НАГОРОДИМО — ТРАНСКРИПЦІЯ
[нагороди́тие] віддячити
Інфінітив | [нагороди́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [нагороуд`і́м], [нагороуд`і́мо] | |
2 особа | [нагороди́], [нагороди́но] | [нагороуд`і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [нагороу{дж}у́] | [нагоро́дием], [нагоро́диемо] |
2 особа | [нагоро́диеш] | [нагоро́диетеи] |
3 особа | [нагоро́диет`] | [нагоро́д`ат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [нагороди́ў] | [нагороди́лие] |
жін. р. | [нагороди́ла] | |
сер. р. | [нагороди́ло] | |
Безособова форма | ||
[нагоро́{дж}еино] |
[нагороди́тие] набудувати; наговорити багато нерозумного
Інфінітив | [нагороди́тие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [нагороуд`і́м], [нагороуд`і́мо] | |
2 особа | [нагороди́], [нагороди́но] | [нагороуд`і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [нагороу{дж}у́] | [нагоро́дием], [нагоро́диемо] |
2 особа | [нагоро́диеш] | [нагоро́диетеи] |
3 особа | [нагоро́диет`] | [нагоро́д`ат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [нагороди́ў] | [нагороди́лие] |
жін. р. | [нагороди́ла] | |
сер. р. | [нагороди́ло] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.