ЯКИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЯК

порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів та підрядних порівняльних речень, близький за значенням до спол. мов, наче, неначе, ніби. Приклади

Послужи ж, моя ти зброє, Молодій ще силі! Послужи йому так щиро – Як мені служила!.. (Т. Шевченко)
Електричне світло в Галаці рівно горіло вдалині, як низка чудових перлів. (М. Коцюбинський)
Не надишусь я тобою, як зорю, не розлюблю. (В. Сосюра)
Сагайда з'явився в роті, як богатир десь із Київської Русі: на баскому коні, у блискучій збруї... (О. Гончар)
Промайнуло дрібне рибальське селище – сіре, як земля. (Ю. Смолич)
Розпитують, розмовляють, – Серце б'ється, любо... І світ божий, як великдень, І люди як люди. (Т. Шевченко)
[Батько:] Ти її [милицю] поменш виставляй, щоб людям на тебе не було незручно дивитись .. [Син:] Ну, спасибі, тату! Он які люди! [Батько:] Люди як люди. У кожного своя біда. (О. Довженко)
– Тепер молодиця як молодиця: коси на все село. (М. Стельмах)
Голос оповідав звичайну історію втікачів: – “і попавсь я до грека, і зазнав я неволі ще гіршої, як вдома ..”. (М. Коцюбинський)
Не було, мабуть, кращої людини на світі, як дідусь. (О. Гончар)

з'ясувальний. Приєднує підрядні з'ясувальні речення. Приклади

У темряві густій ніхто не бачив, Як блискала й щербилась ясна зброя, Як падав і конав один з борців, Як ворог загрібав його у темну яму. (Леся Українка)
І з ліжка я зажурено дивився, як галичанин мовчки умирав... (В. Сосюра)
Враз він побачив, як тріснула опалена блискавкою хмара, як за нею розкрився шматок другого, глибшого неба. (М. Стельмах)

приєднувальний. Приєднує речення, близькі за змістом до порівняльного звороту; у знач. будучи ким, чим, подібно до кого, чого. Приклади

Мемет.., як комерсант, стояв вище партійних суперечок. (М. Коцюбинський)
Членом “Гарту” я був і сам, як книжковий ілюстратор. (О. Довженко)
Марійка .. на веранді мало не обіймає Мірошниченка .. – Свириде Яковлевичу, ти ж нам, як рідний брат, ти ж нам найдорожча людина і найкращий порадник. (М. Стельмах)
Міський парк. Ще підмітають алеї, але є вже і поодинокі перехожі. Поспішають, як видно, на роботу. (А. Головко)
Їм не треба було перекладача, бо словацька мова, як відомо, дуже споріднена з співучим подільським Хоминим діалектом. (О. Гончар)
Життя Олени, як і кожної сільської жінки, проходило в щоденних клопотах по господарству. (Григорій Тютюнник)
– Крім того, цей лихолат [кравець] ще й матерії вкраде з півметра як мінімум. (С. Олійник)

часу. Указує на одночасність того, про що йдеться в головному й підрядному реченнях; у знач. коли. Приклади

Як свисну я коло двору, коло хати, то виходь до мене зараз і не гайся довго. (І. Нечуй-Левицький)
Щовечора, як зіронька До місяця сходить, Молодая дівчинонька В садочок виходить. (Леся Українка)
Паськи саме снідали, сиділи за столом, як Оленка врочисто відчинила двері в хату. (К. Гордієнко)
Як зайшла [мати] в хату, Христя вже розпалювала в печі. (А. Головко)
Ледве Емене встигла сховатись, як у двір увійшов її батько. (М. Коцюбинський)
Тільки Кузнецов почав розповідати, як у двері хтось постукав. (А. Головко)
Тихцем перебралися через гнилі рівчаки, непоміченими вийшли з лугу і тільки хотіли йти степом, як помітили п'ятьох вершників, що наближалися до них легким алюром. (Григорій Тютюнник)
Маю жінку, маю діти, Та я їх не бачу, Як згадаю про їх муки – Сам гірко заплачу. (з думи)
Як умер батько, зараз почав Микола пити, покинув коло хазяйства впадати. (Б. Грінченко)
Як тілько гончі заганяли, Загавкали, заскавучали, То муцик, вирвавшись на двір, На голос гончих одізвався, Чмихнув, завив, до них помчався. (І. Котляревський)
[Річард:] Як тільки ударить перший промінь сонця в мури, вони спалахнуть золотим пожаром. (Леся Українка)

умовний. Приєднує підрядні умовні речення; відповідає за значенням сполучникам коли, якщо. Приклади

