки, Насилу обійшлось без сварки (І. Котляревський)
Кому-небудь дуже хочеться з'їсти, випити щось або хто-небудь передчуває насолоду від чогось смачного, апетитного. Приклади
  • Оповідав Іван про все те так смачно, що аж слина текла по губах (Ю. Збанацький)
  • [аж] сли́нка ко́титься (тече́). Салат, редька густо зеленіють біля тину — в Гриця аж слинка тече: це б він тут поласував (Ю. Збанацький)
  • [Пузир:] Зараз будемо обідать. Тільки вибачайте — у мене фрикасе нема, а по-хазяйськи: солонина до хріну, борщ. [Золотницький:] Чудово! Аж слина котиться! (І. Карпенко-Карий)
  • — Якби можна… підстрелити, знаєте, зайця та спекти до бурячків у сметані.— Тьфу! Мовчіть-бо, бо слина котиться (М. Коцюбинський)

аж [за] жи́жки сі́пає (сі́пало) кого, у кого, безос.

Хто-небудь має сильне бажання до чогось. Приклади
  • Смичок несамовито забігав по струнах; Струни аж клапають та цмокають, виводячи дрібушку. У Проценка аж жижки під ногами сіпало (Панас Мирний)
  • І пішли [дід з Іваном] прямо на пасіку, лісом. Мене, малого, аж за жижки сіпа побігти навцирці за ними (Панас Мирний)

[аж] гу́би обли́зувати / облиза́ти.

Бути дуже задоволеним чим-небудь. Приклади
  • — А буде за це могорич? А вже я вам цю справу так вироблю, що аж губи оближете (І. Нечуй-Левицький)

аж за го́лову взя́тися.

Уживається для вираження сильного здивування, переживання, туги, розпачу тощо. Приклади
  • Цар як подивився: що в ньго свиточка — латка на латці, штанці — коліна повилазили, то аж за голову взявся: Як-таки, щоб я свою дитину та за такого хлопа віддав (Збірник Український дитячий фольклор)
  • Показав се [карту] батькові, розтолкував, і старий аж за голову взявся (І. Франко)

аж душа́ боли́ть, зі сл. ї́сти і под.

Нестерпно, дуже хочеться. Приклади
  • — Може, знайдеться що-небудь перекусити? — спитав… співун… — Бо, їй-право, аж душа болить. . З самого ранку рісочки в роті не мали (О. Сизоненко)
  • [Денис:] Коли б швидше розговлятися… Їсти, аж душа болить (М. Кропивницький)

перехиля́ти / перехили́ти [аж] до дна.

Випивати повністю все. Приклади
  • Український чоловік ніколи не квапиться випити. Він перед тим, як це зробити, любить сказати щось таке жартівливе, приємне, а вже потім перехилить аж до дна, не залишить ні краплі (І. Шаповал)

аж в сере́дині [все] оберта́ється у кого і без додатка.

Стає сумно, важко, неприємно і т.ін. комусь. Приклади
  • [Шміт:] Та ще й співи заводять: такі, що аж все в середині обертається, просто хоч гинь (Леся Українка)

аж вогню́ кре́ше.

Дуже, надто сердиться. Приклади
  • Жінка була така лиха, що часом аж вогню креше, як не по ній (М. Коцюбинський)

аж вогню́ дає́.

Хто-небудь в стані сильного гніву, дуже сердиться з якогось приводу. Приклади
  • — А жінка аж вогню дає. . Нічого, най [нехай] там як хоче, а я як сказав слово, то вже не переміню (М. Коцюбинський)

аж кістки́ (ко́сті) тріща́ть (луща́ть і т.ін.) / затріща́ли (залуща́ли і т.ін.), зі сл. стиска́ти, обійма́ти і т.ін.

Дуже сильно, міцно. Приклади
  • Вони обіймали Анрі-Жака, аж кістки йому лущали (Ю. Яновський)
  • Худий, злий Брун стиснув пальці, аж кістки затріщали (А. Хижняк)
2.Дуже завзято. Приклади
  • Боролися [опришки], що аж кості тріщали (Г. Хоткевич)

[аж] ре́готи беру́ть кого і без додатка.

Кому-небудь дуже хочеться сміятися; хтось дуже сміється. Приклади
  • ре́гіт розбира́є. — Смійтеся, смійтеся! — каже Пищимуха.— Вас регіт розбирає, а мені не до смішки… (Панас Мирний)
  • — Ану глянь у дзеркало, козак Китиця…— Ой, гарно, аж реготи беруть,— хихикнула Домка (В. Кучер)

[аж] дур голови́ бере́ться кому і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані розгубленості, розпачу, приголомшення через важкі клопоти, турботи і т.ін. Приклади
  • — Треба бакшиш [хабар] готувати та визволяти Остапа, а де грошей взяти? де? кажіть! Аж дур голови береться… (М. Коцюбинський)

[аж] шку́ра (шкі́ра) те́рпне у кого, на кому і без додатка.

Кого-небудь охоплює почуття великого страху. Приклади
  • [Рябина:] Пробував бити [жінку], та сам такого облизня спіймав, що й досі шкура терпне (І. Франко)
  • — Василю, не дуже мені подобається ті твої нічні мандри. Як подумаю, що з тобою може щось статись, то аж шкіра терпне на мені (Ірина Вільде)

обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми і т.ін.) кого, рідше що, по чому, перев. безос.

Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т.ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь. Приклади
  • по плеча́х так і си́пле моро́зом. Добре співав! Як було заспіває Нечая… По плечах так і сипле морозом (Марко Вовчок)
  • моро́зом обси́пало всю спи́ну чию, кому. Друзеві [лікарю] всю спину морозом обсипало: так одверто визирала з очей хворого раптова віра в його всемогутність (Ю. Шовкопляс)
  • аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало)
  • Остовпіла [Катря] й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер)
  • — Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний)
  • — Примарилося, наче хтось у вікно стукає… Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало)
Когось проймає дрож ( перев. від хвороби). Приклади
  • То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний)
  • Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний)

аж сві́титься, зі сл. дурни́й і под.

Надзвичайно, дуже. Приклади
  • — І дурний же ти, Іване, ох дурний, аж світишся,— став він [староста] перед Щасним у позу (Ю. Збанацький)

[аж] моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т.ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т.ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т.ін.) кому, у кого, від чого і без додатка.

