ІНША — ТЛУМАЧЕННЯ
І́НШИЙ а, е, займ. означ.
Який відрізняється від названого, даного; який існує, перебуває не в цьому місці, не в цих обставинах; не цей, не той, другий.
Приклади
- Умивай же біле личко Дрібними сльозами, Бо вернулись москалики Іншими шляхами. (Т. Шевченко)
- Справжній киянин відчуває себе нещасним вигнанцем у будь-якому іншому найкращому місті. (Гео Шкурупій)
- У цих розмовах сам на сам з людиною іншого, далекого світу Хаєцький почував себе зовсім інакше, ніж під час розмови з своїми товаришами по зброї. (О. Гончар)
- – Питаєш, чого в книжках життя гарніше, ніж у нас в селі? Щоб кожному хотілось кращого. Щоб знали, що можливе інше життя, і тяглися до нього. (А. Михайленко)
Який змінився порівняно з попереднім; не такий, як раніше; інакший.
Приклади
- Що вік, то інший світ. (Номис)
- І Данило інший став, як одружився: вже не насуплені чорні брови, і на устах ласкавий усміх. (Марко Вовчок)
- – Орлюк! – Єсть сержант Орлюк! Генерал Глазунов підійшов до сержанта. – Ви мене пам'ятаєте? – запитав він зовсім іншим, тихим голосом. (О. Довженко)
- З хвороби Маргаритка вийшла іншою дитиною. Вона більше не ходила за бабою, вчепившись в її рясну спідницю .. Бігала і стрибала, гейби козеня навіжене, весело регочучи та приказуючи щось. (Г. Тарасюк)
у знач. ім. і́нше, шого, с.
Те, що відрізняється від названого, даного; не те, що було.
Приклади
- Він зовсім про інше марить. (Леся Українка)
- Артема цікавило не це, доїдуть вони чи не доїдуть до фронту. Його цікавило інше: ешелон той зараз на станції чи, може, поїхав? (А. Головко)
- Поки що просто складалося дивне враження про ці його [Притули] розпити і поради. Так ніби чоловіка цікавило одне, а доскіпувався він зовсім до іншого. (В. Шкляр)
- – Чи сумуєте за мною? – Сумую, Русалонько. Та годі про це. Інше хотів сказати. Те, що за життя не встиг. (Люко Дашвар)
Протилежний зазначеному.
Приклади
- – А може, тебе доля занесла куди в далеку чужину, на інший край світу. (Панас Мирний)
- Вітер потроху перелягає, шамотить над хвилями, що котяться одна за одною й котяться, і починає дмухати зовсім з іншого боку. (Ю. Яновський)
Ще який-небудь із ряду однорідних предметів, явищ, із групи людей, об'єднаних спільною ознакою.
Приклади
- Поговорив [парубок] з дівчиною – вже й каже, що полюбив .. На другий день побачив не то красивішу, а тільки іншу, вже вп'ять [знову] сю любить, а про учорашню і не згадує! (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Зв'язані незримими нитками З усіма наземними краями, Люди наміряються свій лет І до інших скерувать планет. (М. Рильський)
- Кларнес не терпів ніякої героїзації своєї служби .. і завжди применшував у розмові свою роль в тій чи іншій операції. (В. Чемерис)
у знач. ім. і́нший, шого, ч.; і́нша, шої, ж.; і́нші, ших, мн.
Ще хто-небудь, крім названого (названої, названих), з групи людей, об'єднаних спільною ознакою.
Приклади
- – Молодую мою силу Багаті купили; Може, й дівчину без мене З іншим заручили.... (Т. Шевченко)
- З вихованців Брянського в роті ще залишились Роман і Денис Блаженки, телефоніст Маковей, веселий білкастий подоляк Хома Хаєцький, старшина Багіров та декілька інших. (О. Гончар)
перев. мн.
Усі, крім названого (названих); решта.
Приклади
- – Дивно, що ми говорили навіть тоді, коли мовчали... Що наші думки звучали в одповідь, як інші струни, коли зачепиш одну. (М. Коцюбинський)
- Шкільна кімната. Річард сидить на кафедрі, перед ним ученик читає з книжки; інші ученики – підлітки й дорослі – сидять по лавах. (Леся Українка)
- – Бачу, що ти інше, небесне створіння, ніж усі ми, і далеко до тебе всім іншим жінкам і дочкам. (О. Довженко)
- Крім курсу теоретичних основ біології та іншої спеціальної літератури на верхній полиці, він побачив чимало поетичних збірників, кілька десятків класичних романів. (Ю. Мушкетик)
у знач. ім. і́нші, ших, мн.
Усі, крім названого (названих); решта (про людей).
Приклади
- Старший брат сів на лавці, а усі інші у рядочок коло його [нього]. (Марко Вовчок)
- Коли б це на неї так поглянув хтось з парубків, вона б одразу щось відрізала, але ж Роман зовсім не схожий на інших. (М. Стельмах)
у знач. ім. і́нше, шого, с., перев. у сполуч. з усе.
Усе, крім того, про що йдеться (йшлося).
Приклади
- У всьому іншому маюся, як і досі. (Леся Українка)
- Стримано запитав [Блаженко] півголосом, де брат. – Живий! – заспокоїв його Сагайда. – Вуса засмалив за ніч, а все інше в порядку.... (О. Гончар)
Один із багатьох; деякий, який-небудь.
Приклади
- Інша рада гірш, як зрада. (Номис)
- Інша мачуха здержує руку над пасинком, а Мотря, розпалившись, не вміла здержувати над рідним сином. (Панас Мирний)
- – Плаче [худоба], кажете? – задумався Лесь. – Тяжче людини. А в інших корів аж молоко сочиться. (М. Стельмах)
у знач. ім. і́нший, шого, ч.; і́нша, шої, ж.
Один (одна) із багатьох; дехто.
Приклади
- Може, дуже тяжко та важко йому було, що, може, інший і не стерпить? (Г. Квітка-Основ'яненко)
- – А коли стрижка [овець] настає? – вигукнув Корній. – Поту не менш проллєш, як інший біля домни!... (О. Гончар)
- Не заздри іншому, щодня веселий будь! .. Бо й не зоглядишся, як дні твої минуть! (В. Мисик, пер. з тв. Омара Хайяма)
Дехто з перелічуваних; частина (під час переліку, іноді повторюючись).
Приклади
- Душа товкала [штовхала] душу в боки І скриготали [скреготали], мов сороки; Той пхавсь, той сунувсь, інший ліз. (І. Котляревський)
- Інший турбує веслом простори морів небезпечних, Інший береться до зброї і важить на царські чертоги; Цей облягає міста і руйнує будинки нещасні. (М. Зеров)
- У темному коридорчику штовхалося чоловік тридцять людей. Деякі з них сиділи на лавах, деякі стояли, інші попримощувалися навпочіпки попід стінами. (Григорій Тютюнник)
у знач. присл. і пред. і́нше, рідко.
Не так, як досі; інакше.
Приклади
- “Господи! сьогодні як учора, завтра як сьогодні! Усе одно та й одно! Коли б уже хоч гірше, так інше!” – думала Олександра. (М. Коцюбинський)
- [Річард:] То вже було давно. Тепер я інше думаю, матусю. (Леся Українка)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.