ОСТАРКУВАТИЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[оста́ркуватий]

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [оста́ркуватий] [оста́ркувата] [оста́ркуватеи] [оста́ркуват`і]
родовий [оста́ркуватого] [оста́ркуватойі] [оста́ркуватого] [оста́ркуватиех]
давальний [оста́ркуватому] [оста́ркуват`ій] [оста́ркуватому] [оста́ркуватием]
знахідний [оста́ркуватий], [оста́ркуватого] [оста́ркувату] [оста́ркуватеи] [оста́ркуватиех], [оста́ркуват`і]
орудний [оста́ркуватием] [оста́ркуватойу] [оста́ркуватием] [оста́ркуватиемие]
місцевий [оста́ркуватому], [оста́ркуват`ім] [оста́ркуват`ій] [оста́ркуватому], [оста́ркуват`ім] [оста́ркуватиех]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.