ШПОРТАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ШПО́РТАТИСЯ

Копатися, ритися в чому-небудь пухкому, сипкому; длубатися. Приклади
  • Одного разу, шпортаючись у саду, Демид побачив, що до його [нього] йшла мати, а з нею якась селянська жінка. (Б. Грінченко)
  • Він вхопив патичок і почав шпортатися в дуплі, забитому сухим торішнім листям. (П. Колесник)
  • Інспектор .. допив склянку й почав чогось шпортатись у свому портфелику, а далі скочив, наміряючись іти в клас. (Дніпрова Чайка)
  • Щось пригадав [Панас], швидко зіскакує з полу, біжить за стіл і починає шпортатись по книжках. (С. Васильченко)
перен. Займатися якою-небудь копіткою справою. Приклади
  • Крістабель, зітхнувши, починає шпортатись по хаті, прибираючи. (Леся Українка)
  • Часом, як Малашка шпортається по хаті, Христя візьметься шити або прясти. (Грицько Григоренко)
  • Коло машини метушились люди, шпортався заклопотаний слюсар. (І. Франко)
  • Знадвору хтось поволі шпортався біля замка. (Олесь Досвітній)
  • Марко чогось підозріло шпортався біля свого рюкзака. (М. Трублаїні)
Зачіпаючи за що-небудь ногами під час ходіння, втрачати рівновагу; спотикатися. Приклади
  • Жменяк шпортався, заплітав ногами, падав на коліна, тут же підводився і йшов далі. (М. Томчаній)
  • – Х-у-р-р-р! – І зграя сірих розбишак з цвірінчанням знялася в повітря. І одночасно, наче сполохана гороб'ячим ґвалтом, зірвалася з місця і Христя і, притьмом шпортаючись драними чоботятами в копкому снігу, побігла геть. (В. Речмедін)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.