ПРОРІЗУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[проур’і́зуватие]
Інфінітив | [проур’і́зуватие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [проур’і́зуймо] | |
2 особа | [проур’і́зуй], [проур’і́зуйно] | [проур’і́зуйтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [проур’і́зуватиему] | [проур’і́зуватиемеим], [проур’і́зуватиемеимо] |
2 особа | [проур’і́зуватиемеиш] | [проур’і́зуватиемеитеи] |
3 особа | [проур’і́зуватиемеи] | [проур’і́зуватиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [проур’і́зуйу] | [проур’і́зуйеим], [проур’і́зуйеимо] |
2 особа | [проур’і́зуйеиш] | [проур’і́зуйеитеи] |
3 особа | [проур’і́зуйеи] | [проур’і́зуйут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [проур’і́зуваў] | [проур’і́зувалие] |
жін. р. | [проур’і́зувала] | |
сер. р. | [проур’і́зувало] | |
Безособова форма | ||
[проур’і́зувано] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.