Як рясно квітує горобина, то добрий буде урожай вівса. (прислів'я)
А вже підпилий як засне, То хоч коти гармати, І усом не моргне. (Т. Шевченко)
– Як будеш добре служити, моя дитино, заслужиш собі ласку, вислужиш заплату. (Марко Вовчок)
– До вечора ще далеко, ти б лучче прочитала мені трохи Спенсера, Чогось я ніби ліпше розумію, як ти мені читаєш, – сказала мати. (І. Нечуй-Левицький)
Голови не було, а секретар .. радив іти .. до нього, як діло важне. (А. Головко)
– Як ідуть тут кілька полків маршем, то ніяк обгонити передніх, товаришу гвардії майор. (О. Гончар)

означ. Приєднує підрядні речення способу дії. Приклади

– Ой лякає мене цей князь своїми чорними очима, лякає мене страшним поглядом, неначе хоче кинутись на мене, як кидався в битвах на козаків. (І. Нечуй-Левицький)
Було тепло, та не задушно.., почувалося щось бадьорне [бадьоре] та радісне, як почувається тільки або ранньою весною, або в ясний та тихий осінній день. (Панас Мирний)
Робіть так, як уважаєте потрібним і кращим. (М. Коцюбинський)
На фортеці з коксу і руди ми йдем на штурм рядами молодими, так, як колись ішли крізь смерті дими. (В. Сосюра)

означ., рідко. Приєднує підрядні означальні речення, із змістом яких порівнюється сказане в головному реченні. Приклади

В лісі поночіє, але темрява не густа, а прозора, як буває перед сходом місяця. (Леся Українка)

причини, рідко. Приєднує підрядні речення причини, відповідає за значенням сполучнику оскільки. Приклади

А як епічний над усе люблю Високий лад, розлогий та повільний, То погляд спостережливий і пильний Туди звертаю, де шумлять бичі. (М. Рильський)
З Леонтовичем бачуся щодня – і все це одіймає у мене час і трохи турбує мої нерви, так як дні проходять в розмовах, на людях. (М. Коцюбинський)

розділ., перев. із запереч. част. не. Уживається для вираження несумісності двох предметів, ознак, дій. Приклади

Ми з Терешком як не сіємо, то жнем, Здоровієм, багатієм з кожним днем. (С. Воскрекасенко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЯК

Уживається перев. в окличних реченнях у знач. дуже, надзвичайно. Приклади

Стара вже світом нудить, а панночка втішається. – Як славно, бабусечко, як славно, як у нас велично та пишно! (Марко Вовчок)
Господи, як не хочеться лишати нагрітого місця, як тяжко розлучатись з солодким ранішнім сном! (М. Коцюбинський)
Як швидко дні міські промчали! (В. Сосюра)

Уживається в риторичних запитаннях та окликах у знач. хіба можна, неможливо. Приклади

Молдуван обурився. Як можна так кривдити людей! (М. Коцюбинський)
Віти золоті, як же вас забуть? (В. Сосюра)
Як забути сніг пахучий, талий Провесен колишніх молодих, Світлі й затуманені квартали, Цвірінчання, воркування, сміх! (М. Рильський)

Уживається для вираження здивування, обурення і т. ін. з приводу чого-небудь. Приклади

– То ти був у мене в Бобрику?.. – забелькотав Лука. – То моя Марія була твоєю судженою?.. – А я й не знав... а я й не відав. – Як? – скочив Свирид, – то ти пан Гаєвський? (М. Коцюбинський)
– І я піду у наймити! – каже один брат. – От як! – промовила Галя. (Марко Вовчок)
[Виночерпець:] Немає кубка з яшми! [Xуса (грізно):] Як нема? Хіба хто вкрав? (Леся Українка)
– Як не час? За це діло братись час повсякчасно. (І. Нечуй-Левицький)
Переформуєш, переінакшиш, очищенням пробудиш у ньому почуття прекрасного... В драмгурток його, бо, як же, артист! (О. Гончар)

Уживається з дієсловами доконаного виду для вираження раптовості дії. Приклади

Дивлюсь, цар підходить До найстаршого... та в пику Його як затопить!.. (Т. Шевченко)
Парубки собі стали, а він знов як припустив бігти, і утік. (Марко Вовчок)
Я й собі пішов до того двору. Коли як вискочать з двору .дві собаки! загавкали та так і кинулись до мене. (І. Нечуй-Левицький)
На ніч мороз як потисне страшенний: Понівечив, лютий, ряст та фіалки. (М. Коцюбинський)

перев. з част. не. Уживається для виділення, підсилення висловленого. Приклади

– Про кого ти верзеш? – спитала Гризельда. – Про кого ж, як не про князя Домініка, – сказала баба. (І. Нечуй-Левицький)
Хто, як не він, ще за часів студентства вісім місяців висидів у в'язниці?.. (М. Коцюбинський)
– Тепер інше, тепер ви з пелюшок знаєте свої права: давай вам Артеки, гармоніста штатного, розваги всякі... А коли ж до праці привчатися, як не замолоду? (О. Гончар)

