ПОЗЛУЩУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[поузлу́шчуватие]
Інфінітив | [поузлу́шчуватие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [поузлу́шчуймо] | |
2 особа | [поузлу́шчуй], [поузлу́шчуйно] | [поузлу́шчуйтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [поузлу́шчуйу] | [поузлу́шчуйеим], [поузлу́шчуйеимо] |
2 особа | [поузлу́шчуйеиш] | [поузлу́шчуйеитеи] |
3 особа | [поузлу́шчуйеи] | [поузлу́шчуйут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [поузлу́шчуваў] | [поузлу́шчувалие] |
жін. р. | [поузлу́шчувала] | |
сер. р. | [поузлу́шчувало] | |
Безособова форма | ||
[поузлу́шчувано] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.