УКОПУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[уко́пуватие] викопувати, виривати
Інфінітив | [уко́пуватие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [уко́пуймо] | |
2 особа | [уко́пуй], [уко́пуйно] | [уко́пуйтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [уко́пуватиему] | [уко́пуватиемеим], [уко́пуватиемеимо] |
2 особа | [уко́пуватиемеиш] | [уко́пуватиемеитеи] |
3 особа | [уко́пуватиемеи] | [уко́пуватиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [уко́пуйу] | [уко́пуйеим], [уко́пуйеимо] |
2 особа | [уко́пуйеиш] | [уко́пуйеитеи] |
3 особа | [уко́пуйеи] | [уко́пуйут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [уко́пуваў] | [уко́пувалие] |
жін. р. | [уко́пувала] | |
сер. р. | [уко́пувало] |
[уко́пуватие] вміщувати, закріпляти в заглибині
Інфінітив | [уко́пуватие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [уко́пуймо] | |
2 особа | [уко́пуй], [уко́пуйно] | [уко́пуйтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [уко́пуватиему] | [уко́пуватиемеим], [уко́пуватиемеимо] |
2 особа | [уко́пуватиемеиш] | [уко́пуватиемеитеи] |
3 особа | [уко́пуватиемеи] | [уко́пуватиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [уко́пуйу] | [уко́пуйеим], [уко́пуйеимо] |
2 особа | [уко́пуйеиш] | [уко́пуйеитеи] |
3 особа | [уко́пуйеи] | [уко́пуйут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [уко́пуваў] | [уко́пувалие] |
жін. р. | [уко́пувала] | |
сер. р. | [уко́пувало] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.