НАЧУДИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[начуди́тие]
| Інфінітив | [начуди́тие] | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | [начуд`і́м], [начуд`і́мо] | |
| 2 особа | [начуди́], [начуди́но] | [начуд`і́т`] |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | [начу{дж}у́] | [начуди́м], [начудиемо́] |
| 2 особа | [начуди́ш] | [начудиете́] |
| 3 особа | [начуди́т`] | [начуд`а́т`] |
| Минулий час | ||
| чол. р. | [начуди́ў] | [начуди́лие] |
| жін. р. | [начуди́ла] | |
| сер. р. | [начуди́ло] | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.