ІНША — ТЛУМАЧЕННЯ

І́НШИЙ а, е, займ. означ.

Який відрізняється від названого, даного; який існує, перебуває не в цьому місці, не в цих обставинах; не цей, не той, другий. Приклади
  • Умивай же біле личко Дрібними сльозами, Бо вернулись москалики Іншими шляхами. (Т. Шевченко)
  • Справжній киянин відчуває себе нещасним вигнанцем у будь-якому іншому найкращому місті. (Гео Шкурупій)
  • У цих розмовах сам на сам з людиною іншого, далекого світу Хаєцький почував себе зовсім інакше, ніж під час розмови з своїми товаришами по зброї. (О. Гончар)
  • – Питаєш, чого в книжках життя гарніше, ніж у нас в селі? Щоб кожному хотілось кращого. Щоб знали, що можливе інше життя, і тяглися до нього. (А. Михайленко)
Який змінився порівняно з попереднім; не такий, як раніше; інакший. Приклади
  • Що вік, то інший світ. (Номис)
  • І Данило інший став, як одружився: вже не насуплені чорні брови, і на устах ласкавий усміх. (Марко Вовчок)
  • – Орлюк! – Єсть сержант Орлюк! Генерал Глазунов підійшов до сержанта. – Ви мене пам'ятаєте? – запитав він зовсім іншим, тихим голосом. (О. Довженко)
  • З хвороби Маргаритка вийшла іншою дитиною. Вона більше не ходила за бабою, вчепившись в її рясну спідницю .. Бігала і стрибала, гейби козеня навіжене, весело регочучи та приказуючи щось. (Г. Тарасюк)
у знач. ім. і́нше, шого, с. Те, що відрізняється від названого, даного; не те, що було. Приклади
  • Він зовсім про інше марить. (Леся Українка)
  • Артема цікавило не це, доїдуть вони чи не доїдуть до фронту. Його цікавило інше: ешелон той зараз на станції чи, може, поїхав? (А. Головко)
  • Поки що просто складалося дивне враження про ці його [Притули] розпити і поради. Так ніби чоловіка цікавило одне, а доскіпувався він зовсім до іншого. (В. Шкляр)
  • – Чи сумуєте за мною? – Сумую, Русалонько. Та годі про це. Інше хотів сказати. Те, що за життя не встиг. (Люко Дашвар)
Протилежний зазначеному. Приклади
  • – А може, тебе доля занесла куди в далеку чужину, на інший край світу. (Панас Мирний)
  • Вітер потроху перелягає, шамотить над хвилями, що котяться одна за одною й котяться, і починає дмухати зовсім з іншого боку. (Ю. Яновський)
Ще який-небудь із ряду однорідних предметів, явищ, із групи людей, об'єднаних спільною ознакою. Приклади
  • Поговорив [парубок] з дівчиною – вже й каже, що полюбив .. На другий день побачив не то красивішу, а тільки іншу, вже вп'ять [знову] сю любить, а про учорашню і не згадує! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Зв'язані незримими нитками З усіма наземними краями, Люди наміряються свій лет І до інших скерувать планет. (М. Рильський)
  • Кларнес не терпів ніякої героїзації своєї служби .. і завжди применшував у розмові свою роль в тій чи іншій операції. (В. Чемерис)
у знач. ім. і́нший, шого, ч.; і́нша, шої, ж.; і́нші, ших, мн. Ще хто-небудь, крім названого (названої, названих), з групи людей, об'єднаних спільною ознакою. Приклади
  • – Молодую мою силу Багаті купили; Може, й дівчину без мене З іншим заручили.... (Т. Шевченко)
  • З вихованців Брянського в роті ще залишились Роман і Денис Блаженки, телефоніст Маковей, веселий білкастий подоляк Хома Хаєцький, старшина Багіров та декілька інших. (О. Гончар)
перев. мн. Усі, крім названого (названих); решта. Приклади
  • – Дивно, що ми говорили навіть тоді, коли мовчали... Що наші думки звучали в одповідь, як інші струни, коли зачепиш одну. (М. Коцюбинський)
  • Шкільна кімната. Річард сидить на кафедрі, перед ним ученик читає з книжки; інші ученики – підлітки й дорослі – сидять по лавах. (Леся Українка)
  • – Бачу, що ти інше, небесне створіння, ніж усі ми, і далеко до тебе всім іншим жінкам і дочкам. (О. Довженко)
  • Крім курсу теоретичних основ біології та іншої спеціальної літератури на верхній полиці, він побачив чимало поетичних збірників, кілька десятків класичних романів. (Ю. Мушкетик)
у знач. ім. і́нші, ших, мн. Усі, крім названого (названих); решта (про людей). Приклади
  • Старший брат сів на лавці, а усі інші у рядочок коло його [нього]. (Марко Вовчок)
  • Коли б це на неї так поглянув хтось з парубків, вона б одразу щось відрізала, але ж Роман зовсім не схожий на інших. (М. Стельмах)
у знач. ім. і́нше, шого, с., перев. у сполуч. з усе. Усе, крім того, про що йдеться (йшлося). Приклади
  • У всьому іншому маюся, як і досі. (Леся Українка)
  • Стримано запитав [Блаженко] півголосом, де брат. – Живий! – заспокоїв його Сагайда. – Вуса засмалив за ніч, а все інше в порядку.... (О. Гончар)
Один із багатьох; деякий, який-небудь. Приклади
  • Інша рада гірш, як зрада. (Номис)
  • Інша мачуха здержує руку над пасинком, а Мотря, розпалившись, не вміла здержувати над рідним сином. (Панас Мирний)
  • – Плаче [худоба], кажете? – задумався Лесь. – Тяжче людини. А в інших корів аж молоко сочиться. (М. Стельмах)
у знач. ім. і́нший, шого, ч.; і́нша, шої, ж. Один (одна) із багатьох; дехто. Приклади
  • Може, дуже тяжко та важко йому було, що, може, інший і не стерпить? (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – А коли стрижка [овець] настає? – вигукнув Корній. – Поту не менш проллєш, як інший біля домни!... (О. Гончар)
  • Не заздри іншому, щодня веселий будь! .. Бо й не зоглядишся, як дні твої минуть! (В. Мисик, пер. з тв. Омара Хайяма)
Дехто з перелічуваних; частина (під час переліку, іноді повторюючись). Приклади
  • Душа товкала [штовхала] душу в боки І скриготали [скреготали], мов сороки; Той пхавсь, той сунувсь, інший ліз. (І. Котляревський)
  • Інший турбує веслом простори морів небезпечних, Інший береться до зброї і важить на царські чертоги; Цей облягає міста і руйнує будинки нещасні. (М. Зеров)
  • У темному коридорчику штовхалося чоловік тридцять людей. Деякі з них сиділи на лавах, деякі стояли, інші попримощувалися навпочіпки попід стінами. (Григорій Тютюнник)
у знач. присл. і пред. і́нше, рідко. Не так, як досі; інакше. Приклади
  • “Господи! сьогодні як учора, завтра як сьогодні! Усе одно та й одно! Коли б уже хоч гірше, так інше!” – думала Олександра. (М. Коцюбинський)
  • [Річард:] То вже було давно. Тепер я інше думаю, матусю. (Леся Українка)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.