МІЗКУВАТИЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ

[м’ізкува́тий]

відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина
називний [м’ізкува́тий] [м’ізкува́та] [м’ізкува́теи] [м’ізкува́т`і]
родовий [м’ізкува́того] [м’ізкува́тойі] [м’ізкува́того] [м’ізкува́тиех]
давальний [м’ізкува́тому] [м’ізкува́т`ій] [м’ізкува́тому] [м’ізкува́тием]
знахідний [м’ізкува́тий], [м’ізкува́того] [м’ізкува́ту] [м’ізкува́теи] [м’ізкува́тиех], [м’ізкува́т`і]
орудний [м’ізкува́тием] [м’ізкува́тойу] [м’ізкува́тием] [м’ізкува́тиемие]
місцевий [м’ізкува́тому], [м’ізкува́т`ім] [м’ізкува́т`ій] [м’ізкува́тому], [м’ізкува́т`ім] [м’ізкува́тиех]
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.