ЗГУКУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ | Горох — українські словники

[згу́кувати^е]

Інфінітив	[згу́кувати^е]
	Однина	Множина
Наказовий спосіб
1 особа		[згу́куймо]
2 особа	[згу́куй], [згу́куйно]	[згу́куйте^и]
Майбутній час
1 особа	[згу́кувати^ему]	[згу́кувати^еме^им], [згу́кувати^еме^имо]
2 особа	[згу́кувати^еме^иш]	[згу́кувати^еме^ите^и]
3 особа	[згу́кувати^еме^и]	[згу́кувати^емут`]
Теперішній час
1 особа	[згу́куйу]	[згу́куйе^им], [згу́куйе^имо]
2 особа	[згу́куйе^иш]	[згу́куйе^ите^и]
3 особа	[згу́куйе^и]	[згу́куйут`]
Минулий час
чол. р.	[згу́куваў]	[згу́кували^е]
жін. р.	[згу́кувала]
сер. р.	[згу́кувало]

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.