ЯКА — ТЛУМАЧЕННЯ

ЯК

порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів та підрядних порівняльних речень, близький за значенням до спол. мов, наче, неначе, ніби. Приклади
  • Послужи ж, моя ти зброє, Молодій ще силі! Послужи йому так щиро – Як мені служила!.. (Т. Шевченко)
  • Електричне світло в Галаці рівно горіло вдалині, як низка чудових перлів. (М. Коцюбинський)
  • Не надишусь я тобою, як зорю, не розлюблю. (В. Сосюра)
  • Сагайда з'явився в роті, як богатир десь із Київської Русі: на баскому коні, у блискучій збруї... (О. Гончар)
  • Промайнуло дрібне рибальське селище – сіре, як земля. (Ю. Смолич)
  • Розпитують, розмовляють, – Серце б'ється, любо... І світ божий, як великдень, І люди як люди. (Т. Шевченко)
  • [Батько:] Ти її [милицю] поменш виставляй, щоб людям на тебе не було незручно дивитись .. [Син:] Ну, спасибі, тату! Он які люди! [Батько:] Люди як люди. У кожного своя біда. (О. Довженко)
  • – Тепер молодиця як молодиця: коси на все село. (М. Стельмах)
  • Голос оповідав звичайну історію втікачів: – “і попавсь я до грека, і зазнав я неволі ще гіршої, як вдома ..”. (М. Коцюбинський)
  • Не було, мабуть, кращої людини на світі, як дідусь. (О. Гончар)
з'ясувальний. Приєднує підрядні з'ясувальні речення. Приклади
  • У темряві густій ніхто не бачив, Як блискала й щербилась ясна зброя, Як падав і конав один з борців, Як ворог загрібав його у темну яму. (Леся Українка)
  • І з ліжка я зажурено дивився, як галичанин мовчки умирав... (В. Сосюра)
  • Враз він побачив, як тріснула опалена блискавкою хмара, як за нею розкрився шматок другого, глибшого неба. (М. Стельмах)
приєднувальний. Приєднує речення, близькі за змістом до порівняльного звороту; у знач. будучи ким, чим, подібно до кого, чого. Приклади
  • Мемет.., як комерсант, стояв вище партійних суперечок. (М. Коцюбинський)
  • Членом “Гарту” я був і сам, як книжковий ілюстратор. (О. Довженко)
  • Марійка .. на веранді мало не обіймає Мірошниченка .. – Свириде Яковлевичу, ти ж нам, як рідний брат, ти ж нам найдорожча людина і найкращий порадник. (М. Стельмах)
  • Міський парк. Ще підмітають алеї, але є вже і поодинокі перехожі. Поспішають, як видно, на роботу. (А. Головко)
  • Їм не треба було перекладача, бо словацька мова, як відомо, дуже споріднена з співучим подільським Хоминим діалектом. (О. Гончар)
  • Життя Олени, як і кожної сільської жінки, проходило в щоденних клопотах по господарству. (Григорій Тютюнник)
  • – Крім того, цей лихолат [кравець] ще й матерії вкраде з півметра як мінімум. (С. Олійник)
часу. Указує на одночасність того, про що йдеться в головному й підрядному реченнях; у знач. коли. Приклади
  • Як свисну я коло двору, коло хати, то виходь до мене зараз і не гайся довго. (І. Нечуй-Левицький)
  • Щовечора, як зіронька До місяця сходить, Молодая дівчинонька В садочок виходить. (Леся Українка)
  • Паськи саме снідали, сиділи за столом, як Оленка врочисто відчинила двері в хату. (К. Гордієнко)
  • Як зайшла [мати] в хату, Христя вже розпалювала в печі. (А. Головко)
  • Ледве Емене встигла сховатись, як у двір увійшов її батько. (М. Коцюбинський)
  • Тільки Кузнецов почав розповідати, як у двері хтось постукав. (А. Головко)
  • Тихцем перебралися через гнилі рівчаки, непоміченими вийшли з лугу і тільки хотіли йти степом, як помітили п'ятьох вершників, що наближалися до них легким алюром. (Григорій Тютюнник)
  • Маю жінку, маю діти, Та я їх не бачу, Як згадаю про їх муки – Сам гірко заплачу. (з думи)
