ЗАБІЯКУВАТИЙ — ТРАНСКРИПЦІЯ | Горох

[заб’ійа́куватий]

відмінок	чол. р.	жін. р.	сер. р.	множина
називний	[заб’ійа́куватий]	[заб’ійа́кувата]	[заб’ійа́кувате^и]	[заб’ійа́куват`і]
родовий	[заб’ійа́куватого]	[заб’ійа́куватойі]	[заб’ійа́куватого]	[заб’ійа́кувати^ех]
давальний	[заб’ійа́куватому]	[заб’ійа́куват`ій]	[заб’ійа́куватому]	[заб’ійа́кувати^ем]
знахідний	[заб’ійа́куватий], [заб’ійа́куватого]	[заб’ійа́кувату]	[заб’ійа́кувате^и]	[заб’ійа́кувати^ех], [заб’ійа́куват`і]
орудний	[заб’ійа́кувати^ем]	[заб’ійа́куватойу]	[заб’ійа́кувати^ем]	[заб’ійа́кувати^еми^е]
місцевий	[заб’ійа́куватому], [заб’ійа́куват`ім]	[заб’ійа́куват`ій]	[заб’ійа́куватому], [заб’ійа́куват`ім]	[заб’ійа́кувати^ех]

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.