ОКУБЛЮВАТИСЯ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[оуку́бл`уватиес`] звивати гніздо, кубло; осідати, оселятися де-небудь - зневажл.; установлюватися, наставати
| Інфінітив | [оуку́бл`уватиес`], [оуку́бл`уватиес`а] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [оуку́бл`уймос`], [оуку́бл`уймос`а] | |
| 2 особа | [оуку́бл`уйс`], [оуку́бл`уйс`а] | [оуку́бл`уйтеис`], [оуку́бл`уйтеис`а] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [оуку́бл`уватиемус`], [оуку́бл`уватиемус`а] | [оуку́бл`уватиемеимос`], [оуку́бл`уватиемеимос`а], [оуку́бл`уватиемеимс`а] |
| 2 особа | [оуку́бл`уватиемеис`:а] | [оуку́бл`уватиемеитеис`], [оуку́бл`уватиемеитеис`а] |
| 3 особа | [оуку́бл`уватиемеиц`:а] | [оуку́бл`уватиемуц`:а] |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | [оуку́бл`уйус`], [оуку́бл`уйус`а] | [оуку́бл`уйеимос`], [оуку́бл`уйеимос`а], [оуку́бл`уйеимс`а] |
| 2 особа | [оуку́бл`уйеис`:а] | [оуку́бл`уйеитеис`], [оуку́бл`уйеитеис`а] |
| 3 особа | [оуку́бл`уйеіц`:а] | [оуку́бл`уйуц`:а] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [оуку́бл`уваўс`], [оуку́бл`уваўс`а] | [оуку́бл`увалиес`], [оуку́бл`увалиес`а] |
| жін. р. | [оуку́бл`увалас`], [оуку́бл`увалас`а] | |
| сер. р. | [оуку́бл`увалос`], [оуку́бл`увалос`а] | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.