ДРУЖИНА — ТРАНСКРИПЦІЯ
ЗМІСТ
[дружи́на] група, загін, добровільне об'єднання людей, створене з якою-небудь метою; у стародавній Русі – збройний загін, що становив постійну військову силу князя - іст.
відмінок | однина | множина |
називний | [дружи́на] | [дружи́ние] |
родовий | [дружи́ние] | [дружи́н] |
давальний | [дружи́н`і] | [дружи́нам] |
знахідний | [дружи́ну] | [дружи́ние] |
орудний | [дружи́нойу] | [дружи́намие] |
місцевий | [дружи́н`і] | [дружи́нах] |
кличний | [дружи́но] | [дружи́ние] |
[дружи́на] одружена жінка стосовно до свого чоловіка; одружений чоловік стосовно до своєї жінки - поет.
відмінок | однина | множина |
називний | [дружи́на] | [дружи́ние] |
родовий | [дружи́ние] | [дружи́н] |
давальний | [дружи́н`і] | [дружи́нам] |
знахідний | [дружи́ну] | [дружи́н] |
орудний | [дружи́нойу] | [дружи́намие] |
місцевий | [дружи́н`і] | [дружи́нах] |
кличний | [дружи́но] | [дружи́ние] |
[дру́жиен]
відмінок | чол. р. | жін. р. | сер. р. | множина |
називний | [дру́жиен] | [дру́жиена] | — | [дру́жиение] |
родовий | [дру́жиена] | [дру́жиенойі] | — | [дру́жиениех] |
давальний | [дру́жиену] | [дру́жиен`ій] | — | [дру́жиением] |
знахідний | [дру́жиена] | [дру́жиену] | — | [дру́жиениех] |
орудний | [дру́жиением] | [дру́жиенойу] | — | [дру́жиениемие] |
місцевий | [дру́жиену], [дру́жиен`і] | [дру́жиен`ій] | — | [дру́жиениех] |
кличний | [дру́жиен], [дру́жиенеи] | [дру́жиена] | — | [дру́жиение] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.