ШКРЕБТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
ШКРЕБТИ́
що, чим і без дод.
Те саме, що скребти́ 1.
Приклади
- – Не шкреби, дочко, ножем, бо в мене неначе хто в голові скромадить, – сказала Кайдашиха. (І. Нечуй-Левицький)
- – Та, може, то миша шкребе об стіну, – промовила Марта. (І. Нечуй-Левицький)
- Достиглі колоски сухо шкребли його припале пилом взуття. (М. Стельмах)
- Роман.., обернувшись до стіни, неквапом щось шкребе на ній протиркою, наче цвяхом. (О. Гончар)
- Крім кухні, була ще інша робота: мили кімнати, шкребли, витирали. (І. Микитенко)
- Превелебний, ледве знайшовши, притяг із хижі найбільшого казана й заходився його шкребти та мити. (О. Ільченко)
- З задоволенням я милю і шкребу собі голову, вода стає чорною од бруду. (П. Колесник)
- – Рознесуть нас, Тарасе Демидовичу, на зимовій конференції, – шкріб гостре підборіддя Шухновський. (Ю. Збанацький)
- * Образно. Згасає сонця тепла мідь, Роса на трави капає, І вітер сивий, як ведмідь, Шкребе в віконце лапою. (А. Малишко)
кого і без дод., перен., розм.
Безперервно турбувати, непокоїти, мучити (про думки, почуття).
Приклади
- Досада шкребе.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ШКРЕБЛО́
Те саме, що скребни́ця.
Приклади
- [Скобенко:] – .. Покликали Марину, вона буцімто не хотіла [заміж], але князь вговорив її та погладив по голівці .. , чорти б його шкреблом по кишках гладили! (Юліан Опільський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.