  • Як умер батько, зараз почав Микола пити, покинув коло хазяйства впадати. (Б. Грінченко)
  • Як тілько гончі заганяли, Загавкали, заскавучали, То муцик, вирвавшись на двір, На голос гончих одізвався, Чмихнув, завив, до них помчався. (І. Котляревський)
  • [Річард:] Як тільки ударить перший промінь сонця в мури, вони спалахнуть золотим пожаром. (Леся Українка)
умовний. Приєднує підрядні умовні речення; відповідає за значенням сполучникам коли, якщо. Приклади
  • Як рясно квітує горобина, то добрий буде урожай вівса. (прислів'я)
  • А вже підпилий як засне, То хоч коти гармати, І усом не моргне. (Т. Шевченко)
  • – Як будеш добре служити, моя дитино, заслужиш собі ласку, вислужиш заплату. (Марко Вовчок)
  • – До вечора ще далеко, ти б лучче прочитала мені трохи Спенсера, Чогось я ніби ліпше розумію, як ти мені читаєш, – сказала мати. (І. Нечуй-Левицький)
  • Голови не було, а секретар .. радив іти .. до нього, як діло важне. (А. Головко)
  • – Як ідуть тут кілька полків маршем, то ніяк обгонити передніх, товаришу гвардії майор. (О. Гончар)
означ. Приєднує підрядні речення способу дії. Приклади
  • – Ой лякає мене цей князь своїми чорними очима, лякає мене страшним поглядом, неначе хоче кинутись на мене, як кидався в битвах на козаків. (І. Нечуй-Левицький)
  • Було тепло, та не задушно.., почувалося щось бадьорне [бадьоре] та радісне, як почувається тільки або ранньою весною, або в ясний та тихий осінній день. (Панас Мирний)
  • Робіть так, як уважаєте потрібним і кращим. (М. Коцюбинський)
  • На фортеці з коксу і руди ми йдем на штурм рядами молодими, так, як колись ішли крізь смерті дими. (В. Сосюра)
означ., рідко. Приєднує підрядні означальні речення, із змістом яких порівнюється сказане в головному реченні. Приклади
  • В лісі поночіє, але темрява не густа, а прозора, як буває перед сходом місяця. (Леся Українка)
причини, рідко. Приєднує підрядні речення причини, відповідає за значенням сполучнику оскільки. Приклади
  • А як епічний над усе люблю Високий лад, розлогий та повільний, То погляд спостережливий і пильний Туди звертаю, де шумлять бичі. (М. Рильський)
  • З Леонтовичем бачуся щодня – і все це одіймає у мене час і трохи турбує мої нерви, так як дні проходять в розмовах, на людях. (М. Коцюбинський)
розділ., перев. із запереч. част. не. Уживається для вираження несумісності двох предметів, ознак, дій. Приклади
  • Ми з Терешком як не сіємо, то жнем, Здоровієм, багатієм з кожним днем. (С. Воскрекасенко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЯКИ́Й

пит. Означає питання про якість, властивість кого-, чого-небудь. Приклади
  • Якою ж була література в Галичині в той час, коли почав писати Франко? (М. Коцюбинський)
  • – Який же він, той сатана? – спитав сміливо Денис. – А який же він? Чорний, як чорт: голова як копиця, на голові чорні роги, а очі як кавуни. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Який же він собою? Силач? Борець? Шибайголова? – Звичайнісінький собі чоловік, – відповідав Блаженко, хмурячись, – такий, як би й я. (О. Гончар)
  • Лежали запорожці коло возів і, попихкуючи люльками, з убивчим спокоєм дивилися на місто .. – До якого ж часу, батьку, будемо отак сидіти? – питався Андрій. (О. Довженко)
  • В які віки я грані, всі грані перейшов? (В. Сосюра)
  • – Відкіля ти? хто ти такий? – Я, пане, з Вільшани. – З Вільшаної, де титаря Пси замордували? – Де? якого? (Т. Шевченко)
  • – Як же .. вийшло тоді, що я дзвонив, дзвонив? – Дівчина посміхнулась. – А ви яку кнопку натискали? – Оцю. – А вона одключена. (А. Головко)
