ШПИГАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ШПИГА́ТИ

Колоти, тикати чим-небудь гострим, колючим. Приклади
  • Хлоп знадвору із обухом, Баба з вилами в дворі. Лис крізь дірку скочив духом... “Шпигай, жінко! Він в дірі!”. (І. Франко)
  • Раптом щось його шпигає в потилицю боляче... Він мовчки бацає рукою “овода кінського”. (П. Козланюк)
  • Холодний вітер і колюча мряка шпигають обличчя. (П. Панч)
  • Знизу, не дивлячись на солом'яну постіль, та зверху, крізь виношену шинельку, шпигав [Сеспеля] своїми голками колючий холод. (Ю. Збанацький)
  • Біль хвилями переливався по наших виснажених тілах, шпигав у серце, ламав груди. (В. Козаченко)
  • В грудях шпигало за кожним подихом. (О. Гончар)
  • Тільки що ніби стала дрімати [Маруся], як підніметься кашель, та прездоровенний, так і підступа під груди і дихати їй, сердешній, не дає; а тут у бік знову стало шпигати. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Не був хлопчина й тонкосльозий, він же й не плакав ніколи, навіть у колисці не плакав, – а тут шпигало щось йому в носі. (О. Ільченко)
  • Тут жує [Пархім], а тут у ніс так шпига, і сльози з очей так і біжать... (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • У Піхтіра починає шпигати в носі. (С. Васильченко)
перен., розм. Зачіпати кого-небудь неприємними зауваженнями, дошкульно докоряти кому-небудь. Приклади
  • Якийсь час деякі занадто горді дами пробували навіть шпигати братів у “товаристві” натяками на .. їх несвітле минуле. (І. Франко)
  • – Мене не маєш шпигати, бо тобі до вінчання також не вільно вінка брати, се всі знають, а Сава тебе не засватає! (О. Кобилянська)
  • Живу у Домки день, живу два, а вона все шпигає, усе дорікає... Коли вже я, мовляв, піду з нею до сільради, щоб, значить, розписатися... (В. Кучер)
  • – Аби мав корівчину, то на цій полові давала б вона не молоко, а саму сметану. – А може, одразу – масло, – шпигала тітка Ликерія. (М. Стельмах)
  • – Що не дай боже? – спитав він хрипло. – Думаєш, я не знаю? Говори, шпигай уже до кінця. (П. Козланюк)
  • За що б не брався у той день Зарічний, чим би не займався, а думка про наступну розмову з дружиною раз у раз шпигала заржавілим вістрям у саме серце. (М. Ю. Тарновський)
  • “Хто він?” шпигає глуха думка в Джавадова. (О. Донченко)
перен. Мимовільно тягнути; спонукати робити що-небудь. Приклади
  • – Тебе так і шпигає щось зайняти, розгнівати матір, напустити її розгнівану на мене. (Панас Мирний)
  • Що за цвяшок шпигає зсередини Василя, спонукає кожному сказати щось прикре, єхидне? (Ю. Мушкетик)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.