Комусь стає дуже неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади
  • аж холодо́к пройшо́в по́за спи́ною. Він подивився на мене важким поглядом, од якого аж холодок пройшов мені поза спиною (П. Панч)
  • хо́лод пробі́г по спи́ні. Якийсь неприємний холод пробіг по спині, — у голову закралась підозра.— Куди ви мене завели? — спитав інженер (В. Гжицький)
  • — Я хоч і не страхополох, але й у мене морозець поза шкірою пробіг, коли вибухнула вода (О. Донченко)
  • моро́зе́ць пробі́г по спи́ні (по́за шкі́рою). Він стріляв по таких машинах в повітрі,.. не раз чув, як поряд рвалися снаряди, випущені з їхніх гармат. Морозець пробіг по спині (А. Хорунжий)
  • Коли це зразу — щось загуло коло двору і стихло. Поза спиною у Петра Федоровича пробіг мороз (Панас Мирний)
  • Погляд якийсь собачий — як гляне, то аж мороз по кожі піде (С. Васильченко)
  • Посидівши трохи й не зводячи очей з Остапа, він [вовк] раптом витяг шию, подавсь наперед і так жалібно завив, що Остапові аж мороз пішов поза шкуру (М. Коцюбинський)
  • У Петра од таких речей аж мороз пішов поза шкурою (П. Куліш)
  • І знову Панько. Аж мороз пробігає поза плечима. Та що воно за напасть така — оцей Панько? Все життя він ніби невмолима кара, ніби пугало якесь стоїть над матір'ю (Ю. Збанацький)
  • Від такого сміху мороз проходив поза шкірою (М. Полторацький)
  • Оповідання й повісті Івана Франка з селянського та робітничого побуту — це ж такі, мовляв автор, образки з життя робочого люду, від яких мороз пробігає по шкірі (М. Рильський)
  • Хіба забудеш рядки Шевченка, пройняті таким гострим почуттям самоти, що аж серце стискується і мороз іде по шкірі (С. Крижанівський)
  • А тії окаяннії… хваляться такими добрими вчинками, що аж мороз іде поза спиною (П. Куліш)
  • З острахом поглядав я на неї, і мороз ішов поза шкірою (Ю. Збанацький)
Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, раптового впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади
  • холодо́к перебі́г по́за шкі́рою. З хвилювання в мене поза шкірою перебіг холодок (Н. Тихий)
  • Буває, сотник зненацька зловить на собі погляд, та такий, що й мороз пробіжить поза шкірою (З газети)
  • Чи то від сонячної спеки, чи від вогкості в хаті — йому пробіг мороз поза плечима (І. Франко)
  • У Христі мороз пробіг поза спиною від того реготу (Панас Мирний)
  • Передні раптом пристанули і задеревіли. А за ними всі. І гаряч облила все тіло, і мороз пройшов від голови до п'ят (Мирослав Ірчан)
  • [Назаренко:] Знаєш, Василю, коли вчора Сокіл сказав своє слово до демобілізованих, у мене аж мороз по спині пройшов (М. Зарудний)
  • — Я як подумаю, що мою Галю знівечить який пан, то аж мороз пройде поза спиною… (С. Васильченко)
  • — А він як глянув на мене, так аж мороз пішов поза плечима (М. Ю. Тарновський)
  • Від того сміху [дівчат]… аж мороз поза шкурою пройшов у пана Роздобудька (О. Ільченко)
  • Роздягли братчики Кирила Тура, а в Петра аж мороз пішов поза шкурою, як побачив він білу його сорочку… в крові (П. Куліш)
  • Гнатові аж мороз пішов поза спину. А й справді стало холодніше в повітрі (М. Коцюбинський)
  • — Де вона там тепла? Аж мороз поза шкурою пішов, як черкнувся ногою! — каже Яким і якось неймовірно поглядає на воду (Панас Мирний)
  • Від цього погляду у хлопців мороз пішов поза шкірою (Ю. Збанацький)
  • Скрикнув таким диким голосом, що мені мороз пішов поза шкірою (О. Досвітній)
  • І хоч мороз проходив по спині, Сергій Коляда стримував тремтіння і стояв непорушно (І. Багмут)
  • Холодно було, і мороз йшов поза шкуру, коли вилітали перші свистячі звуки (М. Коцюбинський)
  • — Співав про князя Ігоря,— мороз ішов по спині.— Чарівна пісня (В. Шевчук)

[аж] кров ки́нулася до обли́ччя (в обли́ччя, в лице́ і т.ін.) кому.

Хто-небудь раптово почервонів. Приклади
  • Настя зірвалася з лави. Кров кинулась їй в лице, залила його аж до хустки (М. Коцюбинський)
  • Софія знала добре той дзвінок, він вразив її, аж кров кинулась їй до обличчя (Леся Українка)

[аж] по са́му рі́пицю.

Уживається для вираження крайньої межі в чому-небудь; повною мірою, повністю, до решти. Приклади
  • — Іди, вони [німці] тобі приріжуть [землі]. Як одхватять, то аж по саму ріпицю (Григорій Тютюнник)

[аж (і)] о́чі на лоб (на ло́ба, рідше догори́ і т.ін.) лі́зуть / полі́зли у кого, кому, чиї.

перев. від чого. Щось таке, від чого комусь стає погано, неприємно, боляче і т.ін. Приклади
  • — Сів він [солдат] оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього, ні з того каже: Бідно живете (В. Гжицький)
Хтось виявляє велике здивування, дуже вражений чимсь. Приклади
  • Меметові очі полізли наверх (М. Коцюбинський)
  • о́чі ма́ло не ви́лізли на лоб. Від здивування Іванові очі мало не вилізли на лоб. Зрозуміти, чому стала такою люб'язною баба Анастасія, він не міг (В. Собко)
  • У Чорного й очі полізли на лоба. Ушам своїм не йняв віри. Що це, випадковість..? (Д. Міщенко). — А ось йому! — весело викрикнув Йонька і вихопив з-під соломи маленький кавалерійський карабін. Очі у Гаврила полізли дороги (Григорій Тютюнник)
  • Мій попутник слухав, роззявивши рота, зеленкуваті недовірливі очі аж на лоб полізли (З газети)
  • Дід руку до вуха наставляє, так, ніби він недочува. А тоді хап рукою за бороду, хап за шапку — в Оксена аж очі на лоб полізли (Григорій Тютюнник)
Хтось дуже напружується, важко працює, стомлюється. Приклади
  • о́чі на ло́ба вила́зять. — Поки дійдеш [на поле], то очі на лоба вилазять, а робити ж як і коли? (В. Кучер)
  • — Бувало, роби хоч перервись, очі на лоба лізуть (А. Головко)
Хтось відчуває страх, переляк і т.ін.; стає страшно комусь. Приклади
  • Морозив [директор] публіку такою тонкою політикою, що всім аж очі лізли на лоб (М. Коцюбинський)
  • Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима мурахи… Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)

[аж (рідко бі́лий)] світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т.ін.) [в оча́х (пе́ред очи́ма)] кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь сп'янів. Приклади
  • [Іван (до Семена і Одарки):] А як трапиться у вас зайвий карбованець, ви й пришліть його мені, я зараз вип'ю, щоб світ мені замакітрився (М. Кропивницький)
  • [Вельцель:] Йому досить одну чарочку випити, щоб уже й світ замакітрився (Леся Українка)
Хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хвороби, болю і т.ін.; комусь погано. Приклади
  • Пожовкло в Мотрі в очах, заколихався світ, пішло все ходором (Панас Мирний)
  • Куля пробила ногу вище коліна, в очах почорніло, світ пішов обертом (Іван Ле)
  • Неборакові відразу світ замакітрився (І. Франко)
  • Будеш зоставатися висіти рівно один місяць — звідкілясь долинуло, і одразу завертівся світ, хутчіш і хутчіш, як суховій у степу, сліпучий блиск, сліпучий біль (Ю. Яновський)
  • — Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий!.. — так мені світ і закрутився… (Панас Мирний)
  • Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Ганна Барвінок)
  • Крутився світ в очах, цілий день носила [Оленка], забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко)
Хто-небудь втрачає здатність чітко мислити, правильно сприймати дійсність через сильне хвилювання, радісні чи сумні події, життєві потрясіння тощо. Приклади
  • У Галі світ в очах пішов ходором, і товстою дерев'яною ложкою увірвала вона з усієї сили Василя по гуластому носі (Панас Мирний)
  • Синова відповідь приголомшила Лукерку Василівну. Аж білий світ пішов перекидьки перед очима у неї (І. Сенченко)
  • Оженився — зажурився, аж світ замакітрився (Укр. присл.)
  • Розстрілювали чи й так штовхали [людей фашисти] з кручі в прірву. Володя відчув, як світ йому… пішов обертом (Іван Ле)
  • Сидів близько, говорив пошептом [пошепки], а в Марусі завертівся весь світ перед очима (Г. Хоткевич)
  • [Красовська:] Тут своя оказія, просто аж світ в очах макітриться, а вона ще з якимись там спектаклями! (Олена Пчілка)
  • Дух спирається в Галиних грудях від щастя; світ крутиться перед очима (Панас Мирний)

ра́чки ла́зити.