пит. У риторичних запитаннях і окликах уживається для вираження заперечення чого-небудь (перев. з повторенням слова, яке виражає це заперечення); у знач. ніякий, хіба, зовсім ні. Приклади
  • – О, ви – так правдива Діана! А з мене яка ж там Діана? (І. Нечуй-Левицький)
  • [1-ша панночка:] Що ж, панове, будемо кашу варити? [Саня:] Та яка там каша? Снідати будемо у нас. (Леся Українка)
  • Павло .. не одразу озвавсь на Чумакові слова. Поправив зачіску і лише тоді .. мовив з гіркою іронією: – Ат! Який уже там з мене лірик. (А. Головко)
  • – А цей новий, чорнявенький – не кавказець часом? .. – Який там кавказець: Черниш... З наших українських він, із тих, що на заслання їх при цареві гнали. (О. Гончар)
означ. Уживається для вираження емоційної оцінки явища (захоплення, обурення і т. ін. якістю, властивістю чогось) або вищого ступеня названої якості, властивості (перев. в окличних реченнях). Приклади
  • А коли вже пускаю [“Гайдамаки”].., то треба і з чим, щоб не сміялись на обірванців, щоб не сказали: “От який!..”. (Т. Шевченко)
  • Яка широчінь! Яка далеч! Який широкий небокруг [небокрай] над землею! А яка пишнота, яка розкіш на полях! І пригорки, й переярки, і широкі долини, – усе вкрите житами, пшеницями, просами, буряками. (І. Нечуй-Левицький)
  • Яка вона пишна – його країна, коли цвіте виноград! (М. Коцюбинський)
  • [Саня:] Значить, ти признаєш так звану гру в любов, флірт? [Любов (здригнулась):] Яке се бридке слово!.. (Леся Українка)
  • Ох, які ж тут високі сосни!.. (В. Сосюра)
  • Він дивився скоса Через плече на берег: там білизну На кладці прала мати. “Он який У вас рибалка, мамо!” Та сказать Він слів цих і не думав. Лиш дивився. (М. Рильський)
  • “Яке страхіття, яке страхіття цей Сафрон!” – охопив голову обома руками Дмитро. (М. Стельмах)
  • Терпи, Грицю, хоч яка спека. (прислів'я)
  • Леська та Хвеська хоч якого дзвона перегудуть! (прислів'я)
  • – І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш? – докоряла вона. – Ось до якої пори виходив! (Панас Мирний)
  • Ось де вже Кульбака показує свою віртуозність! Хоч у якому буде темпі робота, хоч безліччю йдуть і йдуть вони [кавуни] через його долоні, а хлопець жодного не впустить. (О. Гончар)
  • Ведмідь який, а й йому кільце в губу вправляють. (прислів'я)
  • Панич узяв за оселедчик чорноголового хлопця, що стояв скраю. Той, як яструб, вирвався. – За що ти скубешся? Дивись – який! (Панас Мирний)
  • Якого пісень славних вона співала, якого казочок потішних вміла, і не то що дорогу в Київ – знала вона навіть кудою в Херсон братись. (Марко Вовчок)
  • “Якого хліба навозив!..” – подумав він із заздрістю, мало не з ненавистю до брата. (М. Коцюбинський)
  • – Яке там підтоптавсь! – до неї Вовк озвавсь. (Л. Глібов)
  • [Палажка:] Що ж то, панич так до серця прийшовся? [Xимка:] Яке там? Дурна була, дурний розум мала... (Панас Мирний)
неознач. Один із кількох: який-небудь, котрий-небудь. Приклади
  • Чорти за ними [панами] приглядали, Залізним пруттям підганяли, Коли який з них приставав. (І. Котляревський)
  • Приносить який дядько сокиру або долото насталити, або ще що. Тимоха починає обглядати те, що йому принесено, з усіх боків. (Б. Грінченко)
  • – Всю зиму надворі босоніж перебігали [діти], а хоча б яке бухикнуло раз. (М. Стельмах)
  • Розійшлися гайдамаки, Куди який знає. (Т. Шевченко)
  • Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люди потомлені і варом сонячним, і тяжкою працею; всі мовчать – хіба який зітхне важко або заспіває сумної, сумної стиха... (Марко Вовчок)
  • [Марко:] Знаменита груша. Її всі дівчата обнімали. Як тільки покохає яка кого з хлопців, так і біжить оцю грушу обнімати. (З. Мороз)
  • Перед Чумаком явно виникла загроза вислухати – в який уже раз! – Павлове доволі-таки плутане обґрунтування .. своєї вдачі. (А. Головко)
  • Прибій за яких півгодини перескакував уже через каміння. (М. Коцюбинський)
  • За яку годину був уже [Мочернак] на Красноїлі, перебрів потік, знов видряпався на гору, і не цілком ще й розвиднілося, як був уже в Стебнях. (Г. Хоткевич)
  • Гін яких двоє залишилось, а тоді звернути з шляху, перейти греблю і в хату. (А. Головко)
  • Другого дня Соломія, зваривши обід, думала вже забрати свою одежу та покинути Романа. Вона думала пересидіти який час у свого батька, а потім піти в найми. (І. Нечуй-Левицький)
  • Через який час увіходить і отець схимник. (А. Тесленко)
  • [Олізар:] Чув, що своїх хлопців розпустив. [Кармелюк:] Мусив розпустить на який час. Треба перечасувати, поки їхня гарячка трохи прохолоне. (С. Васильченко)
  • Треба пильно було його просити, щоб дав яку пораду. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – Ой, лишечко, біда – коня вкрадено .. Йдіть до нас, давайте яку раду. (М. Коцюбинський)
  • Ну, та наплюєм на них [панів] і шукатимемо собі яку просту жінку, щоб за плату харчувала нас або готувала. (М. Коцюбинський)
  • Е, якось воно буде... Зимою можна хурманкою заробити якого карбованця.., теличку можна продати... (М. Коцюбинський)
  • – Ти його [порубника] й повчиш добре, ну, як треба на роботу, так і його хати не минеш. Ще й п'ятака якого інколи набавиш, щоб він на тебе та й зла не мав. (Г. Хоткевич)
  • – Хо-хо! Значить, живемо, хлопці! Це ж із дому, мабуть, харчів і Яшкові передали. З одного ж села й по дорозі. Що той пуд який заважить? (А. Головко)
означ. При повторенні (перев. на початку речень) означає один, інший. Приклади
  • Які пили, які трудились І над убитими возились. (І. Котляревський)
  • Під'їздять машини, відкривають борти, і ящики з черешнями раз! раз! – і вже кузов ними наповнений, помчать звідси які на консервний завод, а які просто з саду, ще в росі, до літаків. (О. Гончар)
відносний, у знач. спол. Уживається для приєднання підрядних додаткових речень. Приклади
  • Заманулось [тітці] .. побачити княгиню, подивитись, яке на ній дороге убрання, і який кунтуш, і з якої матерії, які на ній перли та дорогі діаманти. (І. Нечуй-Левицький)
  • Люди давно вже вечеряли, а в Якимовій хаті й забули, який сьогодні день. (М. Коцюбинський)
  • Я забув, яка вже синь над гаєм, що цвіте і пахне в тім гаю. (В. Сосюра)
  • Якби артилерійський технік був говіркіший, він розповів би, якою ціною здобула дивізія ту золоту далеку сопку. (О. Гончар)
відносний, у знач. спол. Уживається для приєднання підрядних означальних речень. Приклади
  • Зевес їй оддавав повагу І посилав од столу брагу, Яку Юнона лиш пила. (І. Котляревський)
  • Довкола тоненькими голосами співали кулі, яких так не любив Валет. (П. Панч)
  • Обоє глянули на похилу хату, яку срібним вінцем завершувало засніжене гніздо. (М. Стельмах)
відносний, у знач. спол., у сполуч. із запереч. част. не. Уживається для приєднання допустових конструкцій. Приклади
  • Який я не радніший подати ще частину задля другого випуску Вашої “Ради”, оже [отже] не спроможуся. (Панас Мирний)
