ВИМУЧИТИ — ТРАНСКРИПЦІЯ
[ви́мучиетие]
Інфінітив | [ви́мучиетие] | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | [ви́мучмо] | |
2 особа | [ви́муч], [ви́мучно] | [ви́мучтеи] |
Майбутній час | ||
1 особа | [ви́мучу] | [ви́мучием], [ви́мучиемо] |
2 особа | [ви́мучиеш] | [ви́мучиетеи] |
3 особа | [ви́мучиет`] | [ви́мучат`] |
Минулий час | ||
чол. р. | [ви́мучиеў] | [ви́мучиелие] |
жін. р. | [ви́мучиела] | |
сер. р. | [ви́мучиело] | |
Безособова форма | ||
[ви́мучеино] |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.