Дуже смія́тися. Приклади
  • аж ра́ка ла́зити. Кілька разів так дурили хлопці Йойну, а самі сміються, аж рака лазять (І. Франко)
  • Коли ж свої витівки показував клоун, усі так сміялися, рачки лазили (З газети)
Бути малою дитиною. Приклади
  • З Дем'яном Тимофій народився мало не в один день, разом рачки лазив, разом гуси пас (Ю. Смолич)

[аж] гори́ть (кипи́ть) у рука́х (під рука́ми) у кого, у чиїх, під чиїми, перев. зі сл. робо́та, ді́ло і т.ін.

Виконується, здійснюється і т.ін. швидко й успішноִ Приклади
  • Усе він знає, усе кипить в його руках (М. Стельмах)
  • Сапери моталися все моторніше, робота горіла під їхніми руками (Гончар)
  • Тепер усе горіло в його руках. Йому вистачало сил і на лекції, і на біганину по всіляких комітетах, комісіях, зборах (Ю. Бедзик)

[аж] ву́ха в'я́нуть (свербля́ть) у кого, рідше кому і без додатка.

Кому-небудь неприємно, гидко чути, слухати що-небудь. Приклади
  • [аж] воло́сся в'я́не. — От сидить передо мною розумна людина, досвідчений інженер… і раптом говорить таку нісенітницю, що аж волосся в'яне (М. Ю. Тарновський)
  • [Марфа:] Тут мені таке наплели на вас, таке наговорили, що аж вуха в'януть (О. Левада)
  • Загинав [п'яний] такі слова, що в решти слухачів свербіли вуха (Ю. Яновський)
  • Марія тулиться до Богдана, немов хоче захиститися од тих пісень. Але ніхто не зважає, що в неї вуха в'януть (В. Большак)
  • Говорять увесь час [галичани-емігранти] по-російськи, але з таким акцентом, що… вуха в'януть (Леся Українка)
  • — Тоді вддова Бобренчиха озвалась: — Та вуха ж в'януть на таку олжу! Вона сама Грицькові нав'язалась (Л. Костенко)

моро́зом подра́ло по шку́рі кого, у кого.

Кого-небудь охопило неприємне відчуття холоду від сильного переляку, переживання і т.ін. Приклади
  • аж по́за шку́рою подра́ло. — Дурні! — крикнув гайдамака.— Ви б зробили так, як наші роблять,— вирізали та й годі. — Як сказав це, то в мене аж поза шкурою подрало (Панас Мирний)
  • Усіх [панів] морозом подрало по шкурі від тієї речі і всі, глибоко зітхнувши, замолились: одверни і спаси нас, святий Владико! (Панас Мирний)

пекти́ [аж] до живо́го [се́рця] кого і без додатка.

Дуже дорікати кому-небудь, лаяти когось. Приклади
  • Скоро Гопченко втратив всяку владу над нею. Він підозрівав, що винен у всьому Коропов, пік її до живого (В. Земляк)
  • [Юда:] І все такі слова вразливі, гострі, що краще б він уже налаяв просто, ніж так пекти аж до живого серця (Леся Українка)

[аж (на́че, нена́че і т.ін.)] світ [вго́ру] підня́вся кому.

У кого-небудь поліпшився настрій, самопочуття і т.ін. Приклади
  • Ясна річ, світ йому вгору піднявся, коли вздрів… постаті козацтва (О. Ільченко)
  • Ївзі неначе світ піднявся! Віддихнувши трошки після сліз, пішла за жандармом (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Бабусечко моя, матінко! Дякую вам з душі, з серця! Аж світ мені піднявся вгору! Одродили ви мене, рідна матінко! (Марко Вовчок)

аж вогню́ дава́ти.

Дуже гніватися, обурюватися і т.ін. з якогось приводу. Приклади
  • А жінка аж вогню дає.. Нічого. Най там як хоче, а я як сказав слово, то вже не переміню (М. Коцюбинський)

[аж] слину́ пуска́є / пу́стить.

Хто-небудь має сильне бажання придбати щось, оволодіти чим-небудь і т.ін. Приклади
  • Тоді пан усміхнувся лукаво і показав попові торбу грошей. Піп аж слину пустив, угледівши стільки грошей (Україна сміється)
  • Браконьєри з мосту аж слину пускають, що стільки під ними пропливає весняного живого добра, а вихапувати не маєш права (О. Гончар)

аж го́лому по́за па́зухою по́вно.

Уживається для повного заперечення змісту речення; нічого. Приклади
  • Набрав, що аж голому поза пазухою повно (Укр. присл.)

дух у п'я́ти хова́ється (лі́зе, захо́дить і т.ін.) / схова́вся (залі́з, зайшо́в і т.ін.) у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже боїться, втрачає від страху здатність реально мислити. Приклади
  • уйшо́в аж в п'я́ти дух. Глядів [панотчик] тривожно та несміло, обличчя зблідло, побіліло, Мов весь уйшов аж в п'яти дух (І. Франко)
  • — Як піймав мене [постоялець] в лабети, як придавив, то в мене й дух у п'яти заліз! (Панас Мирний)

[аж] закрути́ло В но́сі кому і без додатка, безос.

Що-небудь не сподобалося комусь, неприємно вразило. Приклади
  • Ач, закрутило в носі їм від поеми Сон! Образилися (Василь Шевчук)
  • — Зараз народ почне ділити панське майно. Що, Корнію, чи в носі закрутило? — Анітрохи! — відповів Чумак, не знати, щиро, чи тільки прикидаючись таким байдужим (А. Головко)

з (від) голови́ [аж] до ніг (до стіп).

У всьому — у думках, у вчинках і т.ін. Приклади
  • з ніг до голови́. Дівчина — одна на мільйони. Це авантюристка з ніг до голови (Ю. Яновський)
  • Поруч з оповіданнями Яновського мужньо лунали в дні війни оповідання Олександра Довженка, такого, як і Юрій Іванович, романтика з голови до ніг (М. Рильський)
Дуже. Приклади
  • Хоч би був чистий як лід, а білий, як сніг, то тебе обмовлять від голови до ніг (Укр. присл.)
Повністю, цілком, весь. Приклади
  • Черговий зміряв Андрія оком з голови до стіп (І. Багряний)
  • Черниш уже був з ніг до голови в новому, вирядився, як до параду (О. Гончар)
  • Кавоман втримав чашку, і це була помилка — вже перша черга вихлюпнула з денця псевдокофейний коричневий фонтан й щедро з голови до ніг вмила Дмитра (А. Крижанівський)
  • Емене, яка досі скоса поглядала на чужинок, підступила ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (М. Коцюбинський)

аж сті́ни (ві́кна, две́рі, по́ле і т.ін.) дрижа́ть (дрижи́ть).

Дуже гучно, занадто голосно (що-небудь діється, відбувається). Приклади
  • *Образно. Б'є об землю копитами сивий [кінь] — аж до обрію поле дрижить!.. (І. Гончаренко)
  • Співаємо, аж на улицю чути, аж стіни у хаті дрижать… (Панас Мирний)

аж кипи́ть.

Відбувається, здійснюється і т.ін. що-небудь дуже жваво, на повну силу. Приклади
  • Скрізь аж кипить торгівля й купівля (І. Нечуй-Левицький)
  • Ярмарок аж кипів. Вироюються і гомонять люди (Марко Вовчок)

аж кишки́ боля́ть, перев. з дієсловами.

Надзвичайно, дуже. Приклади
  • аж ки́шка болить. — Давайте краще повечеряєм, бо їсти хочеться, аж кишка болить (І. Микитенко)

[аж] до [са́мої] моги́ли.