  • – Здорова була, Варваро Степанівно! .. Пускайте переночувати. – Милості просимо, – сказала Безугла. – Не які горниці, ну, а місце знайдемо, де спати покласти. (А. Головко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЯК

Уживається перев. в окличних реченнях у знач. дуже, надзвичайно. Приклади
  • Стара вже світом нудить, а панночка втішається. – Як славно, бабусечко, як славно, як у нас велично та пишно! (Марко Вовчок)
  • Господи, як не хочеться лишати нагрітого місця, як тяжко розлучатись з солодким ранішнім сном! (М. Коцюбинський)
  • Як швидко дні міські промчали! (В. Сосюра)
Уживається в риторичних запитаннях та окликах у знач. хіба можна, неможливо. Приклади
  • Молдуван обурився. Як можна так кривдити людей! (М. Коцюбинський)
  • Віти золоті, як же вас забуть? (В. Сосюра)
  • Як забути сніг пахучий, талий Провесен колишніх молодих, Світлі й затуманені квартали, Цвірінчання, воркування, сміх! (М. Рильський)
Уживається для вираження здивування, обурення і т. ін. з приводу чого-небудь. Приклади
  • – То ти був у мене в Бобрику?.. – забелькотав Лука. – То моя Марія була твоєю судженою?.. – А я й не знав... а я й не відав. – Як? – скочив Свирид, – то ти пан Гаєвський? (М. Коцюбинський)
  • – І я піду у наймити! – каже один брат. – От як! – промовила Галя. (Марко Вовчок)
  • [Виночерпець:] Немає кубка з яшми! [Xуса (грізно):] Як нема? Хіба хто вкрав? (Леся Українка)
  • – Як не час? За це діло братись час повсякчасно. (І. Нечуй-Левицький)
  • Переформуєш, переінакшиш, очищенням пробудиш у ньому почуття прекрасного... В драмгурток його, бо, як же, артист! (О. Гончар)
Уживається з дієсловами доконаного виду для вираження раптовості дії. Приклади
  • Дивлюсь, цар підходить До найстаршого... та в пику Його як затопить!.. (Т. Шевченко)
  • Парубки собі стали, а він знов як припустив бігти, і утік. (Марко Вовчок)
  • Я й собі пішов до того двору. Коли як вискочать з двору .дві собаки! загавкали та так і кинулись до мене. (І. Нечуй-Левицький)
  • На ніч мороз як потисне страшенний: Понівечив, лютий, ряст та фіалки. (М. Коцюбинський)
перев. з част. не. Уживається для виділення, підсилення висловленого. Приклади
  • – Про кого ти верзеш? – спитала Гризельда. – Про кого ж, як не про князя Домініка, – сказала баба. (І. Нечуй-Левицький)
  • Хто, як не він, ще за часів студентства вісім місяців висидів у в'язниці?.. (М. Коцюбинський)
  • – Тепер інше, тепер ви з пелюшок знаєте свої права: давай вам Артеки, гармоніста штатного, розваги всякі... А коли ж до праці привчатися, як не замолоду? (О. Гончар)
нар.-поет., рідко. Уживається в зачинах казок, на початку віршів тощо. Приклади
  • Як була собі лисичка, та зробила хатку, та й живе. (з казки)
  • Як ось став вітер ущухати, І хвилі трохи уляглись. (І. Котляревський)
Уживається як складовий компонент у формах прикметників і прислівників найвищого ступеня порівняння із префіксом най... для виділення, підсилення міри якості, відповідаючи за значенням словам са́мий, найбі́льш, напр.: якнайакти́вніший, якнайвірні́ший, якнайле́гший, якнайпізні́ше, якнайпізні́ший.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЯК

пит. Означає питання про спосіб дії, стан, обставини; яким чином. Приклади
  • Все дума: як би то підобратись під пана. (П. Гулак-Артемовський)
  • “Як би до його причепитись? Як би йому натякнути, що я й заміж за його ладна вийти?”. (І. Нечуй-Левицький)
  • Як передати листа, щоб він попав у Антонінині руки? (М. Коцюбинський)
  • Соціал-демократ говорить гарно, довго, швидко. Як пробитись до нього з солдатським питанням? (О. Довженко)
