ВРІЗУВАТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[ўр’і́зуватие] уставляти в отвір
Інфінітив | [ўр’і́зуватие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [ўр’і́зуймо] | |
2 особа | [ўр’і́зуй], [ўр’і́зуйно] | [ўр’і́зуйтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [ўр’і́зуватиему] | [ўр’і́зуватиемеим], [ўр’і́зуватиемеимо] |
2 особа | [ўр’і́зуватиемеиш] | [ўр’і́зуватиемеитеи] |
3 особа | [ўр’і́зуватиемеи] | [ўр’і́зуватиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [ўр’і́зуйу] | [ўр’і́зуйеим], [ўр’і́зуйеимо] |
2 особа | [ўр’і́зуйеиш] | [ўр’і́зуйеитеи] |
3 особа | [ўр’і́зуйеи] | [ўр’і́зуйут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [ўр’і́зуваў] | [ўр’і́зувалие] |
жін. р. | [ўр’і́зувала] | |
сер. р. | [ўр’і́зувало] | |
Безособова форма | ||
[ўр’і́зувано] |
[ўр’і́зуватие] відокремлювати частину від цілого
Інфінітив | [ўр’і́зуватие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [ўр’і́зуймо] | |
2 особа | [ўр’і́зуй], [ўр’і́зуйно] | [ўр’і́зуйтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [ўр’і́зуватиему] | [ўр’і́зуватиемеим], [ўр’і́зуватиемеимо] |
2 особа | [ўр’і́зуватиемеиш] | [ўр’і́зуватиемеитеи] |
3 особа | [ўр’і́зуватиемеи] | [ўр’і́зуватиемут`] |
Теперішній час | ||
1 особа | [ўр’і́зуйу] | [ўр’і́зуйеим], [ўр’і́зуйеимо] |
2 особа | [ўр’і́зуйеиш] | [ўр’і́зуйеитеи] |
3 особа | [ўр’і́зуйеи] | [ўр’і́зуйут`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [ўр’і́зуваў] | [ўр’і́зувалие] |
жін. р. | [ўр’і́зувала] | |
сер. р. | [ўр’і́зувало] | |
Безособова форма | ||
[ўр’і́зувано] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.