Протягом усього життя, до кінця свого життя; завжди. Приклади
  • За юних літ Нам видиться видимий світ Так свіжо, як його б хотіли Ми бачити аж до могили (М. Рильський)
  • — Я Омеляну Овсійовичу завдячуватиму до могили,— бив себе кулаком у груди Федір (В. Логвиненко)
із запереч. Ніколи. Приклади
  • — Взяла ти, Мар'яно, моє серце, і не буде йому покою до самої могили (С. Васильченко)
  • Дитина навчається книжної мови із свого журналу, помалу звикає до цієї мови, вона потроху стає йому його мовою, і ця мова не забувається аж до могили (Рідна мова)

аж [що й (ті́льки) і т.ін.] пі́р'я лети́ть (розліта́ється, си́плеться і т.ін.) / полети́ть (розси́плеться, поси́плеться і т.ін.).

Дуже сильно, завзято. Приклади
  • — От в Росії та на східній Україні, так там багатіїв скубнули, що й пір'я полетіло (С. Чорнобривець)
  • [Хмельницький:] Сьогодні ми переможемо… Дивись, козаки почали рубати крилатих [гусар]. Ох, і дають, аж пір'я сиплеться (О. Корнійчук)
  • Б'ють козаки панську челядь, аж пір'я летить (С. Васильченко)

[аж] сні́гом си́пле за шку́ру, безос.

У кого-небудь з'являється неприємне відчуття холоду від страху, тривоги, хвороби і т.ін. Приклади
  • Так аж снігом сипле за шкуру (М. Номис)

аж шку́ра боли́ть, зі сл. ї́сти.

Дуже, нестерпно. Приклади
  • [Петро:] Їсти хочеться, аж шкура болить (Панас Мирний)
Дуже хочеться. Приклади
  • [Оришка:] Змерз!.. Аж посинів. [Антон:] Та й змерз, і їсти, аж шкура болить! (М. Старицький)
  • Нехай, мабуть, ті, в кого діти плачуть, ідуть додому, а всі інші лишаються нехай. Підвелося кілька. Діти й не плачуть, може, та їсти либонь аж шкура болить. Це ж коли той обід був (А. Головко)
2.від чого. Дуже страждати. Приклади
  • аж шку́ра на голові́ боли́ть. — А тут аж шкура на голові болить від тих думок (М. Коцюбинський)
  • — Вже од голоду аж шкура болить,— подумав Кайдаш: зайшов у шинок (І. Нечуй-Левицький)

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) [аж] [до кісто́к] кого і без додатка.

Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т.ін. Приклади
  • Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар)
  • Вогню не розпалювали [донбасівці]. Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський). Ранній холод пройняв аж до костей [кісток], і ми [розвідники] тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан)
  • хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний)

[аж] ми́ло па́дає ([клубка́ми] ко́титься, лети́ть і т.ін.) з кого.

Хтось дуже стомився, заморився від важкої роботи, великого напруження і т.ін. Приклади
  • аж ми́ло вста́ло на кому. Він одно поганяв свого Гнідка, на котрому аж мило устало (Панас Мирний)
  • [Кирило:] Як почну хвайдою маніжити [відьму], аж мило з неї клубками котиться!.. (М. Кропивницький)
  • — Куди така робота годиться? Поглянь: з тебе он уже мило падає. Ні, хлопці, так далі не піде (Д. Ткач)

аж перела́зи тріща́ли, зі сл. бі́гти і под.

Уживається для вираження інтенсивності дії. Приклади
  • Вона знала, що всі дівчата водили очима слідком за Миколою, а як він йшов вулицею, то вибігали дивитись на його, аж перелази тріщали (І. Нечуй-Левицький)

[аж] уда́рити об по́ли рука́ми.

Виявити надзвичайно сильне здивування, збентеження, обурення і т.ін. через що-небудь. Приклади
  • Як… роздивились і вгадали, що то солдат мальований, так аж об поли вдарили руками (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • вда́рити у по́ли. Оксентій вдарив у поли: — Як? Революція та й не дасть хліборобові землі? (Ю. Смолич)
  • — От горечко! — вдарив Шовкун об поли руками і кинувся бігти далі (О. Гончар)

[аж] рва́ти (де́рти, ску́бти і т.ін.) на собі́ (на голові́) воло́сся (чу́ба і т.ін.).

Впадати у великий відчай, розпач; дуже переживати, побиватися. Приклади
  • ма́ло не рва́ти на собі́ воло́сся. Сеспель мало не рвав на собі волосся, адже він експлуатував товариша, безсовісно користувався безмежною добротою друга (Ю. Збанацький)
  • Стоїть Кейс ані руш. Уже й іржею почав братися. А пан чуба рве на собі: великі гроші відвалив за ту машину (В. Речмедін)
  • А принц аж волосся на собі скубе, чому випустив дівчину й не спитав, де живе (Три золоті сл.)
  • Якого ти бісового батька качаєшся та рвеш на голові волосся? (Панас Мирний)
  • Він аж дер на собі волосся (А. Кримський)
  • А він виковзне, мов в'юн, й під носом властей позволяє собі такі авантюри, що панове мандатори [власники мандатів] волосся на собі рвуть (Г. Хоткевич)

аж луна́ йде (розляга́ється і т.ін.) / пішла́ (розлягла́ся і т.ін.), перев. зі сл. гука́ти, співа́ти і т.ін.

Дуже голосно, сильно, так, що далеко чути. Приклади
  • — І ще одне, друзі… — гукнув Жук, аж луна пішла лісом (П. Козланюк)
  • ті́льки луна́ йде. Як заревуть Реве та стогне…, то тільки луна йде (Нар. оповідання)
  • Вона — то била гопака.., аж луна кругом гоготіла, то тиркала, то висвистувала (Панас Мирний)
  • І справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю (М. Коцюбинський)
  • Щебечуть солов'ї, аж луна розлягається (П. Куліш)

[аж] і́скорки в оча́х замиготі́ли у кого, чиїх.

Хто-небудь раптом став веселим, життєрадісним і т.ін. Приклади
  • Вперше за весь час [бесіди] академік усміхнувся. В очах його замиготіли веселі ясні іскорки (В. Собко)
  • Мар'я кинулась у горниці за дзеркалом.— Дивися! — сказала, підносячи. Марина присвітила. У Христі аж іскорки в очах замиготіли (Панас Мирний)

[аж] ву́ха пу́хнуть / попу́хли, зі словосп.

хо́четься кури́ти. Дуже, нестерпно. Приклади
  • — Пособити прибіг? От спасибі ж тобі! А я думаю, хто б мене підмінив, бо курити хочеться, аж вуха попухли (А. Дімаров)

[аж] у голові́ моро́читься від чого і без додатка.

Виникає стан запамарочення у когось ( перев. від сильної дії, впливу чого-небудь). Приклади
  • Аж у голові морочилось від утоми.
  • Хто ж видав, насадити таку силу сих лелій, та ще й білих! А пахнуть як, аж в голові морочиться, жадної делікатності нема в тих квітках (Леся Українка)

[і (аж, на́че)] світ поши́ршав (роз'ясни́вся, попросто́рішав) кому.

Хто-небудь відчув радість, полегкість через приємні події, обставини і т.ін. Приклади
  • [Домаха:] — Ось бач, жива зосталася й діждалася-таки, що й світ мені попросторішав (Л. Яновська)
  • — Мені аж світ роз'яснився, як я його [Михайла] побачила! — тягла вона [мати] дальше (О. Кобилянська)
  • Я така вбога і безталанна дівчина,.. а він — Боже! яким поглядом мене охрестив! Мов королівну. Мені наче світ поширшав (Ганна Барвінок)

[аж] до вух.

зі сл. посміха́тися. Щиро, від душі, широко розкриваючи рот. Приклади
  • Він зняв із качанкуватої голови шапку, усміхнувся аж до вух, оголивши червоні ясна (Григорій Тютюнник)
  • За спиною в Шури стояв Сагайда, усміхаючись до вух своїми товстими губами (О. Гончар)
Щирий, привітний (про усмішку). Приклади
  • Цей чорний велетень зовсім не простак, який хоче себе подати, роз'їхавшись перед подружжям Дударевичів в білозубій усмішці до вух (О. Гончар)

на ди́во.

