ОНЕМОЩІТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[онеимоушч`і́тие] знемогти; збідніти
Інфінітив | [онеимоушч`і́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [онеимоушч`і́ймо] | |
2 особа | [онеимоушч`і́й], [онеимоушч`і́йно] | [онеимоушч`і́йтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [онеимоушч`і́йу] | [онеимоушч`і́йеим], [онеимоушч`і́йеимо] |
2 особа | [онеимоушч`і́йеиш] | [онеимоушч`і́йеитеи] |
3 особа | [онеимоушч`і́йеи] | [онеимоушч`і́йут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [онеимоушч`і́ў] | [онеимоушч`і́лие] |
жін. р. | [онеимоушч`і́ла] | |
сер. р. | [онеимоушч`і́ло] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.