  • – Як там Вам усім живеться? (М. Коцюбинський)
  • – І знаєте, що я подумала? Як у вас справа з курсами для голів сільськогосподарської кооперації? (А. Головко)
  • – А як ти, Левку? (М. Стельмах)
  • – А як тобі тут у нас? – Добре. (О. Гончар)
  • Колись дурною головою Я думав: – Горенько зо мною! Як доведеться в світі жить? (Т. Шевченко)
  • – Прийдеться землю продати. – Як же мені продати, коли он у мене ще дві дочки? (Панас Мирний)
  • В ній щось було таке смутне, криваве, та як згадати? Пісня та лунала давно, давно... (Леся Українка)
  • – Хто ж ти така? Як тебе на ймення? (І. Нечуй-Левицький)
  • Співці, не вгадуйте ви, вчені, не шукайте, хто був той цар і як йому наймення. (Леся Українка)
означ. Уживається на позначення вищої міри або ступеня виявлення дії, стану; дуже, надзвичайно. Приклади
  • Як хороше, як весело На білім світі жить!.. (Л. Глібов)
  • Як виріс Василь за останнє літо. Шия зробилась крута і дебела, і заблищав хвилястий чуб. Міцні губи налились здоров'ям, пробиваються вуса. (О. Довженко)
  • Назустріч йому іде, осміхається буйночубий Юрій Дзвонар. Як поблід і схуд хлопець, та й круті плечі його наче осіли. (М. Стельмах)
  • Я в палати Пішов з ножем, не чув землі... Аж панича вже одвезли У школу в Київ. От як, брате! Осталися і батько й мати, А я пішов у москалі. (Т. Шевченко)
  • “Вродиться ж отаке кляте”, – не раз казали про Кульбаку односельці, і ця клятість аж он як зараз виявила себе. “Лопну, а не здамся”, – поклав собі Порфир і просто з себе вискакував, щоб не відстати від суперника, більше того – щоб таки вибороти честь першості! (О. Гончар)
способу дії. Указує на спосіб дії; яким чином. Приклади
  • Пішов Дідок у ліс по дрова: Не забарився в'язку нарубать, Та як її на плечі взять: Осика – не полова! (Л. Глібов)
  • – Пора вже спати! – не знаючи, як і навіщо, гукнула Христя. (Панас Мирний)
  • Під туманом .. б'ється, стогне, зітхає [море] – ось як тепер-о! (М. Коцюбинський)
  • [Олімпіада Іванівна:] Що се тут таке? (Побачивши дітей). Ну, скажіть на милість бога! Ви сюди як влізли? (Леся Українка)
  • Не знати хто, як і звідки дістав такі вісті – нібито в місті щось страшне діється зараз, такий бій. (А. Головко)
часу. Те саме, що коли́1 1. Приклади
  • Та що то за опера, так ну! а надто як Артемовський співа Руслана. (Т. Шевченко)
неознач. Те саме, що як-не́будь 1. Приклади
  • – І, лихо, що ж тут робить? Оженить... оженить, – більш нічого! .. Може схаменеться як, абощо. (А. Тесленко)
відносний. Означає якість чи обставину способу дії, уживається як сполучне слово.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ЯК

Велика жуйна рогата тварина, перев, темної масті, з довгою, обвислою по боках шерстю, що водиться у високогірних районах Центральної Азії (використовується як в'ючна й верхова, а іноді як молочно-м'ясна тварина). Приклади
  • У степах Тібету водиться дикий бик – як, велика, сильна і витривала тварина. Він вкритий густою і грубою чорною шерстю, яка у нижній частині тіла звисає у вигляді широкої бахроми. (з навч. літ.)
  • Важливою групою копитних тварин [асканійського] зоопарку є бики, тобто дикі і напівдикі види великої рогатої худоби. З них зараз у зоопарку є зубр, бізон, як, зебу. (з наук.-попул. літ.)
  • Щоб вивести високопродуктивних тварин, добре пристосованих до суворих умов високогірних районів, схрещують яків з великою рогатою худобою. (з газ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.