Всупереч сподіванням. Приклади
  • Переглядаючи підручник з арифметики, він знайшов задачу, що на ній спіткнувся на іспитах. На диво, дещо поплутавшись в ходах, він тепер розв'язав її (Г. Коцюба)
  • Іван стрів її [Палагну] звісткою, що здохла ягничка. Але, на диво, їй анітрошки не жалко було ягнички (М. Коцюбинський)
Гарний, чудовий, незвичайний. Приклади
  • аж на ди́во. Шкіра в нього біла, аж на диво, Але — чорна варварська душа (Л. Дмитерко)
  • І виросла я на диво: Кароока, чорнобрива, Білолиця (Т. Шевченко)
  • Улиця — справді на диво. По обидва боки цілим муром витяглись у струнку височезні палаци (Панас Мирний)
з дієсл. Дуже гарно, добре; незвичайно. Приклади
  • Одна із них [криниць] мурована на диво, Що не кажи, з усіх боків красива (В. Іванович)
  • Сад розцвіта наш на диво — Все в цвіту та в меду! (І. Вирган)
  • — Куплю собі нову квітчасту хустку на голову та вив'яжу собі голову на диво! Отак-о,— сказала Соломія (І. Нечуй-Левицький)

аж сльоза́ пройме́ кого.

Хтось зворушений чим-небудь так, що може заплакати. Приклади
  • Є чого послухати, як стануть розказувати.. Нашого братчика, неписьменного, слухаючи, аж сльоза пройме!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)

аж гай гуде́ (шуми́ть).

Уживається для вираження підсилення якоїсь дії. Приклади
  • Андрій Сагайдак тобі привіт переказував.— вихопилось само собою.— У Сагах… Майструє плоскорізи, аж гай шумить (І. Григурко)
  • — Їздять з твоїми перепустками дніпродзержинці, аж гай гуде. І ніде їх не затримують (А. Хижняк)
  • Робить, аж гай гуде (Укр. присл.)

[аж] дух (по́дих) заби́ло кому.

Хто-небудь дуже вражений, або схвильований. Приклади
  • Орися розв'язала пакунок. Наче оберемок барвистих квіток польових розсипався у неї на колінах. Дівчині аж подих забило (А. Головко)
  • Денисові знову забило дух, але вже не з страху, а з думки, що то зараз буде, що то він довідається? (Б. Грінченко)

душа́ в п'я́ти (п'я́тки) тіка́є (опуска́ється, хова́ється і т.ін.) / втекла́ (пішла́, вско́чила і т.ін.) чия, у кого і без додатка.

Хто-небудь раптово відчуває сильний переляк; комусь стає страшно. Приклади
  • — Мій татусь — буркотун, а насправді добряк!.. Ось як! А в тебе, певно, вже й душа в п'ятках (Ю. Збанацький)
  • душа́ загляда́є в п'я́тки. — Хто себе почуває кволим, у кого душа часто заглядає у п'ятки — той може відійти убік (Д. Бедзик)
  • Тарган глянув на дебелого солдата, на його пудові кулаки, і його душа вскочила в п'яти (С. Добровольський)
  • душа́ аж (вже й) в п'я́тах (у п'я́тках). Як замахнеться було мати [книжкою], так у мене душа аж у п'ятах (Остап Вишня)
  • Не один Микола перелякався. Фредова душа теж пішла в п'ятки (Ю. Збанацький)
  • У лисиці душа в п'ятки виступала, а йти [до лева] треба було (Українські народні казки)
  • На кожній вибоїні, коли віз бувало перехиляється… вся душа тікає в п'яти і він часом аж спітніє зі страху (В. Гжицький)

[аж] гі́лля́ гне́ться.

Дуже багато, рясно (про плоди на дереві). Приклади
  • — Зав'язуємо шнурки, а самі зоримо спідлоба на абрикоси. Їх ще багато, аж гілля гнеться, і вони сяють низькому довгому сонячному промінні (Григір Тютюнник)

[аж] у го́лову (у п'я́ти) б'є, зі сл. міцни́й і под.

Дуже, занадто різкий. Приклади
  • Мати продавала квас по три копійки за пляшку. Міцний, аж у п'яти б'є! (П. Панч)

аж ре́бра зна́ти на кому.

Хто-небудь дуже худий. Приклади
  • — Чого ви колись були сухі, аж ребра на вас було знать, а тепер от ситі, трохи не луснете? — питає кішечка в собак (І. Нечуй-Левицький)

аж но́сом ба́ньки дме, зі сл. дурни́й.

Дуже, надмірно. Приклади
  • Дурне, аж носом баньки дме (Українські народні прислів'я та приказки)

аж на ко́льки бере́ кого, безос.

зі сл. смія́тися і под. Дуже сильно, досхочу. Приклади
  • Сміялися ми з друзями, аж на кольки нас брало (Остап Вишня)

[аж] си́пати вогне́м.

Дуже сердито, гнівно розмовляти. Приклади
  • Відійшов [Короп], не зважаючи, що Михайло аж вогнем сипав (Л. Мартович)

аж о́ко в'я́не від чого і без додатка.

Стає страшно, моторошно і т.ін. від чого-небудь. Приклади
  • Вовки витягали соло, аж око в'януло (І. Франко)

аж спотика́тися, зі сл. бі́гти, мча́ти і т.ін.

Дуже швидко. Приклади
  • Зайду іноді в ресторан — кельнери підбігають.. А я так поведу тільки рукою: Шампанерії пляшку, та холодної! Живо! Мчить, аж спотикається, а я сиджу за столом (А. Шиян)

аж і́скри летя́ть.

Дуже енергійно, завзято, запально, докладаючи всіх зусиль. Приклади
  • і́скри з рук летя́ть. Не може не бути [медалі Золота зірка], бо і Катя-ланкова, і вся її ланка працюють так, що іскри з рук летять (Остап Вишня)
  • [Бабуся:] Ну, вже коли й заведуться за що, то аж іскри летять (І. Микитенко)

аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти і под., жарт.

Жадібно, з великим апетитом; швидко. Приклади
  • аж за ву́хами тріщи́ть. Їв Іван, аж за вухами тріщало (І. Франко)
  • так.., що аж за ву́хами ляща́ло. Варивон так уминав пиріжки, що аж за вухами лящало (М. Стельмах)
  • аж по́за у́хами лящи́ть. Оце їсть! аж поза ухами лящить (М. Номис)
  • Все військо добре убирало, Аж поза вухами лящало, Один перед другим хватав (І. Котляревський)
  • Тепер тільки справжнє свято і наступило:. .той п'є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний)
  • З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський)
  • — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник)
  • Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк. )
  • Хлопці уминали [рибу], аж за вухами лящало (В. Поліщук)
  • Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов)
  • Він… уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний)
  • — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький)
  • [Явдока:] Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (І. Кропивницький)

[аж] під п'я́ти пече́ кого, кому і без додатка.

Хто-небудь не може встояти на місці від нетерпіння; комусь не терпиться. Приклади
  • [Кулішевич:] То що з нею станеться? Прийде — надивитесь… А коли під п'яти пече, то біжіть і провідайте… (М. Старицький)
  • Підкрались під нову хату. Гриць свиснув; переждав трохи, свиснув удруге… утретє… Все нічого не чути. А мене аж під п'яти пече (Марко Вовчок)

три мішки́ греча́ної во́вни [і (та) всі непо́вні].