нар.-поет., рідко. Уживається в зачинах казок, на початку віршів тощо. Приклади

Як була собі лисичка, та зробила хатку, та й живе. (з казки)
Як ось став вітер ущухати, І хвилі трохи уляглись. (І. Котляревський)

Уживається як складовий компонент у формах прикметників і прислівників найвищого ступеня порівняння із префіксом най... для виділення, підсилення міри якості, відповідаючи за значенням словам са́мий, найбі́льш, напр.: якнайакти́вніший, якнайвірні́ший, якнайле́гший, якнайпізні́ше, якнайпізні́ший.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЯК

пит. Означає питання про спосіб дії, стан, обставини; яким чином. Приклади

Все дума: як би то підобратись під пана. (П. Гулак-Артемовський)
“Як би до його причепитись? Як би йому натякнути, що я й заміж за його ладна вийти?”. (І. Нечуй-Левицький)
Як передати листа, щоб він попав у Антонінині руки? (М. Коцюбинський)
Соціал-демократ говорить гарно, довго, швидко. Як пробитись до нього з солдатським питанням? (О. Довженко)
– Як там Вам усім живеться? (М. Коцюбинський)
– І знаєте, що я подумала? Як у вас справа з курсами для голів сільськогосподарської кооперації? (А. Головко)
– А як ти, Левку? (М. Стельмах)
– А як тобі тут у нас? – Добре. (О. Гончар)
Колись дурною головою Я думав: – Горенько зо мною! Як доведеться в світі жить? (Т. Шевченко)
– Прийдеться землю продати. – Як же мені продати, коли он у мене ще дві дочки? (Панас Мирний)
В ній щось було таке смутне, криваве, та як згадати? Пісня та лунала давно, давно... (Леся Українка)
– Хто ж ти така? Як тебе на ймення? (І. Нечуй-Левицький)
Співці, не вгадуйте ви, вчені, не шукайте, хто був той цар і як йому наймення. (Леся Українка)

означ. Уживається на позначення вищої міри або ступеня виявлення дії, стану; дуже, надзвичайно. Приклади

Як хороше, як весело На білім світі жить!.. (Л. Глібов)
Як виріс Василь за останнє літо. Шия зробилась крута і дебела, і заблищав хвилястий чуб. Міцні губи налились здоров'ям, пробиваються вуса. (О. Довженко)
Назустріч йому іде, осміхається буйночубий Юрій Дзвонар. Як поблід і схуд хлопець, та й круті плечі його наче осіли. (М. Стельмах)
Я в палати Пішов з ножем, не чув землі... Аж панича вже одвезли У школу в Київ. От як, брате! Осталися і батько й мати, А я пішов у москалі. (Т. Шевченко)
“Вродиться ж отаке кляте”, – не раз казали про Кульбаку односельці, і ця клятість аж он як зараз виявила себе. “Лопну, а не здамся”, – поклав собі Порфир і просто з себе вискакував, щоб не відстати від суперника, більше того – щоб таки вибороти честь першості! (О. Гончар)

способу дії. Указує на спосіб дії; яким чином. Приклади

Пішов Дідок у ліс по дрова: Не забарився в'язку нарубать, Та як її на плечі взять: Осика – не полова! (Л. Глібов)
– Пора вже спати! – не знаючи, як і навіщо, гукнула Христя. (Панас Мирний)
Під туманом .. б'ється, стогне, зітхає [море] – ось як тепер-о! (М. Коцюбинський)
[Олімпіада Іванівна:] Що се тут таке? (Побачивши дітей). Ну, скажіть на милість бога! Ви сюди як влізли? (Леся Українка)
Не знати хто, як і звідки дістав такі вісті – нібито в місті щось страшне діється зараз, такий бій. (А. Головко)

часу. Те саме, що коли́¹ 1. Приклади

Та що то за опера, так ну! а надто як Артемовський співа Руслана. (Т. Шевченко)

неознач. Те саме, що як-не́будь 1. Приклади

– І, лихо, що ж тут робить? Оженить... оженить, – більш нічого! .. Може схаменеться як, абощо. (А. Тесленко)

відносний. Означає якість чи обставину способу дії, уживається як сполучне слово.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЯК

Велика жуйна рогата тварина, перев, темної масті, з довгою, обвислою по боках шерстю, що водиться у високогірних районах Центральної Азії (використовується як в'ючна й верхова, а іноді як молочно-м'ясна тварина). Приклади

У степах Тібету водиться дикий бик – як, велика, сильна і витривала тварина. Він вкритий густою і грубою чорною шерстю, яка у нижній частині тіла звисає у вигляді широкої бахроми. (з навч. літ.)
Важливою групою копитних тварин [асканійського] зоопарку є бики, тобто дикі і напівдикі види великої рогатої худоби. З них зараз у зоопарку є зубр, бізон, як, зебу. (з наук.-попул. літ.)
Щоб вивести високопродуктивних тварин, добре пристосованих до суворих умов високогірних районів, схрещують яків з великою рогатою худобою. (з газ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.