ІТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ІТИ́СЯ (ЙТИ́СЯ), іде́ться (йде́ться); мин. ч. ішло́ся (йшло́ся); недок., безос.

кому, чому. Мати охоту, бажання, силу і т. ін. іти (перев. з обставинами способу дії). Приклади
  • Степом ішлося жвавіш, хоч вага ломила рамена і гнула на сніжну дорогу. (В. Барка)
  • Легко йдеться молодим намлілим у роботі ногам по весняній землі. (М. Стельмах)
  • Зоя могла б уже йти, але їй чомусь не йдеться, їй якось само стоїться на місці. (О. Гончар)
кому. Певним чином відбуватися, здійснюватися, робитися. Приклади
  • Він собі так покладає: як піде чоловікові з якого дня, то так воно вже і йдеться.... (М. Коцюбинський)
  • Він [Богдан] поклав руки на стіл і схилив чоло. Щось не так ідеться в його житті, не так, як думалось. (І. Білик)
Щастити комусь. Приклади
  • Кому йдеться, то й на скіпку прядеться. (Номис)
  • Дівчина співала журливої пісні про фортуну, про чумака, що поїхав у Крим, що погано йому йшлося. (Л. Первомайський)
до чого, на що. Наближатися, підходити до певного моменту, періоду. Приклади
  • Йшлося вже до Різдва. Люті морози скували землю, прикрили її снігом глибоким. (Панас Мирний)
  • Йшлося до жнив: клепали коси, вистругували до грабель і грабок зубці. (А. Іщук)
  • Початок був для мого війська вдалий, і йшлось до перемоги конче нам. (Л. Костенко)
Наближатися до певного ступеня розвитку. Приклади
  • [Кирило:] Далі зими ще довші будуть: перед кінцем світу геть усе переплутається... [Денис:] Либонь воно до того вже і йдеться? (М. Кропивницький)
  • Як на багатство йдеться, то й півень несеться, а коли зав'яжеться на бідність, то й курка не хоче. (М. Стельмах)
про кого, що. Говоритися про кого-, що-небудь, стосуватися когось, чогось. Приклади
  • До гурту підходили все нові тіні. Дехто з них питав крайнього, про що йдеться. (С. Васильченко)
  • – Вас послав хтось? – запитала. – Послав? – перепитала вчителька. Й майнуло, що це ж, мабуть, ідеться про Тугая. (Є. Гуцало)
кому про що. Цікавити, турбувати, непокоїти. Приклади
  • Мені йдеться про колоніальних кумирів як явище загальнокультурне: як закономірне породження довготривалої боротьби за існування. (О. Забужко)
  • Деяким скаржникам ідеться про ореол чесності, бо з таким ореолом вигідніше здобувати симпатії в наївних. (із журн.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.