СВІДОМІСТЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

па́морочити / запа́морочити го́лову (ро́зум, свідо́мість і т.ін.).

Виклика́ти стан, схожий на сп'яніння; п'янити. Приклади
  • Їй [весні] додають сили й краси не самі солов'їні співи, але й пахощі, що забивають дух, тамують биття серця і паморочать свідомість (Ю. Смолич)
чим і без додатка. Позбавляти кого-небудь здатності чітко мислити або заважати тверезо і реально сприймати щось. Приклади
  • Вулиця здавалася тісною, а тиша, глибока й триважна, бентежила серця, паморочила розум (С. Воскрекасенко)
  • — Так ось що,— Ковалів підійшов до Батури впритул,— не обіцяйте їм золотих гір. Не паморочіть голови великими надіями,.. не кожну річку можна відновити (М. Чабанівський)
  • Хатня задуха паморочить голову, руки мимохіть простягаються до вікна (Дніпрова Чайка)
кому. Захоплювати кого-небудь, закохувати у себе. Приклади
  • — Що з тобою сталося Тетяно?.. Бачу, що Сагайдак тобі остаточно запаморочив голову (С. Добровольський)

зате́мнювати / затемни́ти свідо́мість (ро́зум) чию (чий), кому і без додатка.

Позбавляти кого-небудь здатності реально сприймати дійсність. Приклади
  • — Не дивувався б я, якби ця гадюча краса затемнила свідомість вісімнадцятилітньому отрокові (Юліан Опільський). Жах скував всі інші її почуття, затемнив розум (В. Собко)