зі сл. наговори́ти, наказа́ти і т.ін., жарт. Багато зайвого, несерйозного, несуттєвого і т.ін.; небилиці. Приклади
  • аж сто мішкі́в тієї во́вни. Ввірвався, наговорив аж сто мішків тієї вовни… (В. Шевчук)
  • три мішки́ уся́чини. — Наговорили, набалакали вам три мішки усячини про мене? (М. Стельмах)
  • — Та не слухайте гемонську бабу! Вона вам наговорить три мішки гречаної вовни і всі неповні! — гримнув на жінку Іван Бондар (М. Стельмах)
  • Хай нічого путнього не сказано, хай наверзли вони один одному по три мішки гречаної вовни, то хіба ж Федір Іполитович не побадьорішав од цього? (Ю. Шовкопляс)
  • [Проня:] Що ви мене соромите? Що ви тут наказали, — три мішки гречаної вовни? (М. Старицький)
  • — Ну, годі вже мені пащекувати: наговорив гречаної я вовни аж три мішки… (М. Драй-Хмара)
  • — Оцей панич наговорить три мішки гречаної вовни! (І.Нечуй-Левицький)
зі сл. добро і под., зневажл. Зовсім небагато. Приклади
  • Багатства там — три мішки гречаної вовни (І. Микитенко)
  • три мішки́ греча́ної во́вни, та всі три тепе́р непо́вні. — Він же злидар. А в мене — всякого добра…— Ото-то… Три мішки гречаної вовни, та всі три тепер неповні (І. Микитенко)

пробира́ти / пробра́ти [аж] до кісто́к кого і без додатка.

Викликати у когось відчуття сильного холоду. Приклади
  • пробра́ло до са́мих кісто́к, чим, безос. До самих кісток пробрало його холодом та вологістю (Я. Гримайло)
  • пробира́ти до косте́й. Дощ перестав, стало ніби ясніше, але вітер пробирав до костей і ліс голосніше шумів, шепотів (Мирослав Ірчан)
  • Міцний мороз пробирав аж до кісток (Я. Качура)
  • Осіння вже пора по-вовчи закрадалась. І холод до кісток рибалок пробирав (М. Рильський)
  • Вночі знову йшов дощ, дув пронизливий сирий вітер, пробирав до кісток (О. Сизоненко)

[аж] моро́зом сипну́ло (сипону́ло) [за (по́за) спи́ною (шкі́рою), по спи́ні] в кого, безос.

У кого-небудь з'явилося неприємне відчуття холоду від страху, переляку. Приклади
  • Недокус посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою (Ю. Збанацький)
  • сипну́ло моро́зцем по спи́ні. І раптом почувся сплеск, наче скинулась велика риба, і в Журила по спині морозцем сипнуло (Є. Гуцало)
  • Страшно Петрові стало… Він зупинився, став прислухатись. За спиною аж морозом сипнуло (Б. Грінченко)
  • У Грицька морозом сипнуло від того Христининого крику (Панас Мирний)

аж про́ситься.

Є велика потреба в чому-небудь. Приклади
  • Критика Словника 1948 р., широке його обговорення поможуть усунути недоліки і належно поповнити для нового видання. А це нове видання, як то кажуть, аж проситься (М. Рильський)
Дуже хочеться зробити щось. Приклади
  • Піднявся [заєць] на задніх лапах і стеріг вухами. Саме аж просилося гримнути в нього… (О. Кобилянська)

[аж] холо́не / захоло́ло (захоло́нуло, похоло́нуло) се́рце (в се́рці); [аж] захоло́ла (захоло́нула, похоло́нула) душа́ чиє (чия), у кого і без додатка.

Кого-небудь охопило почуття страху, комусь дуже страшно, боязно. Приклади
  • І от знову увижається мені страшна темнота.. Тихо… Глухо… страшно, аж в серці холоне (Панас Мирний)
  • — А Клава он приїхала, таке розказує, що душа холоне!.. — Вона стала розповідати, як бомбили їх у дорозі (О. Гончар)
  • Серце Половчихи захолонуло, за шаландою щось волочилося по воді (Ю. Яновський)
  • Серце його [Кирила Івановича] холоне від страху (Панас Мирний)
Хто-небудь непокоїться, переживає. Приклади
  • У мене й серце похолонуло:. .оддають до чужих людей, у чужу сторону (Марко Вовчок)
  • Холоне серце, як згадаю, Що не в Украйні поховають, Що не в Украйні буду жить (Т. Шевченко)

[аж] із го́рла лі́зе (грубо пре́ться) у кого, зневажл. , перев. безос.

Хтось дуже багатий. Приклади
  • Отож якраз він такий злидар. Не бійсь, в нього з горла лізе… (Ю. Збанацький)
У когось дуже багато чого-небудь. Приклади
  • У нас з бабою молока немає, а в них аж із горла преться (Ю. Збанацький)

[аж (хоч, геть)] на край сві́ту (сві́та), зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т.ін.

зі сл. дале́ко і под.Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Їм [бурлакам] так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький)
  • Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало)
з ким, за ким, зі сл. піти і под. Будь-куди, куди завгодно. Приклади
  • на край землі́. Боже милий, ніхто ще в житті ні разу не поцілував її в руку.., і тільки за цю велику жалість вона могла б піти за Свиридом на край землі (М. Стельмах)
  • — Благослови мене, матусю, іти за ним на край світа (П. Куліш)
  • [Світлана:] Він [батько] хороший… Я з ним і на край світу піду… (М. Зарудний)
Дуже далеко. Приклади
  • [Максим:] А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький)
  • Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар)
  • — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький)

[аж] в оча́х рябі́є у кого, в чиїх і без додатка. безос.

Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити щось через надмірність яскравих фарб, світла, строкатість і т.ін. Приклади
  • Від різноманітності одягу аж рябіло в очах (Ю. Смолич)
  • Всі були в своєму найновішому і найкращому вбранні. В очах рябіло від яскравозелених, жовтогарячих і червоних гарусових та шовкових хусток (З. Тулуб)
  • А верби виблискують, аж у очах рябіє (А. Тесленко)
У кого-небудь наступає стан перенапруження, перевтоми і т.ін. Приклади
  • Не стукаючи, вскочив [Саїд] у кімнату й захитався. В очах рябіло, в грудях бушувала буря (Іван Ле)

тюрма́ пла́че за ким.

Хто-небудь заслуговує на засудження, ув'язнення. Приклади
  • аж три тюрми́ пла́чуть по кому. Чи ж варто дивуваться, що в хід пішли такі козирі, як премєр-утікач П. Лазаренко, по якому за награбоване, як сказали б у народі, аж три тюрми плачуть українська, швейцарська та американська (З газети)
  • — Це він для вас — непорочність? — Тритузний мало не зареготав.— Та за таким уже тюрма плаче (О. Гончар)

пробира́ти / пробра́ти [аж] до сліз кого і без додатка.

Справляти велике враження на когось, проймати. Приклади
  • Приспів пробирає аж до сліз (П. Тичина)

[аж] чуби́ тріща́ть.

Дуже сильно битися. Приклади
  • — Буде, буде декому жарко,— гудів хтось із кутка ложі.— Тріщатимуть чуби! (О. Гончар)
у кого. Хто-небудь зазнає знущань, неприємностей і т.ін. через чиїсь дії, вчинки, страждає від чогось. Приклади
  • Пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать (Укр. присл.)
  • — Всі вони так — вигадують що-небудь, вимудрують, а потім у нас чуби тріщать (Ю. Збанацький)
тільки аж чуби́ тріща́ть. З великим запалом, завзяттям. Приклади
  • Війна скінчилась у травні, а Жменяки все ще билися, на землі ділились, аж чуби тріщали (М. Томчаній)

аж у ву́хах лящи́ть.

