НАДУМУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ | Горох

[наду́мувати^е]

Інфінітив	[наду́мувати^е]
	Однина	Множина
Наказовий спосіб
1 особа		[наду́муймо]
2 особа	[наду́муй], [наду́муйно]	[наду́муйте^и]
Майбутній час
1 особа	[наду́мувати^ему]	[наду́мувати^еме^им], [наду́мувати^еме^имо]
2 особа	[наду́мувати^еме^иш]	[наду́мувати^еме^ите^и]
3 особа	[наду́мувати^еме^и]	[наду́мувати^емут`]
Теперішній час
1 особа	[наду́муйу]	[наду́муйе^им], [наду́муйе^имо]
2 особа	[наду́муйе^иш]	[наду́муйе^ите^и]
3 особа	[наду́муйе^и]	[наду́муйут`]
Минулий час
чол. р.	[наду́муваў]	[наду́мували^е]
жін. р.	[наду́мувала]
сер. р.	[наду́мувало]

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.