НАВОДИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

наво́дити (наверта́ти) / навести́ (наверну́ти) на ро́зум (на ум) кого і без додатка.

Навчати когось не робити безглуздих вчинків, діяти розважливо, обдумано. Приклади
  • Чому не видно ніде євшан-зілля, яке навертає людину на розум..? (М. Чабанівський)
  • [Дрейсігер:] Нехай вже тепер хто прийде та наверне його на розум (Леся Українка)
  • Піп Наум бабу навів на ум: вона порося продала, а гроші попові віддала (Укр. присл.)
  • — Це дяка така матері, що тебе на розум наводила? (Панас Мирний)
  • Хто спішить, той людей смішить, а хто тихо ходить, той на ум наводить (Укр. присл.)

наво́дити / навести́ на слід кого, чий і без додатка.

Підказувати розгадку таємниці. Приклади
  • — Двох здохляків, що підчипив він їх у Києві.., зоставляти не можна, дуже метиковані та гостроокі — наведуть на наш слід (П. Загребельний)
  • — До райкому раджу поки що не звертатися, щоб не навести шукачів на слід (Ю. Яновський)

наво́дити / навести́ тума́н на кого.

Позбавляти можливості правильно сприймати дійсність, навколишній світ. Приклади
  • Земляче! Бог з тобою! На тебе десь туман у Литві навели. (Є. Гребінка)

сі́яти (наво́дити і т.ін.) / посі́яти (навести́ і т.ін.) па́ніку.

Мимоволі чи свідомо створювати стан тривоги, розгубленості; викликати жах в оточуючих. Приклади
  • Появлявся [отаман] цілковито несподівано,.. починав пекельну стрілянину і наводив паніку на всіх: грабував, палив (Г. Хоткевич)
  • Це була стара й давно відома їх [фашистів] тактика — сіяти паніку в тилу, на всіх шляхах і стежках, що вели до фронту (В. Кучер)

наво́дити (наверта́ти, нашто́вхувати) / навести́ (наверну́ти, наштовхну́ти) на ду́мку кого і без додатка.

Спонукати кого-небудь думати певним чином про когось або про щось; переконувати кого-небудь у чомусь. Приклади
  • наво́дити ду́мку на кого. Романові ясні, тихі очі чогось наводили на неї думку про ясний місяць, про тихий вечір (І. Нечуй-Левицький)
  • — Отже ж ти, Тодозю, навела мене на думку, що тепер в садку краще обідати, ніж в хаті (І. Нечуй-Левицький)
  • Вивчення розподілу яскравості світла по диску планети [Венери] наштовхує на думку, що поверхня її має різко виражені дзеркальні властивості (З журналу)
  • — Я вже в листах своїх навертав її на таку думку про себе (П. Колесник)

наво́дити / навести́ на гріх кого і без додатка.

Спонукати кого-небудь до аморальних вчинків. Приклади
  • Навели на гріх та й покинули на сміх (Укр. присл.)

наво́дити / навести́ о́чі (о́ко, о́ком) на кого--що і без додатка.

Дивитися на кого-, що-небудь. Приклади
  • Стрибає, наче дурне теля, і скоса наводить червоне око (М. Коцюбинський)
  • Тимко щільніше тулиться до стіни і наводить очі на двері (Григорій Тютюнник)
  • Як тільки оком наведу, То і вгадаю, де співака (П. Грабовський)

наво́дити / навести́ полу́ду (більмо́) на о́чі кому і без додатка.

Затуманювати чиюсь свідомість. Приклади
  • [Річард:] Нехай не вабить грішная краса твоїх очей. Ох, Джонатане! І хто більмо тобі навів на очі? (Леся Українка)
Заважати правильному розумінню, сприйманню чого-небудь. Приклади
  • Щось страшне стуманило мій розум, навело полуду на очі (І. Нечуй-Левицький)

прово́дити (роби́ти, наводи́ти) / прове́сти (зроби́ти, наве́сти) парале́ль.

Порівнювати, зіставляти ( перев. однакові або однорідні) певні явища. Приклади
  • [Майстер:] Зробімо паралель: вам дорогий ваш хист, мені — наука (Леся Українка)