РОЗВОЗИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
ЗМІСТ
[розво́зиетие] везучи, доставляти когось, щось у певні місця
| Інфінітив | [розво́зиетие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [розво́з`мо] | |
| 2 особа | [розво́з`], [розво́з`но] | [розво́з`теи] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [розво́зиетиему] | [розво́зиетиемеим], [розво́зиетиемеимо] |
| 2 особа | [розво́зиетиемеиш] | [розво́зиетиемеитеи] |
| 3 особа | [розво́зиетиемеи] | [розво́зиетиемут`] |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | [розво́жу] | [розво́зием], [розво́зиемо] |
| 2 особа | [розво́зиеш] | [розво́зиетеи] |
| 3 особа | [розво́зиет`] | [розво́з`ат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [розво́зиеў] | [розво́зиелие] |
| жін. р. | [розво́зиела] | |
| сер. р. | [розво́зиело] | |
[розвози́тие] дуже довго і не по суті говорити; згаяти час на щось
| Інфінітив | [розвози́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [розвоуз`і́м], [розвоуз`і́мо] | |
| 2 особа | [розвози́], [розвози́но] | [розвоуз`і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [розвоужу́] | [розво́зием], [розво́зиемо] |
| 2 особа | [розво́зиеш] | [розво́зиетеи] |
| 3 особа | [розво́зиет`] | [розво́з`ат`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [розвози́ў] | [розвози́лие] |
| жін. р. | [розвози́ла] | |
| сер. р. | [розвози́ло] | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.