ІОН

Електрично заряджена частинка, яка утворилася з атома внаслідок утрати або приєднання електронів.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ІО́Н

Див. іо́ни.

Електрично заряджені частинки речовини, що утворилися з атомів або атомних груп унаслідок утрати або приєднання до них електронів. Приклади

Розвиток промисловості й сільського господарства спричиняє антропогенне навантаження на довкілля, що призводить до хімічного забруднення водоймищ і ґрунтів іонами важких металів. (з наук. літ.)
Центри мас частинок твердого тіла (атомів, іонів, молекул) утворюють кристалічну ґратку, вузли якої можна уявити як результат перетину в просторі трьох рядів площин. (з наук.-попул. літ.)
Швидкість руху іона в розчині визначається сумою двох складників – дифузійного дрейфу і дрейфу в полі. (з навч. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.