УВІГНУТИЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[ув’і́гнутий]
відмінок | чол. р. | жін. р. | сер. р. | множина |
називний | [ув’і́гнутий], [ув’ігну́тий] | [ув’і́гнута], [ув’ігну́та] | [ув’і́гнутеи], [ув’ігну́теи] | [ув’і́гнут`і], [ув’ігну́т`і] |
родовий | [ув’і́гнутого], [ув’ігну́того] | [ув’і́гнутойі], [ув’ігну́тойі] | [ув’і́гнутого], [ув’ігну́того] | [ув’і́гнутиех], [ув’ігну́тиех] |
давальний | [ув’і́гнутому], [ув’ігну́тому] | [ув’і́гнут`ій], [ув’ігну́т`ій] | [ув’і́гнутому], [ув’ігну́тому] | [ув’і́гнутием], [ув’ігну́тием] |
знахідний | [ув’і́гнутий], [ув’ігну́тий], [ув’і́гнутого], [ув’ігну́того] | [ув’і́гнуту], [ув’ігну́ту] | [ув’і́гнутеи], [ув’ігну́теи] | [ув’і́гнутиех], [ув’ігну́тиех], [ув’і́гнут`і], [ув’ігну́т`і] |
орудний | [ув’і́гнутием], [ув’ігну́тием] | [ув’і́гнутойу], [ув’ігну́тойу] | [ув’і́гнутием], [ув’ігну́тием] | [ув’і́гнутиемие], [ув’ігну́тиемие] |
місцевий | [ув’і́гнутому], [ув’ігну́тому], [ув’і́гнут`ім], [ув’ігну́т`ім] | [ув’і́гнут`ій], [ув’ігну́т`ій] | [ув’і́гнутому], [ув’ігну́тому], [ув’і́гнут`ім], [ув’ігну́т`ім] | [ув’і́гнутиех], [ув’ігну́тиех] |
кличний | [ув’і́гнутий], [ув’ігну́тий] | [ув’і́гнута], [ув’ігну́та] | [ув’і́гнутеи], [ув’ігну́теи] | [ув’і́гнут`і], [ув’ігну́т`і] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.