Який сильно діє на слух; дуже голосний, гучний і т.ін. Приклади
  • З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадках (П. Панч)
зі сл. шумі́ти, вигу́кувати і т.ін. Дуже голосно, гучно, сильно і т.ін. Приклади
  • Заливався [песик] так, що у вухах лящало (Ю. Збанацький)
  • так, що [аж] у ву́хах лящи́ть. Веселий барабанщик так брязкотів мідними тарілками, що аж у вухах лящало (Д. Ткач)
  • Малий хлопчик, Матвійко,.. жирує на подушках та вигукує, аж у вухах лящить (С. Васильченко)
  • Як заговорять разом усі ув один голос, так нічого і не второпаєш: мов на лотоках вода шумить, аж у вухах лящить! (Г. Квітка-Основ'яненко)
у кого від чого. Когось дратують якісь голосні, гучні, різкі і т.ін. звуки, комусь стає неприємно від почутого. Приклади
  • У Лукії аж у вухах лящало від цього стоголосого хору. Вона потрапила в невідому жаб'ячу країну (О. Донченко)
  • —Та годі вже верещать! В мене вже аж в вухах лящить од твоїх пісень (І. Нечуй-Левицький)

аж у но́ги лоско́че, перев. зі сл. хо́четься, корти́ть і т.ін., жарт.

Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надзвичайно. Приклади
  • — Знаєш, так якось кортить побачити людей у щастю [у щасті], що й сказати не вмію. Слово честі, не вмію. Ну, кортить, аж у ноги лоскоче (П. Козланюк)

аж [ні́би] підроста́ти.

Ставати задоволеним, гордим, побачивши, почувши, спостерігши чи зробивши, сказавши що-небудь приємне. Приклади
  • — У мене ж нема того приданого, яке потрібно тобі,— дивується і непокоїться дівчина.— Дарма, наживемо якось,— аж підростає Левко в своїй щедрості (М. Стельмах)
  • Неважко вгадати серед натовпу того, чиє саме прізвище в цю мить оголошується: аж ніби підростає одразу, світлішає обличчя (О. Гончар)

[аж] мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т.ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т.ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т.ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка.

Хтось тремтить, здригається від холоду, хвилювання, радості, впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади
  • Вони співали так гарно, що у Терезки мурашки пішли спиною (М. Томчаній)
  • — Я пишу, а він [Ауер] підходить і зеленими очима дивиться, дивиться, аж мурашки по спині поповзли (А. Хижняк)
  • Синявін… від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле)
  • В Жежері поза плечі забігали мурашки. Ще не вистачало, щоб за наймита був вішальник! (В. Речмедін)
  • Гриць побачив вперті в нього гадючі очі генерала і знову почув, як мурашки забігали у нього за плечима (І. Франко)
  • Аж мурашки забігали по Даниловій спині. Він не міг усидіти спокійно в сідлі від обурення (А. Хижняк)
  • Іван… ще раз проказав ці рядки з таким жаром, з таким піднесенням, що по спині його пробігли мурашки (П. Колесник)
  • Вовк [пес] одійшов убік, але не втих,— він жалібно й тривожно повискував, аж мурашки в людей нишпорили по спинах (Є. Гуцало)
  • Слухаєш — і трепетливі мурашки по спині бігають (О. Ковінька)
  • Єлька і слів його не чула, їй аж мурашки бігали по тілу від його фальшивих нот, все боялась, що він таки на півня зірветься (О. Гончар)
зі сл. стра́шно, мо́торошно і т.ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надзвичайно страшно. Приклади
  • аж холо́дні мура́шки ла́зили по спи́нах. Навкруги було темно, моторошно, аж холодні мурашки лазили хлопцям по спинах (П. Козланюк)
Комусь стає моторошно, страшно, неспокійно і т.ін. Приклади
  • за плечи́ма — мура́хи. Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи. Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)
  • мурашва́ побі́гла спи́ною. Юрко глянув на сестру такими очима, що в неї мурашва побігла спиною (М. Томчаній)
  • — Ні, Сашко, мені здалося, що хтось тихенько, нишком пройшов на горищі недалеко від нас. В мене знову по спині сипнули мурашки (Л. Смілянський)
  • Коли Маруся підходила до цього місця, їй стало моторошно, по тілу забігали мурашки (Ф. Бурлака)
  • Глянув з високості вниз, і голова йому пішла обертом, а по тілу пробігли мурашки. Він схопився за граніт (П. Панч)
  • Темінь дихнула глибоко, безнадійно. Порожнеча стисла серце, аж мурашки побігли по спині (Ю. Мушкетик)
  • Коли ці сталеві громади [танки] з'явились зі степу перед лінією укріплень, не одному з бійців мурашки пробігли по тілу (О. Гончар)
  • Надворі щораз темніше, Михась добачає тут і там ніби зайців, ніби якихось страхопудів — аж мурашки йдуть йому поза плечі (О. Маковей)
  • При одній думці про те, що на його шиї може зненацька затягнутися зашморг, по спині Паршецького пробігають мурашки (М. Ю. Тарновський)
  • Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (В. Гжицький)

[аж] сміх бере́ (розбира́є) / узя́в (розібра́в) кого і без додатка.

Комусь хочеться сміятися, стає смішно. Приклади
  • сміх не брав. Засміявся [піп] тихим старечим сміхом. Його бесідницю, видно, сміх не брав (Леся Українка)
  • Її аж сміх узяв від чудних комашачих викрутасів (Панас Мирний)
  • — Ще більше розбирає мене сміх (М. Стельмах)
  • Аж сміх бере, як подивлюся, Що перед ним [Левом] усяка твар тремтить (Л. Глібов)

[аж] вхопи́тися / братися за живі́т (за бо́ки, в бо́ки).

Дуже сміятися, реготати. Приклади
  • Оце ось виступав він у клубі перед молоддю на… вечорі, так вірите, всі аж за боки бралися (З газети)
  • — Гукнув я конторських, а вони вже… аж заливаються [біля стінгазети] капосні та в боки беруться (В. Кучер)
  • — А вражий запорожець аж за боки береться, регочучи (П. Куліш)
  • — Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився (О. Донченко)
  • — Ой, не можу! — вхопився за боки шофер (Ю. Смолич)

[аж] міни́тися / переміни́тися В лиці́ (на лиці́, на обли́ччі і т.ін.).

Набувати незадоволеного, часом нездорового і т.ін. виразу (обличчя) у зв'язку з чим-небудь; переживати, нервувати, червоніти, бліднути і т.ін. Приклади
  • Шестірний перемінився в лиці — поблід, задрижав і, одвернувшись від Жука, почав тихо сьорбати борщ (Панас Мирний)
  • [Любка:] Він її [Хведоску] очима пече, а вона аж міниться в лиці (М. Кропивницький)
  • Роман стояв оддалік і мінився на обличчі. Він якось чудно усміхався під вусом, слухаючи палку бесіду Семенову (М. Коцюбинський)
  • Махиня явно глузував з панка, допікаючи кожним словом, а той аж мінився на лиці, але не подавав виду (Олена Пчілка)
  • А як [Гелена] мінилася в лиці, коли сорочка перкалева згоріла в мене у руці! (Л. Костенко)

аж шку́ра тру́ситься у кого і без додатка.

Хто-небудь має сильне бажання до чогось. Приклади
  • [Ївга:] Як почую, що сталося щось, то так хочеться довідатись,— аж шкура труситься (Б. Грінченко)
  • Додав ще Лисенко-Вовчура,— Усякого лютість скажена пройма, До бійки аж труситься шкура… (М. Старицький)

аж вага́ з груде́й спа́ла.

Стало легше, спокійніше і т.ін. Приклади
  • Серце моє, я так втішився, коли дістав від тебе листа, аж легше дихати мені, аж вага з грудей спала (М. Коцюбинський)

у животі́ [аж] пи́щики гра́ють у кого і без додатка.

Кому-небудь дуже хочеться їсти. Приклади
  • Та й їсти ж таки! В животі аж пищики грають (А. Тесленко)

пройня́ти аж до [са́мого] се́рця (до [са́мої] душі́).

