МЕНА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

плюва́ти мені́ (йому́, їм і т.ін.) на кого--що, безос.

Хто-небудь нехтує кимсь. Приклади

— Плювати мені на тебе та на твого преосвященного. Як жила, так і житиму! — відказала вона (Панас Мирний)

ох (ой), [мені́] ли́хо!

Уживається для вираження хвилювання, заклопотаності, страху, відчаю, досади, здивування і т.ін. ( перев. в неприємних, небажаних ситуаціях). Приклади

[Юхим:] Дивись, не здумай любов закрутити! [Віктор:] Ой, лишенько моє! Почав учити (П. Автомонов)
[Шельменко:] Ой, лишечко! пропав я на світі! (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Ох, мені лишенько! — жахнулась Олександра (М. Коцюбинський)
ой (ох), ли́шенько (ли́шечко) [мені́ (моє́)] — Ой, лишенько! — забідкалась мати (А. Головко)
— Ох, мені лихо! — аж крикнула Оксана, оглядівшись,— куди ж я оце йду? (Г. Квітка-Основ'яненко)

теж мені́, ірон.

Уживається для вираження іронії, скептичного ставлення до кого-, чого-небудь; оце так. Приклади

— Навіть на добраніч не сказав. Теж мені парубок (М. Стельмах)
— Задурманиш памороки горілкою, от воно вже якось легше, не думається про горе.— Теж мені радощі… (Є. Гуцало)

Даю, щоб ти дав (мені).

Цей принцип римського права був публічно проголошений у промовах О. Бісмарка в німецькому рейхстазі в 1884—1885 p.p. «Залізний канцлер» сказав: «Що міг би мені запропонувати й дати Лассаль? Він не така людина, з якою могли б бути укладені певні угоди з приводу do ut des». Політика do ut des — це політика взаємних поступок, продиктована корисливими інтересами.
У сучасній мові вживається як іронічний синонім до слова «хабар». Приклади

Благородство за благородство, або, як казали мудрі, do ut des — даю, щоб і ти мені дав. (В. Близнець, Деревляни)

Я людина, і ніщо людське мені не чуже.

Цей вислів (латинською мовою — «Homo sum: humani nihil a me alienum puto») походить з комедії римського письменника Теренція (II ст. до н. е.) «Самобичувальник», яка була переробкою комедії грецького письменника Менандра. У Теренція фраза звучить іронічно: вживаючи її, персонаж виправдує свою схильність до поширення пліток.
У сучасній мові вислів означає: навіть найкраща людина має свої недоліки. Приклади

Лицем до читача — зовсім не означає позбавитись власних розуму й смислу, а тільки не зрікатись гордої впевненості — homo sum et nihil humani a me alienum esseputo… а звідси vice versa — все, властиве мені, мусить бути не чужим і іншим — не тепер, так у четвер… (М. Могилянський, Честь)
Кравчині чужий офіційний оптимізм, він глибоко страждає і про це не соромиться сказати: «Не можу я співати й танцювати, не дратуй мене, не пригноблюй… Я людина!..» Він — людина, і ніщо людське йому не чуже. (Б. Буряк, Художник і життя)