ОТОРОЧИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[оторочи́тие]
Інфінітив | [оторочи́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [отороуч’і́м], [отороуч’і́мо] | |
2 особа | [оторочи́], [оторочи́но] | [отороуч’і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [отороучу́] | [оторо́чием], [оторо́чиемо] |
2 особа | [оторо́чиеш] | [оторо́чиетеи] |
3 особа | [оторо́чиет`] | [оторо́чат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [оторочи́ў] | [оторочи́лие] |
жін. р. | [оторочи́ла] | |
сер. р. | [оторочи́ло] | |
Безособова форма | ||
[оторо́чеино] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.