ІОНИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ІО́НИ ів, мн. (одн. іо́н, а, ч.), фіз., хім.

Електрично заряджені частинки речовини, що утворилися з атомів або атомних груп унаслідок утрати або приєднання до них електронів. Приклади
  • Розвиток промисловості й сільського господарства спричиняє антропогенне навантаження на довкілля, що призводить до хімічного забруднення водоймищ і ґрунтів іонами важких металів. (з наук. літ.)
  • Центри мас частинок твердого тіла (атомів, іонів, молекул) утворюють кристалічну ґратку, вузли якої можна уявити як результат перетину в просторі трьох рядів площин. (з наук.-попул. літ.)
  • Швидкість руху іона в розчині визначається сумою двох складників – дифузійного дрейфу і дрейфу в полі. (з навч. літ.)

іон

Електрично заряджена частинка, яка утворилася з атома внаслідок утрати або приєднання електронів.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ІО́Н

Див. іо́ни.
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.