ЗМОГТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[змохти́] взяти гору над кимсь
Інфінітив | [змохти́] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [змоуж’і́м], [змоуж’і́мо] | |
2 особа | [зможи́], [зможи́но] | [змоуж’і́т`] |
Майбутній час | ||
1 особа | [змо́жу] | [змо́жеим], [змо́жеимо] |
2 особа | [змо́жеиш] | [змо́жеитеи] |
3 особа | [змо́жеи] | [змо́жут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [зм’іг] | [змогли́] |
жін. р. | [змогла́] | |
сер. р. | [змогло́] | |
Безособова форма | ||
[змо́жеино] |
[змохти́] бути в змозі
Інфінітив | [змохти́] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | — | |
2 особа | — | — |
Майбутній час | ||
1 особа | [змо́жу] | [змо́жеим], [змо́жеимо] |
2 особа | [змо́жеиш] | [змо́жеитеи] |
3 особа | [змо́жеи] | [змо́жут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [зм’іг] | [змогли́] |
жін. р. | [змогла́] | |
сер. р. | [змогло́] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.