Глибоко вразити кого-небудь. Приклади
  • Несамовита печія, жалюча ураза пройняла аж до серця (Панас Мирний)

аж голова́ загула́, зі сл. уда́ритися і под.

Дуже сильно. Приклади
  • Молодиці закрутились серед хати та вдарились лобами так, що аж голови загули (І. Нечуй-Левицький)

[аж] ре́бра СВІ́ТЯТЬСЯ в кого.

Хто-небудь дуже худий. Приклади
  • При батькові і при матері, є що їсти й пити, а ребра в дитини світяться проти сонця (З газети)
  • аж ре́бра зна́ти на кому. — Чого ви колись були сухі, аж ребра на вас було знати, а тепер от ситі, трохи не луснете? — питає кішечка в собаки (І. Нечуй-Левицький)
зі сл. го́лий. Абсолютно, зовсім. Приклади
  • Голий, аж ребра світяться (Укр. присл.)
зі сл. худи́й. Дуже, у великій мірі. Приклади
  • Худий, аж ребра світяться (Номис)

аж си́ній, зі сл. бі́дний.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • — Он недавно в одного чоловіка з сусіднього села хату спалили. А він же такий бідний, аж синій (М. Ю. Тарновський)

[аж] паші́ти вогне́м (по́лум'ям).

Бути дуже розгарячілим, рум'яним і т.ін. через сильне збудження, хвилювання тощо. Приклади
  • Схилився [Чіпка] біля неї трохи на лікоть та скоса поглядав на її личко, що від такої несподіваної тривоги зашарілось..— пашіло полум'ям (Панас Мирний)
  • Припухлі гарячі губи, дотик яких ще кілька хвилин тому Юрко відчував на своїх щоках, пашіли вогнем, чутливі ніздрі нервово здригались, а в глибоких темних очах — і радість якась, і туга (І. Цюпа)
  • Сьогодні бачив я в церкві три дами, — почав Леонід Семенович, — вони усі три чогось були червоні, аж пашіли огнем (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) по душі́ дере́.

Неприємно вражає, викликає дражливі відчуття. Приклади
  • аж по душі́ дере́. Хто з нею.. [скрипкою] добре знається, До того обзивається, А хто не в лад її бере, Аж по душі вона дере (Л. Глібов)
  • Добре тому дати, хто не хоче брати; а той, хто бере, як по душі дере (Українські народні прислів'я та приказки)

[аж] жи́жки трясу́ться (тру́сяться, тремтя́ть, дрижа́ть і т.ін.) / затрясли́ся (затруси́лися, затремті́ли, задрижа́ли і т.ін.) у кого і без додатка.

У кого-небудь з'являється почуття страху перед кимсь—чимсь. Приклади
  • Тут Денис так глянув на Трохима, що у того усі жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Тільки ж що перейшов через місток у лиман, а тут щось як замаха крилами над головою та пугукне, так у мене і затрусились жижки, незчувсь, як і присів у траві (О. Стороженко)
  • Щось його вразило. Чи не та незалежність, з якою повів себе Боровий. Наче б йому начхать, що з ним зустрівся і розмовляє сам Опанас Батюга, перед яким дрижать жижки і не в таких жевжиків (Я. Гримайло)
  • — Ви все жартуєте…— непохвально похитав головою старий фельдшер.— А в мене аж жижки трусяться (Ю. Смолич)
  • — Ведіть у хату..,— сказав замість відповіді хлопець.— Прошу, прошу,— затурбувався господар, а у самого почали жижки трястися (В. Гжицький)
Хто-небудь має сильне бажання до чогось. Приклади
  • — Годі, бабо, смутних! Співай нам веселих,— таких, щоб жижки задрижали (І. Нечуй-Левицький)
  • На всю Горнилівку буйним хмелем розливаються пісні, а троїсті музики витинають таких, що і в старого мимоволі жижки затрусяться (В. Речмедін)
  • У Тимоша аж жижки затряслися — так кортіло поквитатися з п'яницями (М. Колесников)
  • [Іван:] Аж жижки трусяться, так хочу танцювать (М. Кропивницький)

[аж] шку́ра ре́пає в кого, на кому--чому.

Хто-небудь дуже товстий або щось дуже товсте. Приклади
  • На ньому шапка кудлата була збита на потилицю, пика червона, ось-ось, здавалося, репне на ній шкура (А. Головко)

[аж] з душі́ ве́рне.

Дуже несмачний, нудотний. Приклади
  • Зварила мені жінка тої локшини, солодке, нудне, з душі верне, а їм, нічого не вдієш (М. Коцюбинський)
перев. кому. Який відвертає від себе; осоружний. Приклади
  • До переекзаменовки осталося всього два дні; треба придумать що-небудь інше, щоб викрутитись. А думати за ту обшарпану жовту книжку… не хочеться,— з душі вона мені верне (С. Васильченко)
Не подобається, викликає велику огиду. Приклади
  • Учора Христина врода вабила, а сьогодні попадине приставання з душі верне (Панас Мирний)
Неприємно, огидно. Приклади
  • Але не напозичаєшся. Одне тобі дасть, друге тобі дасть, а третє так подивиться, що з душі верне (Є. Гуцало)
  • Підведу очі — аж з душі верне: обличчя посиніле, набрякле, очі бігають злякано, руки трусяться дрібно (І. Муратов)

аж (так і) киши́ть кого, чого.

Дуже багато. Приклади
  • — На галявині попід дубами безліч слуг, аж кишить (І. Нечуй-Левицький)
  • — Ну, не кендюх! Сидить собі у хаті. А там баришень аж кишить. Збирайсь та ходімо (Панас Мирний)

АЖ ку́рява встає́, з дієсл.

Дуже, надто. Приклади
  • [Копистка (до Ганни, до Васі):] От же брешуть [черниці], аж курява встає (М. Куліш)

аж із шку́ри вибива́тися.

Дуже напружуватися, надриватися. Приклади
  • Дитина, чую, аж із шкури вибивається, кричить… (Панас Мирний)

[аж] вухналі́ кува́ти зуба́ми, жарт.

Дуже тремтіти (від холоду, переляку і т.ін.). Приклади
  • Тільки змерз чомусь, хоч і була ніч тепла,— аж вухналі кував зубами ковалисько (О. Ільченко)
  • Загорнувся він у перетку [у сіть], сидить, ухналі зубами кує (Україна сміється)

[аж] свисти́ть (гуде́ і под.) у кише́ні у кого.

У кого-небудь зовсім немає грошей. Приклади
  • в кише́нях аж свисті́ло. Після гусарської зими в отця Балабухи в кишенях аж свистіло (І. Нечуй-Левицький)
  • Нема і дома нічого [у Хоми], і у кишені гуде (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — А я… Я вже дійшов до того, що хочу десятину поля продати… — Та невже? — здивувався Матвій. — А я собі міркую, що і вам варто над цим подумати… — Чув, знаєте, і думав. Але дума і є думою, коли свистить у кишені. Що зрештою, мені та одна десятина поможе (У. Самчук)

[аж] у піт ки́дати (вдаря́ти) / ки́нути (вда́рити)

кого. Хто-небудь починає дуже хвилюватися, внутрішньо напружуватися. Приклади
  • [Казибрід:] Громада все знає, Прокопе. І війтівства зараз зречися. А то по хвилі Божій може вже бути запізно. [Рябина:] Так ось воно як! Аж в піт мене вдарило (І. Франко)
Викликати у кого-небудь сильне хвилювання, стан великого нервового напруження. Приклади
  • — Єсть номери на п'ять, на три, на два карбованці. Панові слова аж у піт кинули сіромашного Дейнеку (С. Добровольський)
«Словники України» on-line
Відключити рекламу
Дивіться також